- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
Перед відправкою тварин та птиці на забій їх потрібно відгодувати до певної вгодованості. Для цього існує система заходів щодо вирощування, нагулу та відгодівлі.
Один з найпростіших способів збільшення виробництва яловичини, яка у структурі заготівель м’яса має найбільшу питому вагу, є нагул худоби на природних сіяних пасовищах. Це один з найбільш дешевих способів вирощування тварин. При правильно організованому нагулі середньодобовий приріст складає 700-800 г на добу на голову великої рогатої худоби, у овець – 200-250 г.
Найбільш важливими умовами правильної організації нагулу є підбір у нагульні гурти за статтю, віком і живою вагою тварин, добре продумана система забезпечення тварин водопоєм і дотримання суворого розпорядку дня в гуртах.
Для нагулу відбирають вибракуваних дорослих тварин і молодняк, призначений для здачі на м’ясо. Відбирають тварин одного віку, статі, живої ваги і вгодованості, і формують гурти по70-100 голів, отари по 300-400 голів, табуни по 50-70 голів.
Переведення зі стійлового утримання на нагул проводять поступово, протягом 5-7 днів. В цей час проводять розчистку копит, щеплення, обрізання рогів і т.п. У разі потреби проводять дегельмінтизацію. Тварин, хворих на заразні хвороби, у нагульні гурти не допускають. Якщо бугайці з якоїсь причини не кастровані у 2-5 місячному віці, то цю операцію проводять за 3-4 тижні до початку випасання.
Відгодівля великої рогатої худоби. Відгодовують здорових, добре розвинених дорослих тварин і молодняк. Найчастіше практикується відгодівля побічними продуктами технічного виробництва ( буряковий жом, брага і т.п.), а також силосом, сіном, коренебульбоплодами з додаванням різної кількості концентрованих кормів. В залежності від переважання в раціоні тих чи інших кормів відгодівля називається концентратно-силосною, концентратно-сінною, жомово-сінною і т.п. Успіху справи при відгодівлі з використанням бурякового жому, браги та інших побічних продуктів технічних виробництв сприяє внесення в раціон білково-вітамінних добавок (преміксів), що підвищує повноцінність кормів, тварини добре розвиваються і нарощують масу. Звичайно, більш ефективно відгодовувати худобу на кормах власного виробництва, що характерно для внутрішньогосподарської спеціалізації. При цьому молодняк збирають в одному приміщенні, дорощують, а потім ставлять на заключну відгодівлю.
Відгодівля свиней.
Придатні всі групи тварин. Найбільш поширені види відгодівлі – м’ясна, сальна, рідше – беконна. Відгодовують здорових, добре розвинених поросят скороспілих порід і їх помісі у віці 2-2,5 міс. і масі 20-25 кг. При добре налагодженому технологічному процесі вже в 6-7 міс. їх маса зростає до 90-100 кг при товщині шпику до 2,5-3,5 см. На відгодівлю ставлять також дорослих свиней, які не придатні до подальшого відтворення, або вибракуваних свиноматок, після відлучення поросят. Дорослі тварини відгодовуються в основному до сальних кондицій. Звичайно в раціоні відгодівлі основну частину складають концентровані корми, також можуть використовуватися харчові відходи. Але використання їх можливе лише тоді, коли забезпечується їх надійне знезараження у спеціальних автоклавах під тиском 1-1,5 атм.
Відгодівля овець. Овець і ягнят найбільш економічно вигідно відгодовувати на природних пасовищах. Відгодівлю проводять також на соковитих кормах з додаванням концентрованих. Доцільніше інтенсивно відгодовувати ягнят відразу після відлучення від вівцематок. При такій відгодівлі жива маса 6-місячних ягнят досягає 45-50 кг.
Відгодівля птиці. Птиця відгодовується, як правило, в спеціалізованих господарствах, фермах, відділеннях. В спеціалізованих господарствах та на птахофабриках широко практикується відгодівля курчат-бройлерів м’ясних порід. Для цього використовують м’ясо-несучі породи курей та їх гібриди (плімутрок, род-айленд, нью-гемпшир, первомайськ та ін.).
Як правило, в цех вирощування надходить добовий молодняк. Його вирощують в безвигульних механізованих пташниках на глибокій підстилці. Особливі вимоги при цьому ставляться до підтримання заданого за технологічною схемою температурного режиму: в перший тиждень температура повинна дорівнювати 32 0С, далі її знижують до 20-22 0С. В раціон відгодівлі вводять спеціалізовані комбікорми, подрібнене зерно, гравій тощо. При дотриманні технології вирощування вже у віці 50-60 днів курчата досягають маси 1,4-1,6 кг. М’ясо їх ніжне, соковите, з невеликою кількістю жиру.