Тема 2. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній київській русі.

Українська політична та правова думка як оригінальний складник світової політичної та правової думки. Загальна характеристика політичної і правової думки даного періоду, її значення. Характеристика релігійно-політичних уявлень про суспільство, політику, державу, право в давніх українців.

Витоки державно-правової ідеології українського народу. Передумови виникнення і розвитку політико-правової думки на Русі: правовий досвід народу, об’єднуючі чинники племінних утворень, поява політичних інститутів влади, активне політичне життя, введення християнства і поширення писемності. Трансформація звичаїв у норми права, правила поведінки і спілкування людей. Повчальні міфи, легенди як джерела права, правових ідей. Становлення національної державно-правової думки, вплив християнства на розвиток політичної і правової думки. Прийняття християнства – вирішальний політичний крок для подальшого становлення держави. Зміцнення політичної влади князів, посилення ролі держави.

Головні правові та політичні ідеї в збірниках чинного законодавства Київської держави. “Руська Правда” – спроба встановити закони, котрі б створювали подобу справедливості. Політика Ярослава Мудрого щодо зміцнення централізму, єдиновладдя. Розвиток торговельних і культурних зв’язків з іншими державами, Поява історико-політичних та літературно-історичних творів та їхнє значення у становленні і розвитку української правової та політичної думки цього періоду. “Літопис Руський”, загальна характеристика правових та політичних ідей, що знайшли закріплення в цьому творі. “Повчання” Володимира Мономаха як політико-правовий трактат. Змалювання образу князя, що піклується про благо держави і своїх підданих, керується законами християнської моралі.

Розвиток української правової та політичної думки в творах християнських мислителів Київської Русі. “Слово про Закон і Благодать” Іларіона. Піднесення авторитету Київської держави та її правителя – головна ідея цього твору. Ствердження рівності між усіма народами та рівності всіх людей перед Богом. Проголошення незалежності та самобутності як Київської держави, так і інших держав. Виклад патріотичної концепції всесвітньої історії. Зведення історії державності до історії великих самодержавців та захист ідеї єдиновладдя, що є основою християнської віри. Співвідношення державної та церковної влади. Визначення основних рис і політичної програми верховної влади, її соціальної спрямованості. Релігійне обґрунтування легітимності влади як блага для Русі. З’ясування взаємозв’язку закону й істини. Пояснення суспільного прогресу, що відбувається внаслідок зміни принципів релігії.

Розвиток вчення про державу та право в працях Володимира Мономаха. Християнська віра і доброчинність як основа політико-правового вчення. Засади мудрого і справедливого правління, моральні принципи в управління державою. Принципи здійснення правосуддя. Проблема смертної кари. Основні політико-правові аспекти «Повчання» Володимира Мономаха як фактична політична програма для київських князів.

«Слово» і «Моління» Данила Заточника. Ідея мудрого правління як блага для держави, запоруки її могутності. Народ – джерело князівського багатства і могутності. Обмеження влади місцевих феодалів як підтримка сильної великокнязівської влади. Ідея державного єдиновладдя у «Молінні Данила Заточника».

Про­блеми співвідношення церковної і світської влади у вченні Кирила Туровського. Ідея єднання духовної та світської влади. Святе Письмо та християнська релігія як основа покращення політичних, економічних та соціальних відносин в державі. Кирило Туровський як прибічник сильної влади. Ідея соціальної злагоди в суспільстві, загальної справедливості та гармонії.

Політико-правові проблеми в літописах Київської Русі. «Повість временних літ» – видатна літописна пам’ятка епохи Київської Русі. Питання зміцнення державності та централізації влади у «Повіс­ті временних літ». Політичне значення історичних уроків, їх повчальний характер. Місце східних словян серед європейських і азіатських народів. Походження руської держави. Обґрунтування ідеї династичного князювання як єдино справедливої форми правління, встановленої Богом. Ідея союзу, співпраці між світською та духовною владою. Ідея величі, єдності та незалежності Русі. Зміцнення політичної влади Київського князя й об’єднання навколо Києва всіх князів – запорука припинення князівських міжусобиць і чварів, які призводять до розпаду держави. «Слово о полку Ігоревім» – один з перших літературно-історичних творів Київської держави. Головні ідеї цього твору. Закріплення політико-правової ідеології в «Руській Правді». Вплив цих творів на розвиток державно-правових теорій у Київській державі. Протест проти феодальної роздробленості в Київському і Галицько-Волинському літописах. Ідея збереження величі Києва і його політичного значення в розвитку Древньоруської держави. Обґрунтування права галицького князя на політичний пріоритет на території південно-руських земель. Вплив та значення політико-правової думки Київської Русі для подальшого формування і розвитку української правової та політичної думки.