Завдання 17.

1. Поняття, предмет та значення курсу “Історія політичної і правової думки в Україні”.

2. Політичні та правові погляди В.Винниченка.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Найважливішим правовим принципом Литовських Статутів був:

1. Принцип рівності підданих перед законом;

2. Принцип аналогії;

3. Принцип солідаризму;

4. Принцип об’єктивності.

2. Який твір вважається першим політичним трактатом Київської Русі:

1. Конституція Пилипа Орлика;

2. Березневі статті;

3. Слово про закон і благодать;

4. Слово о полку Ігорєвім.

3. У якому документі Київської Русі було закріплено офіційну політико-правову ідеологію тих часів, викладено норми, що регулювали ранньофеодальні відносини, зміцнювали князівську владу, вирішували питання власності встановлювали відповідальність за протиправні діяння:

1. Гадяцький договір;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Руська Правда.

4. Друга редакція Литовських статутів датується … роком:

1. 1491;

2. 1444;

3. 1566;

4. 1456.

5. Хто з українських державотворців періоду відродження української державності на початку ХХ століття реалізовував ідею суверенітету гетьмана (інституційного суверенітету)

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. П.Скоропадський

4. В.Ленін

6. П.Скоропадський був представником українського:

1. комунізму

2. соціалізму

3. консерватизму

4. ідеологізму

7. Хто з українських державотворців періоду відродження української державності на початку ХХ століття є автором концепції охоронної системи:

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. П.Скоропадський

4. В.Ленін

8. Оберіть положення, що не входили до Гадяцького трактату:

1. Наявність власного 60-тисячного війська;

2. Поділ влади на законодавчу та виконавчу;

3. Створення незалежної української держави;

4. Створення федерації України, Литви та Польщі.

9. У якому творі ХVІІІ століття вперше в історичній і публіцистичній літературі чітко сформульовано ідею, що найбільшою цінністю для народу є незалежна національна держава:

1. Конституція України;

2. Березневі статті;

3. Конституція Пилипа Орлика;

4. Історія Русів.

10. Історії політичної і правової думки України не притаманний наступний метод дослідження:

1. історичний;

2. проблемно-концептуальний;

3. порівняльно-правовий підхід;

4. імперативний.

Завдання 18.

1. Зміст правових та суспільно-політичних поглядів Миколи Костомарова.

2. Політико-правові проблеми в літописах Київської Русі.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Хто з українських державотворців періоду відродження української державності на початку ХХ століття є автором концепції трудової монархії:

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. П.Скоропадський

4. В.Ленін

2. Визначіть основні види державно-правових явищ за критерієм оцінки:

1. Основні;

2. Ціннісні;

3. Людські;

4. Консервативні.

3. Хто з українських державотворців періоду відродження української державності на початку ХХ століття є автором концепції інституційного суверенітету:

1. К.Маркс

2. Т.Шевченко

3. П.Скоропадський

4. В.Ленін

4. Законодавча влада, згідно Конституції П.Орлика належала:

1. Народові;

2. Генеральній козацькій раді;

3. Гетьманові;

4. Народові.

5. Конституція П.Орлика проголошувала верховенство в державі:

1. Закону;

2. Політики;

3. Громадянського суспільства;

4. Правової держави.

6. Оберіть положення, що не входили до “Виводу прав України”:

1. Гетьман повинен радитись про всі державні справи;

2. Утверджувалась демократично-республіканська держава;

3. Утверджувалась спадкова монархія;

4. Самодержавно-монархічна влада відкидалась.

7. Відповідно до концепції М.Козачинського:

1. Право приватної власності заперечується;

2. Громадянин повинен підкорятись волі керівника;

3. Де немає вибору там немає і свободи;

4. Заборонено керуватися вказівками власного розуму.

8. Усі державні посади, відповідно до Конституції П.Орлика, мали:

1. Призначатися гетьманом;

2. Бути виборними;

3. Бути спадковими;

4. Призначатись президентом.

9. У відповіді під якими номерами правильно вказано метод науки «Історії політичної і правової думки в Україні:

1. Проблемно-концептуальний;

2. Неперервність;

3. Наступність;

4. Поступальність.

10. Історії політичної і правової думки України не притаманний наступний метод дослідження:

1. історичний;

2. проблемно-концептуальний;

3. порівняльно-правовий підхід;

4. імперативний.