Зразок комплексної контрольної роботи з навчальної дисципліни

“ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ”

ВАРІАНТ № 1.

1. Основні функції та методи дослідження «Історії політичної і правової думки в Україні».

2. Характеристика Конституції ЗУНР в редакції Станіслава Дністрянського.

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Однією з центральних політичних проблем періоду

Київської Русі було:

1. Питання взаємовідносин світської і церковної влади;

2. Питання державного суверенітету;

3. Питання народного самовизначення;

4. Питання національного суверенітету.

2. Хто вважається родоначальником концепції богоугодного володаря з ідеєю династичного правління:

1. Данило Галицький;

2. Феодосій;

3. Петро Могила;

4. Пилип Орлик.

3. Хто був автором першої православної доктрини династичного князювання, яка розкрита у праці «Повість временних літ»:

1. Данило Галицький;

2. Нестор-літописець;

3. Петро Могила;

4. Пилип Орлик.

4. Який твір вважається першим політичним трактатом Київської Русі:

1. Конституція Пилипа Орлика;

2. Березневі статті;

3. Слово про закон і благодать;

4. Слово о полку Ігорєвім.

5. Яків Козельський розглядав державно-правові проблеми через призму:

1. Теорії суспільного договору;

2. Теорії расизму;

3. Теорії марксизму-ленінізму;

4. Теологічної теорії.

6. Суспільним ідеалом Г. Сковороди була:

1. Теократія;

2. Політія;

3. «Горная республіка»

4. Охлократія.

7. Хто з українських мислителів-філософів ХVІІІ століття запропонував принцип «нерівної рівності»:

1. Г.Сковорода;

2. Іларіон;

3. Платон;

4. М.Драгоманов.

8. Продовжіть визначення: “Предметом історії політичної і правової думки в Україні» є:

1. історія держави і права, їх взаємозв’язок;

2. основні та загальні закономірності виникнення та розвитку держави і права;

3. теоретичні знання про право, державу, законодавство;

4. історія виникнення і розвитку теоретичних знань українського народу про право, державу, законодавство.

9. До якого виду наук за характером знань відноситься “Історія політичної і правової думки в Україні”:

1. Технічні;

2. Природничі;

3. Гуманітарні;

4. Прикладні.

10. Визначіть основні види державно-правових явищ за критерієм оцінки:

1. Прогресивні;

2. Цивілізаційні;

3. Основні;

4. Ціннісні.

Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання з навчальної дисципліни “історія політичної і правової думки в україні”

Індивідуальний підхід в педагогіці вищої школи – це не примха, а необхідність. Виконання індивідуальних завдань – це один із елементів індивідуалізації навчання та виховання у вищій школі, що має за мету підвищити якість засвоєння студентами програми курсу. Поглибити знання студента, навчити його мислити по-сучасному, мислити оригінально, нестандартно, самостійно, творчо – на це спрямована індивідуальна робота зі студентами.

“Історія політичної і правової думки в Україні” – складний теоретичний курс. Особливості курсу детермінують відповідні методичні прийоми. Одним з методів активізації творчого мислення студентів є індивідуальні завдання. Творчі індивідуальні завдання в курсі “Історія політичної і правової думки в Україні” спрямовані не на розв’язання конкретної задачі, однозначну відповідь на поставлене питання, а на міркування, роздуми, співставлення позицій, точок зору.

Індивідуальність реалізується тут у суб'єктивному, особистісному підході до проблеми. Студентам задається така освітня установка: «Не шукайте готових відповідей, спробуйте висловити свій погляд й аргументувати його: по-перше, своїми знаннями права, по-друге, своїм особистим досвідом». Знання, набуті через суб'єктивний досвід (нехай навіть ідеально, теоретично) надійніше асимілюються у свідомості.

Застосування індивідуальних творчих завдань має різноманітний характер і методичні технології (від індивідуальних дослідницьких проектів, есе на одну з тем на вибір до конкретних питань-вправ).

Самостійна робота є важливою формою навчання у вищій школі – завдяки їй студент може поповнити та поглибити знання, добуті під безпосереднім керівництвом викладача на лекціях та семінарах, практичних заняттях тощо.

З курсу “Історія політичної і правової думки в Україні” на самостійне опрацювання студенту виносяться такі види робіт як: написання рефератів, есе, написання рецензій на наукову статтю, самостійне опрацювання монографічної літератури та статей у фахових виданнях, розробка тестових завдань тощо.

Написання реферату доцільно розпочати з вивчення необхідної літератури. Опрацьовуючи її, робіть виписки, занотовуйте найважливіші ідеї. Далі виділіть той аспект, який буде висвітлено в рефераті. Складіть план реферату. У вступі наголосіть на актуальності обраної для реферату проблеми, дайте короткий огляд джерельної бази, визначтеся з методологічними підходами. Далі висвітлюйте питання плану. В кінці кожного пункту робіть невеликі узагальнення. У висновках до реферату мають звучати вузлові положення та ідеї, що є у змісті реферату. Додайте список літератури. Він має включати 10 – 15 джерел. Не забувайте про нормативно-правові акти, якщо вони потрібні для висвітлення теми. Загальний обсяг реферату не повинен перевищувати 15 – 20 сторінок друкованого тексту.

Самостійна робота над монографічною літературою та науковими статтями – необхідний вид навчальної діяльності студента.

Для якісної вищої освіти мало опрацювання навчальних підручників та посібників, необхідно додатково працювати з додатковою літературою. Із переліку додаткової літератури до теми заняття виберіть собі кілька доступних вам статей – звертайтесь до відомих фахових видань, які, як правило, є в бібліотеці. перечитайте виділіть провідні ідеї, занотуйте, зробіть виписки цитат, окремих сторінок тощо – їх можна використати при відповідях на заняттях, при написанні есе, рефератів, виступів на наукових конференціях тощо. Чимало корисної наукової політико-правової літератури є в Internet, а тому звернення до нього і робота в ньому – це одне із джерел добротної поінформованості студента. Перечитавши чергове джерело, оцініть провідні ідеї, проаналізуйте, порівняйте – просто перечитувати і переказувати не бажано, це малопродуктивний підхід.

Структура есе.

1. Титульна сторінка (заповнюється за єдиною формою, див. додаток 1);

2. Вступ – суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, пов'язаних логічно і стилістично. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке ви збираєтеся знайти відповідь в ході свого дослідження.

3. Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання.

Ця частина передбачає розвиток аргументації та аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання.

4. Висновок – узагальнення й аргументовані висновки по темі з зазначенням області її застосування і т.д. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює сенс і значення викладеного в основній частині. Методи, рекомендовані для складання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, вражаюче твердження.

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов'язаних складових, таких як:

• вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування);

• якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація і доводи);

• аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).