Завдання 25.

1.Політико-правові погляди Юліана Бачинського та його праця “Україна Irredenta” як політико-правовий документ.

2. Сутність політико-правових поглядів Вячеслава Липинського.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Ідеалом суспільного ладу майбутнього для С.Подолинського була:

1. громада

2. збори

3. плем’я

4. рід

2. Хто з українських мислителів ХХ століття розробив теорію суспільних зв’язків:

1. С.Дністрянський

2. Т.Шевченко

3. Г.Сковорода

4. В.Ленін

3. Хто з представників українського націоналізму ХХ століття є автором інтегрального націоналізму:

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. Д.Донцов

4. В.Ленін

4. М.Міхновський був одним із авторів конституційного проекту «Самостійна Україна» за яким Україна мала бути:

1. деспотія з верховною владою магістра

2. політія

3. президентська республіка

4. плутократія

5. Хто з представників українського націоналізму ХХ століття відстоював ідею президентської республіки з двопалатним парламентом радою представників і Сенатом:

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. М.Міхновський

4. В.Ленін

6. Однією з перших пам’яток політико-правової думки України є:

1. «Повчання дітям» В. Мономаха;

2. «Заповіт» Т. Шевченка;

3. Статут королеви Анни;

4. «Кароліна».

7. Першим фундаментальним дослідником історії політичної і правової думки України, автором багатотомної праці, присвяченої історії України був:

1. Михайло Грушевський;

2. Леонід Кравчук;

3. Богдан Хмельницький;

4. Тадеуш Терніцький.

8. Вперше курс «Історії української політико-правової думки» було запроваджено у … професором М.В. Костицьким:

1. Тернопільському національному економічному університеті;

2. Львівському університеті;

3. Оксфордському університеті;

4. Московському інституті дружби народів.

9. Однією з перших пам’яток політико-правової думки України є:

1. «Руська Правда»;

2. «Некрономікон»;

3. Звенигородські устави;

4. Habeas corpus act.

10. Не є періодом історії політичної і правової думки України наступний:

1. давній;

2. новітній;

3. сучасний;

4. юрський.

Завдання 26.

1. Сутність політико-правових поглядів Станіслава Оріховського та його правові трактати.

2. Сутність політико-правових ідей Т.Шевченка.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Системному аналізу як методу дослідження властива наступна ознака:

1. всеохоплення;

2. недосяжність;

3. ретроспективність;

4. поступальність.

2. Історії політичної і правової думки України не притаманний наступний метод дослідження:

1. історичний;

2. проблемно-концептуальний;

3. порівняльно-правовий підхід;

4. метод анкетування.

3. Системному аналізу як методу дослідження властива наступна ознака:

1. всеохоплення;

2. недосяжність;

3. ретроспективність;

4. наступність.

4. Історія політичної і правової думки України сприяє:

1. розсіюванню уваги студентів;

2. формування високої і різнобічної правової свідомості студентів;

3. накопиченню практичного досвіду роботи юристів-практиків;

4. дезорієнтуванню студентів.

5. Історії політичної і правової думки України не притаманний наступний метод дослідження:

1. історичний;

2. проблемно-концептуальний;

3. порівняльно-правовий підхід;

4. статистичний.

6. В «Історії Русів»розвивається концепція:

1. теорії природного права;

2. нормативістської теорії Кельзена;

3. легістського праворозуміння;

4. агностицизму.

7. Предметом історії політичної і правової думки України є:

1. процес зародження і розвитку правових ідей, концепцій, теорій, поглядів українського народу протягом усього процесу його історичного розвитку;

2. функції і методи прикладних дисциплін;

3. процес зародження і розвитку правових ідей, концепцій, теорій, поглядів всіх народів світу;

4. біографія видатних діячів української юриспруденції.

8. Кого з українських мислителів ХVІІІ століття називали «Україн­ським Сократом», через твердження: Самопі­знання ключ до істини, розуміння свого призначення, місця в суспільстві. Щастя людини у пізнанні, її розум інструмент пізнання.

1. В.Ленін;

2. Платон;

3. Арістотель;

4. Г.Сковорода.

9. Т.Шевченко був прихильником:

1. теорії природного права;

2. нормативістської теорії Кельзена;

3. легістського праворозуміння;

4. агностицизму.

10. Суспільно-політичним ідеалом для Г. Сковороди була:

1. горная республіка

2. демократія

3. охлократія

4. тиранія