- •Тернопіль – 2013 Навчально-методичне видання
- •Загальні методичні рекомендації
- •У результаті вивчення курсу “історія політичної і правової думки в україні”
- •Шкала оцінювання:
- •Структура робочої програми навчальної дисципліни «історія політичної і правової думки в україні»
- •1. Опис дисципліни «історія політичної і правової думки в україні»
- •Тематичний план курсу
- •Денна форма навчання
- •Заочна форма навчання
- •Програма курсу
- •Тема 1.
- •Тематичний план курсу
- •Тема 2. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній київській русі.
- •Тема 3. Українська політична і правова думка в литовсько-польську добу
- •Тема 4. Державно-правова думка козацько-гетьманської доби
- •Тема 5. Формування національної політичної і правової ідеології хvііі ст.
- •Тема 6. Кирило-мефодіївське братство та політико-правові погляди його членів
- •Тема 7. Державно-правова ідеологія ліберального та радикального демократизму в україні
- •Тема 8. Державно-правові концепції періоду відродження української державності початку хх століття
- •Тема 9. Державно-правові концепції в україні першої половини хх століття
- •Тема 10. Розвиток українського націоналізму
- •Тема 11. Академічна державно-правова думка
- •Тема 12. Ідея державності у суспільно-політичній думці 50-80-х років хх століття. Сучасний період розвитку української правової та політичної думки
- •Плани проведення семінарських занять з курсу
- •Семінарське заняття 3. Формування національної політичної і правової ідеології хvііі ст. – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 4. Кирило-мефодіївське братство та політико-правові погляди його членів – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 5. Державно-правова ідеологія ліберального та радикального демократизму в україні
- •Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 6. Державно-правові концепції періоду відродження української державності початку хх століття – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 7. Державно-правові концепції в україні першої половини хх століття - 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 8. Розвиток українського націоналізму – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 9. Академічна державно-правова думка. Сучасний період розвитку української правової та політичної думки – 2 год. Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів і підготовки до підсумкового модульного контролю та іспиту
- •Завдання для самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія політичної і правової думки в україні» завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Завдання 8.
- •Завдання 9.
- •Завдання 10.
- •Завдання 11.
- •Завдання 12.
- •Завдання 13.
- •Завдання 14.
- •Завдання 15.
- •Завдання 16.
- •Завдання 17.
- •Завдання 18.
- •Завдання 19.
- •Завдання 20.
- •Завдання 21.
- •Завдання 22.
- •Завдання 23.
- •Завдання 24.
- •Завдання 25.
- •Завдання 26.
- •Завдання 27.
- •Завдання 28.
- •Завдання 29.
- •Завдання 30.
- •Програмні питання з курсу
- •Для студентів денної та заочної форм навчання (Питання для складання іспиту)
- •Критерії оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни
- •Зразок комплексної контрольної роботи з навчальної дисципліни
- •Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання з навчальної дисципліни “історія політичної і правової думки в україні”
- •Оцінювання есе
- •Максимальна кількість балів, яку студент може отримати – 100 балів.
- •Приклади вимог оформлення бібліографічного опису списку використаних джерел:
- •Варіанти завдань кпіз
- •І. Документи та нормативно-правові акти
- •Іі. Підручники, навчальні посібники
- •Ііі. Монографії, наукові статті
- •Андрусяк т. Правові погляди Івана Вагилевича (до 200-річчя від дня народження) / т. Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 56. – с.65 – 73.
- •Андрусяк т. Правові погляди Маркіяна Шашкевича (до 200-річчя від дня народження) / т.Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 55. – с. 28 – 38.
- •Андрусяк т. Старухи: три покоління представників української правової думки в Галичині / т. Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 54. – с. 36 – 44.
- •Бедрій м. Система українського звичаєвого права: історико-правовий аспект / м.Бедрій // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 54. – с. 45 – 51.
- •І. Бойко. Життєвий і творчий шлях проф. В.С.Кульчицького (1919 – 2009). / і.Бойко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 53. – с. 45 – 49.
- •Коваль а. Засадничі погляди Станіслава Дністрянського на основи права та держави / а.Коваль // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 55. – с. 74 – 78.
- •Коваль а. Поняття «народу» та «національних держав» у творчій спадщині с. Дністрянського / а.Коваль // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 53. – с. 64 – 68.
- •Тищик б. Кость Левицький – видатний галицький державно-політичний та громадський діяч / б.Тищик // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 56. – с. 147 – 158.
