Завдання 19.

1. Значення Конституційних проектів Георгія Андрузького у становленні українського конституціоналізму.

2. Утворення незалежної Української держави та її законодавче оформлення.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Оберіть положення, що не входили до “Виводу прав України”:

1. Утверджувалась виборність усіх посадових осіб;

2. Проголошувалось право України на самовизначення;

3. Утверджувалась спадкова монархія;

4. Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.

2. Оберіть положення, що не входили до “Виводу прав України”:

1. Утверджувалась виборність усіх посадових осіб;

2. Утверджувалась демократично-республіканська держава;

3. Утверджувалась спадкова монархія;

4. Самодержавно-монархічна влада відкидалась.

3. Історії політичної і правової думки України не притаманний наступний метод дослідження:

1. історичний;

2. проблемно-концептуальний;

3. порівняльно-правовий підхід;

4. імперативний.

4. Яків Козельський розглядав державно-правові проблеми через призму:

1. Теорії суспільного договору;

2. Теорії расизму;

3. Теорії марксизму-ленінізму;

4. Теологічної теорії.

5. Суспільним ідеалом Г. Сковороди була:

1. Теократія;

2. Політія;

3. «Горная республіка»

4. Охлократія.

6. Хто з українських мислителів-філософів ХVІІІ століття запропонував принцип «нерівної рівності»:

1. Г.Сковорода;

2. Іларіон;

3. Платон;

4. М.Драгоманов.

7. Продовжіть визначення: “Предметом історії політичної і правової думки в Україні» є:

1. історія держави і права, їх взаємозв’язок;

2. основні та загальні закономірності виникнення та розвитку держави і права;

3. теоретичні знання про право, державу, законодавство;

4. історія виникнення і розвитку теоретичних знань українського народу про право, державу, законодавство.

8. До якого виду наук за характером знань відноситься “Історія політичної і правової думки в Україні”:

1. Технічні;

2. Природничі;

3. Гуманітарні;

4. Прикладні.

9. Визначіть основні види державно-правових явищ за критерієм оцінки:

1. Прогресивні;

2. Цивілізаційні;

3. Основні;

4. Ціннісні.

10. Назвіть найвизначніші політико-правові пам’ятки Київської держави:

1. Літопис Руський;

2. Історія русів;

3. Послання до братів-хліборобів;

4. Літопис Волинський;

Завдання 20.

1. Місце Історії політичної та правової думки в Україні в системі юридичних та суспільних наук

2. Загальна характеристика наукової та суспільно-політичної діяльності М. Драгоманова.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Назвіть складову частину Літопису Руського:

1. Історія русів;

2. Повість временних літ;

3. Волинський Літопис;

4. Руська Правда.

2. Конституція Пилипа Орлика була прийнята у:

1. 1658 р.;

2. 1710 р.

3. 1991 р.;

4. 1215 р.

3. Назвіть перший український міжнародно-правовий документ, в якому було теоретично та юридично обґрунтовано створення Української самостійної держави та її значення для європейських держав:

1. Вивід прав України;

2. Литовські Статути;

3. Слово о полку Ігорєвім;

4. Слово про закон і благодать.

4. Хто з мислителів ХVІІІ століття важливим природним правом визначає право вибору: «Там де немає вибору, там немає і свободи»:

1. М.Козачинський;

2. І.Франко;

3. Т.Шевченко;

4. Л.Українка.

5. М.Козачинський був прибічником:

1. Теорії природного права;

2. Теорії насильства;

3. Теорії марксизму-ленінізму;

4. Патріархальної теорії.

6. Г. Сковорода був прибічником:

1. Теорії природного права;

2. Теорії насильства;

3. Теорії марксизму-ленінізму;

4. Патріархальної теорії.

7. Яка із перелічних позицій не є складовою частиною Літопису Руського:

1. Повість временних літ;

2. Волинський літопис;

3. Галицько-волинський літопис;

4. Київський літопис.

8. До правових принципів Литовських Статутів не відноситься:

1. Допустимість арешту і покарання без суду;

2. Рівність піддіаних перед законом;

3. Заборона карати родичів або слуг правопорушника;

4. Єдність і загальність законодавства в державі.

9. Хто з українських мислителів першої половини ХХ століття був автором інтегрального націоналізму:

1. С.Подолинський

2. В.Янукович

3. Д.Донцов

4. В.Ленін

10. Хто з українських мислителів першої половини ХХ століття у політико-правовій теорії «інтегрального націоналізму» головну увагу приділяв створенню української нації як самосвідомої, суспільної, культурної, правової та політичної одиниці, що є передумовою створення власної держави:

1. С.Подолинський

2. В.Янукович

3. Д.Донцов

4. В.Ленін