Плани проведення семінарських занять з курсу

“ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”.

У відповідності з навчальним планом, крім лекційного курсу з “Історії політичної і правової думки в Україні” проводяться семінарські заняття.

Їх мета – виробити у студентів уміння самостійно вивчити питання історії політичної та правової думки, усвідомлювати процес зародження і розвитку правових та політичних ідей, концепцій, теорії, поглядів українського народу протягом всього процесу його історичного розвитку.

Для підготовки до семінару студентам пропонується тема, план семінару та три види завдань. Готуючись до семінарського заняття студент зобов’язаний виконати методичні завдання і скласти план відповіді на кожне питання, що розглядається по даній темі.

Студент при підготовці до семінарського заняття повинен самостійно опрацювати рекомендовану літературу, також інші доступні джерела. Рівень підготовки до семінарських занять повинен забезпечити здатність студента вести дискусію з питань, які винесені на заняття.

Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко, логічно, охарактеризувати обговорюване питання теми, при цьому він може користуватись своїм конспектом.

На семінарських заняттях ведеться облік поточної успішності студентів.

Пропущений з будь-яких причин семінар, а також невдалий виступ на занятті необхідно протягом тижня відпрацювати шляхом написання реферату з відповідями на всі питання даної теми пропущеного заняття та подальшого його захисту. В іншому випадку студент не допускається до участі в наступному семінарі. Заборгованості по семінарах, незважаючи на їх кількість і причини, є підставою недопущення студента до складання підсумкового іспиту.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ»

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КУРСУ “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”. СТАНОВЛЕННЯ ПОГЛЯДІВ НА ДЕРЖАВУ І ПРАВО В РАННЬОФЕОДАЛЬНІЙ КИЇВСЬКІЙ РУСІ – 2 ГОД.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Предмет “Історії політичної і правової думки в Україні” та значення даного курсу.

2. Функції та методологія “Історії політичної та правової думки в Україні”.

3. Критерії оцінки державно-правових вчень. Місце “Історії політичної та правової думки в Україні” в системі юридичних та суспільних наук.

4. Витоки державно-правової ідеології українського народу. Становлення національної державно-правової думки.

5. Вчення про державу і право митрополита Іларіона («Слово про закон і благодать»). «Моління Даниїла Заточника».

6.Розвиток вчення про державу та право в працях Володимира Мономаха («Повчання Володимира Мономаха своїм дітям»). Проблема співвідношення церковної та світської влади у вченні Кирила Туровського.

7. Політико-правові проблеми в літописах Київської Русі. (Питання держави та права в «Повісті временних літ», «Слові о полку Ігоревім») Закріплення політико-правової ідеології в «Руській Правді».

Практичне завдання: Скласти план відповіді на вказані питання семінару.

Методичне завдання:

1. Скласти схему періодизації розвитку історії політичної і правової думки України.

2. Випишіть, які перші пам’ятки права України вам відомі.

Реферати:

1. Політична та правова думка в системі національної свідомості українського народу.

2. Принцип історизму в розвитку української політичної та правової думки.

3. Зміст, значення і основні напрямки розвитку курсу «Історія політичної і правової думки в Україні».

4. Розвиток української правової та політичної думки у творах християнських мислителів Київської Русі.

Питання для самоконтролю:

1. Які теоретичні концепції взаємовідносин духовної і світської влади домінували в Київській Русі?

2. Хто є родоначальником концепції «богоугодного правителя» в державі?

3. Назвіть творця доктрини династичного князювання.

4. Хто у Київській Русі започаткував ідею єдинодержавності?

5. Як називався перший політичний трактат Київської Русі?

6. Продовжіть думку митрополита Іларіона: єдиновладдя є опорою християнської віри, яка...

7. Як митрополит Іларіон з'ясовує взаємозв'язок Закону та Істини?

8. В чому вбачав К. Туровський призначення служителів церкви?

9. Назвіть автора ідеї суспільного договору як першопричини виникнення Давньоруської держави.

10. Дайте загальну характеристику особливостей та рис державно-правової думки України з урахуванням рис ментальності українського народу.

11. Проаналізуйте поетапно процес формування державно-правової думки в Україні і з’ясуйте які концептуальні засади домінували, як розв’язувалась проблема взаємозв’язку держави і особи на кожному окремому етапі її еволюції.

12. Які головні ідейні мотиви «Слова про закон і благодать»?

Тестові завдання:

1. Однією з центральних політичних проблем періоду Київської Русі було:

1. Питання взаємовідносин світської і церковної влади;

2. Питання державного суверенітету;

3. Питання народного самовизначення;

4. Питання національного суверенітету.

2. Хто вважається родоначальником концепції богоугодного володаря з ідеєю династичного правління:

1. Данило Галицький;

2. Феодосій;

3. Петро Могила;

4. Пилип Орлик.

3. Хто був автором першої православної доктрини династичного князювання, яка розкрита у праці «Повість временних літ»:

1. Данило Галицький;

2. Нестор-літописець;

3. Петро Могила;

4. Пилип Орлик.

4. Який твір вважається першим політичним трактатом Київської Русі:

1. Конституція Пилипа Орлика;

2. Березневі статті;

3. Слово про закон і благодать;

4. Слово о полку Ігорєвім.

5. У якому документі Київської Русі було закріплено офіційну політико-правову ідеологію тих часів, викладено норми, що регулювали ранньофеодальні відносини, зміцнювали князівську владу, вирішували питання власності встановлювали відповідальність за протиправні діяння:

1. Гадяцький договір;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Руська Правда.

6. Який документ періоду Київської Русі започаткував формування інституту права і добу формування правосвідомості русичів:

1. Гадяцький договір;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Руська Правда.