- •Іv. Автореферати дисертацій
- •V. Довідковий матеріал для поглибленого вивчення курсу
- •Vі. Інтернет-ресурси
- •Алфавітний іменний покажчик та назви праць авторів, у яких викладено державно-правові концепції
- •Глосарій основних понять і термінів.
Глосарій основних понять і термінів.
А
Агностицизм – філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання сутності речей.
Аксіома – вихідне положення, яке сприймається без доведення і лежить в основі доказів істинності інших положень.
Анархія – безвладдя, відсутність у суспільстві будь-яких політичних структур.
Аполегетика – захист, відстоювання певної думки чи дії, обґрунтування їх доцільності.
Апріорі – наявне у свідомості людини знання, яке передує досвіду.
Апробація – перевірка життям, практикою.
Аскет – особа, яка вдовольняється у житті мінімальним, без претензій на багатство і задоволення забаганок.
Аскетичний спосіб життя – відмова від життєвих благ і спокус.
Д
Делегування – надання повноважень.
Десакралізація – заперечення святості чи святенності чогось.
Деспотія – форма необмеженої законом самодержавної влади, що характеризується крайньою централізацією, сваволею, жорстокістю монарха.
Деструкція – порушення або зруйнування моральної структури чого-небудь.
Дисидент – людина що виступає проти існуючого державного (політичного) устрою чи загальноприйнятих суспільних норм певної країни. За визначенням сучасного українського вченого І. Іванченка, дисидентом може вважатися «особа, яка відкрито формулює політичні, релігійні і світоглядні погляди, що не відповідають офіційно визнаній лінії, певному загальноприйнятому тлумаченню».
Догма – твердження (як правило, релігійне), яке не вимагає доказу.
Доктрина – система поглядів, теорія. По-іншому, провідний теоретичний або політичний принцип в діяльності держави.
Домінуючий – панівний, що владарює над іншими.
Дотація – грошова підтримка з боку держави.
Дуалізм влади – подвійність державної влади, поділ її між різними інституціями країни.
Е
Егалітаризм – принцип зрівнялівки всіх людей у різних галузях, сферах життя суспільства, «зрівнялівка».
Етатизація – одержавлення тієї чи іншої сфери суспільного буття.
Економічний детермінізм – марксистське пояснення «об’єктивного закономірного взаємозв’язку в економічному житті суспільства». Всі явища матеріально-виробничої діяльності, згідно з марксизмом, взаємопов’язані і закономірно впливають одне на одне (виробництво, реалізація, постачання сировини, фінанси). Теорія економічного детермінізму недооцінює роль випадковостей у житті суспільства.
Емпіризм – напрям у теорії пізнання, який вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.
З
Закономірність – певна впорядкованість подій, факторів, обставин життя.
І
Ідеал – уявлення про найвищу досконалість, найвищу мету, взірець чогось.
Ідея – первісна форма розв’язання наукової проблеми, засіб практичної реалізації знань.
Ієрархія – система взаємного підпорядкування.
Імператив – 1) переносно – веління, настійна вимога; 2) категоричний імператив – в етиці німецького філософа І.Канта – безумовне моральне веління, притаманне розуму, воно вічне, незмінне, лежить в основі моралі.
Індульгенція – відпущення гріхів парафіян католицькими священиками.
Інтеграція – злиття, поєднання.
К
Канонічне право – церковне право, яке регулювало головним чином відносини у церковній ієрархії.
Концепція – 1) основна ідея будь-якої теорії; 2) система поглядів на певне явище.
Класовий антагонізм – у марксизмі така форма суперечностей, яка характеризується непримиренністю суспільних інтересів певних соціальних верств.
Критерій – мірило для визначення, оцінки предмета або явища, ознака, взята за основу класифікації.
Л
Ленінізм – національний (російський) різновид марксизму.
Лімітованість – суворе дозування, обмеженість у чомусь.
М
Меркантилізм – економічна політика втручання держави в економіку, підтримка нею певних галузей господарства.
Модернізація – оновлення, приведення у відповідність з вимогами часу.
Моральні цінності – явища духовного характеру, які можуть задовольнити потреби людини суспільства служити їхнім інтересам і цілям.
Н
Натуралізм – філософський погляд на світ з точки зору заперечення ролі всього “надприроднього” і ствердження природного, земного буття.
