- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
М’ясопереробні підприємства забезпечують доброякісний випуск м’ясопродуктів і тваринної сировини та сприяють раціональному використанню таких продуктів, як кров, кишки, кістки. Крім того, м’ясопереробні підприємства дають можливість усунути подвірний забій тварин, який завдає значної санітарної та економічної шкоди.
Переробку тварин у нашій державі виконують підприємства різної виробничої потужності, які необхідно розглядати не тільки як промисловий об’єкт, але й як ветеринарно-санітарний заклад.
При переробці тварин на підприємствах з високим технічним рівнем І наявністю кваліфікованих спеціалістів сировина використовується найбільш повно для виготовлення різних високоякісних харчових, лікувальних і технічних продуктів.
Забій тварин поза м’ясопереробними підприємствами завдає великого збитку народному господарству, тому що при цьому не переробляється ряд цінних продуктів забою (кров, кишки, кістки та Ін.)
На м’ясопереробні підприємства покладаються такі основні завдання:
1) виробництво високоякісних м’ясних продуктів для потреб населення і сировини для промисловості;
2) охорона населення від хвороб, що передаються людині через м’ясо, м’ясопродукти і технічні продукти забою тварин;
3)запобігання поширенню інфекційних та інвазійних захворювань, якщо на забій доставлені хворі тварини;
4) проведення запобіжних заходів проти забруднення ґрунту, водойм і повітря відходами забою тварин.
Щоб вирішити ці завдання, необхідно чітко виконувати усі правила експлуатації підприємств, проводити ретельно контроль тварин, які надходять до забою, а також чітко проводити ветсанекспертизу продуктів забою.
До підприємств по забою тварин належать м’ясом і птахокомбінати, скотозабійні пункти і польові забійні пункти, кроликобойні, ковбасні і консервні заводи, хладобойні.
5.1. M’ясокомбінати
М'ясокомбінати - основний тип підприємств м’ясної промисловості. Це висококваліфіковане підприємство, яке здійснює забій тварин та переробку продуктів забою і сировини тваринного походження.
Перевага технічно обладнаних м’ясокомбінатів складається у максимальній ізоляції брудних процесів обробки від чистих, неперервність і поточність обробки, короткі відстані між окремими цехами, суворий поділ території для обробки і транспортування продуктів. Такий зв’язок проводиться по горизонталі і вертикалі.
В залежності від обсягу переробки продукції і продуктивності ці підприємства поділяються на 5 категорій.
І - категорія - виробництво 50т м’яса і більше за добу;
2 категорія - до 35 т;
3 категорія - до 20 т;
4 категорія - до 10 т;
5 категорія - до 5 т;
У великих містах працюють м’ясокомбінати з виробництвом З00-400 т м’яса за добу. Московський м’ясокомбінат переробляє за добу до 10 тис. голів в.р.х. і свиней.
В структурі м'ясокомбінату є такі підрозділи: скотобаза, виробничі цехи, ветеринарна служба з ветеринарною лабораторією, допоміжні об’єкти (ТЕЦ, машинне і компресорне відділення, їдальня та ін.).
Виробничі цехи м’ясокомбінату включають: цех передзабійного огляду тварин, забійнорозбиральний, камера охолодження парного м’яса, субпродуктовий, жировий, ковбасний, консервний, кишковий, шкірянозасолювальний, тваринних кормів, цех переробки крові, технічних фабрикатів, органопрепаратів, холодильник, експедиція, кулінарний та ін.
Забійно-розбиральний цех завжди міститься на верхньому поверсі виробничого будинку, що дає можливість забезпечити зв’язок основного сировинного цеху з іншими нижче розташованими цехами по вертикалі за допомогою трубопроводів. Зв’язок між іншими цехами по горизонталі здійснюється транспортерами, вагонетками з видаленням супротивних потоків.
Завдання лікарів ветеринарної медицини - ретельно проводити ветсанекспертизу на всіх етапах переробки тварин, стежити за якістю продукції та її відповідністю до Держстандарту І РТУ.
Цех передзабійного утримання худоби (скотобаза) - призначений для розміщення, ветеринарного огляду, сортування і відпочинку забійних тварин. На скотобазі повинні бути приймальні майданчики, обладнані загоном і сортувальними розколами для приймання тварин, що надійшли, відкриті і закриті загони. Проїзди і проходи повинні мати тверде покриття, бути водонепроникними, мати схил для стікання води. При скотобазі влаштовують ветеринарно-санітарний блок, який включає карантинне приміщення, ізолятор і санітарну бойню. Крім цього, на ній повинні бути склади для грубих і концентрованих кормів, дезинфекційна площадка для промивання і дезинфекції автотранспорту, дезкамера, санпропускник, окремо має бути гуртожиток для працівників та обслуговуючого персоналу.
Карантинний відділ - ізольована ділянка скотобази, огороджена суцільним парканом заввишки 2,5 м. На території карантинного відділу будують відкриті загони, криті базки і утеплені сараї. Приміщення і обладнання карантинного відділу будують з розрахунку 10,0% від кількості худоби, що надходить на скотобазу протягом доби.
Карантинний відділ призначений для приймання і утримання тварин, підозрюваних щодо захворювання або щодо зараження інфекційними хворобами, тварин, що прибули без ветеринарного свідоцтва, а також при невідповідності фактичної кількості із зазначеною в документаціях. В карантинному відділенні розміщують також тварин, серед яких в дорозі були випадки падежу або вимушеного забою.
Обслуговують худобу спеціальні робітники. Під час карантинування щодня вранці і ввечері проводять огляд тварин з поголовною термометрією. В разі потреби роблять профілактичні і лікувальні щеплення. В карантині тварин тримають до встановлення діагнозу захворювання або до з’ясування причин невідповідності ветеринарних документів, але не більше трьох діб.
Ізолятор міститься поряд з карантинним відділенням і санітарною бойнею. Місткість його розрахована на 1,0% добового надходження худоби на скотобазу. Ізолятор влаштовують у закритому приміщенні, обладнаному водопроводом і каналізацією. При ізоляторі повинна бути установка для знешкодження стічних вод і піч для спалювання гною. Кожну тварину в ізоляторі годують і напувають з окремого корита. Тварин, що видужали, направляють для забою на санітарну бойню.
Санітарна бойня - ізольоване приміщення для переробки тварин, хворих і підозрілих щодо інфекційних захворювань. Санітарну бойню розміщують на окремій ділянці поряд з ізолятором і карантинним відділом. Територія санітарної бойні повинна бути огороджена суцільним парканом. На м’ясокомбінаті продуктивністю до 8т м’яса за зміну замість санітарної бойні влаштовують санітарну камеру, ізольовану від приміщень, де переробляють здорову худобу.
У нашій державі створені виробничі об’єднання м’ясної промисловості, щоб наблизити підприємства м’ясної промисловості до ділянок вирощування тварин. В таке об’єднання входять: головне підприємство (великий м’ясопереробний завод чи м’ясокомбінат) і периферійні (хладобойні і філіали м’ясокомбінатів максимально наближені до тваринницьких господарств) .Така система найбільш вигідна, тому що зменшується віддалення від сировинної бази (господарств) до підприємства ереробки, що сприяє зменшенню збитків живої ваги і полегшує перевезення тварин.