7. Найпримітнішою рисою кодифікованого збірника «Руська Правда» є:

1. Відсутність смертної кари;

2. Наявність жорстоких покарань;

3. Заподіяння каліцтва;

4. Наявність смертної кари.

8. Статті якого документа періоду Київської Русі захищають честь, гідність людини, що свідчить про визнання в державі особистості, автономності індивіда:

1. Гадяцький договір;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Руська Правда.

9. Ідею єдинодержавності започаткував перший київський митрополит:

1. Данило Галицький;

2. Іларіон;

3. Петро Могила;

4. Пилип Орлик.

10. В якому творі періоду Київської Русі вперше висловлена думка про виникнення держави на основі суспільного договору між народом і князем:

1. Гадяцький договір;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Слово о полку Ігорєвім.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2.

УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА І ПРАВОВА ДУМКА В ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКУ ДОБУ

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДОБИ – 2 ГОД.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Литовський Статут – звід законів Литовської держави.

2. Політико-правові погляди С.Оріховського.

3. Державно-правові погляди Йосипа Верещинського та Івана Вишенського.

4. Політико-правові погляди Петра Могили. Становлення державницької програми Б.Хмельницького.

5. Політико-правові ідеї Гадяцького трактату.

6. Політико-правові ідеї І.Мазепи.

7. Зміст та значення конституції П.Орлика.

Практичне завдання: Скласти план відповіді на питання семінарського заняття.

Методичне завдання:

1. Виписати головні політичні та правові ідеї Конституції Пилипа Орлика.

2. Виписати основні положення Гадяцького трактату, охарактеризуйте їх.

3. Визначити основні положення першого українського міжнародно-правового документу «Вивід прав України».

4. Скласти таблицю: «Основні політико-правові ідеї С. Оріховського».

Реферати:

1. Значення братських шкіл в розвитку правової та політичної думки України.

2. С.Оріховський як ідеолог природного права.

3. Сутність і значення політико-правових поглядів Пилипа Орлика.

4. Ідеї державності періоду Української гетьманської держави.

5. Козацькі літописи та їхнє значення у розвитку української правової і політичної думки.

Питання для самоконтролю:

1. Що було політичним ідеалом С. Оріховського-Роксолана?

2. Як мислив майбутню козацьку державу Й. Верещинський?

3. Визначіть спільні риси політико-правового вчення Арістотеля та С.Оріховського.

4. У чому полягає специфіка українського Відродження?

5. Охарактеризуйте загальну структуру трактату С.Оріховського «Напучення польському королю Сигізмунду Августу».

6. Чому цей трактат С.Оріховського називається політико-філософським? Поясніть.

7. Назвіть складові частини концепції І. Вишенського про "істинну церкву".

8. Як мотивував П. Могила ідею верховенства в суспільстві духовної влади?

9. Яку концепцію походження держави відстоював С.Оріховський?

10. В чому, на вашу думку, проявляється суперечлива природа державно-правових поглядів С.Оріховського?

11. В чому полягає історична заслуга І. Мазепи як українського державотворця?

12. Окресліть поділ державної влади в Україні за Конституцією П.Орлика.

13. Охарактеризуйте основні положення Гадяцького трактату.

14. Дайте структурну характеристику Конституції Пилипа Орлика.

15. Яке значення козацьких літописів у розвитку української правової і політичної думки?

16. Яке значення першого українського міжнародно-правового документу «Вивід прав України»?

17. Які особливості еволюції державницької програми Богдана Хмельницького?

18. Визначіть основні риси державно-правової концепції Петра Дорошенка.

19. Яка роль козацтва в утвердженні ідеї української державності?

20. Яка роль Києво-Могилянської академії в розвитку вітчизняної політичної і правової думки?

Тестові завдання:

1. Відповідно до положень Литовського Статуту:

1. Католицизм проголошувався єдиною державною релігією;

2. Православ’я проголошувалося єдиною державною релігією;

3. Проголошувалась свобода віросповідання;

4. Питання релігії не обговорювались.

2. Станіслав Оріховський був прихильником:

1. Природного права;

2. Позитивістського праворозуміння;

3. Теорії інтегративної юриспруденції;

4. Легістського праворозуміння.

3. Найважливішим правовим принципом Литовських Статутів був:

1. Принцип недопустимості арешту без законних підстав;

2. Принцип аналогії;

3. Принцип солідаризму;

4. Принцип об’єктивності.

4. Друга редакція Литовських статутів датується … роком:

1. 1491;

2. 1444;

3. 1566;

4. 1456.

5. Найважливішим правовим принципом Литовських Статутів був:

1. Принцип недопустимості покарання без суду;

2. Принцип аналогії;

3. Принцип солідаризму;

4. Принцип об’єктивності.

6. Кому з українських мислителів ХVІ століття належить ідея верховенства закону:

1. Платон;

2. Ленін;

3. С. Оріховський;

4. П.Орлик.

7. До правових принципів Литовських Статутів не відноситься:

1. Відповідальність була різною для різних соціальних верств;

2. Право на адвокатську допомогу для осіб, що не здатні її оплатити;

3. Заборона карати родичів або слуг правопорушника;

4. Недопустимість арешту без законних підстав.

8. Третя редакція Литовських статутів була видана у:

1. 1588;

2. 1765;

3. 1710;

4. 1777.

9.Основою для створення Литовських статутів слугувала:

1. «Руська правда»;

2. «Некрономікон»;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Судебник Казимира ІV.

10. Ідеальною формою державного правління С. Оріховський вважав:

1. охлократію;

2. олігархію;

3. політію;

4. плутократію.