Неолібералізм – один із напрямів, що склався в 30-х рр. по суті він є оновленим варіантом економічного лібералізму. На відміну від останнього, неоліберали не відмовляються від активного втручання держави в економічне життя, виступають за поєднання вільної конкуренції з формами державного регулювання економіки.
О
Об’єктивна осудність – покарання особи без її вини.
П
Патріархальна сім’я – велика сім’я, яка включала в себе 2–3, а іноді і 4 покоління, з неподільною владою її глави – батька.
Плебісцитарна демократія – концепція, яку висунув М.Вебер і згідно з якою харизматичний лідер: а) вибирається прямим голосуванням народу (тобто через “плебісцит”); б) несе перед народом відповідальність; в) підноситься над бюрократією, здійснює над нею контроль “згори”. Слід підкреслити, що ця веберівська концепція мала ряд слабких місць, а саме: а) масам у ній відводилася роль пасивних учасників політичного процесу (єдиною формою політичної участі для мас тут виступає участь у виборах, реалізація прав на голосування); б) народні маси по суті позбавляються права здійснювати контроль за діяльністю бюрократії і т. ін. Вебер у цій концепції вимагав, щоб маси після того, як вони вибрали харизматичного лідера сліпо йому підкорялися, не втручалися в його діяльність. А це і є шлях до утвердження тоталітарного режиму.
Політія – змішана форма правління.
Постулат – твердження про щось.
Прагматизм – підхід до оцінки предмета чи явища із суто корисливих сторін.
Превентивний – випереджувальний, запобіжний.
Р
Ревізіонізм – суспільно-політична течія, яка піддавала критичному перегляду вчення марксизму, здійснювало його ревізію.
Релігійно-міфологічний світогляд – світобачення і світосприйняття давніх людей, яке базувалося на поєднанні релігійних вірувань з міфологією.
С
Сакральний – священний, релігійно обґрунтований.
Соціально-нормативні регулятори – це неписані правила поведінки (звичаї, обряди, релігійні настанови, традиції, норми моралі).
Станово-представницька форма правління – одна із монархічних форм правління, при якій влада глави держави певною мірою обмежувалась діяльністю станово-представницьких установ (генеральних штатів, парламенту, сейму, рейхстагу тощо).
Суб’єктивний ідеалізм – філософська течія, прибічники якої увесь матеріальний світ розглядають як сферу прояву свободи людського духу. Для них поза людською свідомістю не існує об’єктивної реальності.
Суверен – єдиновладний правитель держави доби середньовіччя.
Т
Теократична держава – форма державного правління, за якої політична влада в державі належить духовенству, а глава держави є водночас главою церкви (у сучасних умовах Ватикан).
Теологія – наука про релігійні вчення.
Теорія циклічності – вчення про замкнутий рух явища по заздалегідь визначеному колу (циклу).
Тимократія – правління військових.
Томізм – релігійно-філософське вчення послідовників Фоми Аквінського.
Тотальність – всезагальність, повнота, всеосяжність охоплення всіх сторін дійсності.
У
Уніфікований – єдиний, приведений до чогось спільного.
Усуспільнення виробництва – комплекс організаційних і виробничих заходів які надають право володіння і розпорядження власністю трудовому колективу.
Утилітаризм – (від лат. – користь, вигода) – прагнення мати перш за все власну вигоду, користь, зиск.
Утопічний комунізм – ідеал суспільного ладу з усуспільненими формами співжиття.
Утопічний соціалізм – мрійництво, проекти і вчення про докорінне облаштування суспільного ладу на принципах соціальної рівності, відсутності експлуатації при спільній праці всіх громадян.
Утопія – місце, якого немає. В науковій літературі під нею розуміється опис суспільного, політичного і приватного життя людей уявної країни, що відповідає певному ідеалу соціальної гармонії.
Ф
Фаталізм – віра у невідворотність долі.
Федерація – форма державного устрою, союзна держава, що складається з ряду держав або державних утворень кожне з яких, поряд із загально федеративними, має власні законодавчі, виконавчі і, як правило, судові органи.
Ю
Юрисдикція – коло питань, які відносяться до компетенції певної установи чи органу держави.
ЗМІСТ
ВСТУП
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З КУРСУ “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
АЛФАВІТНИЙ ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК ТА НАЗВИ ПРАЦЬ АВТОРІВ, У ЯКИХ ВИКЛАДЕНО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ КОНЦЕПЦІЇ
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ
