
- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
Транспортування продуктів і сировини проводиться в таких же видах транспорту, як і тварин. Всі спеціалісти транспортної ветеринарної дільниці оглядають ці продукти і сировину, встановлюють наявність ветеринарного свідоцтва, при його відсутності, а також, якщо відомо, що продукти і сировина походять від худоби і птиці, хворих інфекційними хворобами, то вантаж до транспортування не допускається і підлягає негайному вивезенню зі станції в місця, визначені ветеринарно-санітарним наглядом.
Заборонено перевозити продукти разом з технічною сировиною. Перевозяться вони лише у відповідно підготовлених транспортних засобах, що і відповідають ветеринарним правилам і вимогам Автотранспорт – це авторефрежератор для транспортування м’яса, всередині якого температура дорівнює t =-8 0С (для замороженого), для охолоджених - +4 0С і для остиглого - +12 градусів.
У день вантаження заповнюють посвідчення, в якому зазначають якісний стан і транспортабельність вантажу (кількість діб). На кожну партію продуктів, що швидко псуються, підприємство видає накладну, зазначаючи в ній час виходу продукції з підприємства і строки її реалізації.
Особи, які вантажать, перевозять і розвантажують м’ясо і м’ясопродукти, повинні дотримуватися правил особистої гігієни і проходити медичний огляд та обстеження на наявність збудників інфекцій. Надалі медичний огляд проводять щомісячно, а обстеження на бактерієносійство – за вимогою санітарного нагляду.
Після прибуття продуктів або сировини на станцію ветеринарний спеціаліст оглядає кожну партію вантажу і оцінює – чи відповідає його якість, вага, кількість місць, найменування, маркірування зазначеним у ветеринарному свідоцтві, накладній і фактурі специфікації. У разі надходження вантажів з посвідченням, яке не дає змоги судити про їх благополуччя, або без клейма м’яса і шкіряної сировини, то складають акт, в якому зазначають характер порушень.
Вантаження продуктів на автотранспорт дозволяється лише при наявності ветеринарного паспорта, виданого органами санітарного нагляду. Особи, що перевозять м’ясо, повинні працювати в спецодязі.
. Ветеринарно-санітарна обробка
Транспортних засобів
Після вивантаження тварин або тваринної сировини транспортні засоби необхідно очистити і продезинфікувати.
За ступенем санітарного благополуччя їх звичайно поділяють на 3 категорії.
До першої категорії належать транспортні засоби, на яких перевозили здорових тварин або сировину і продукти їх переробки. Після видалення гною їх миють водою з температурою +60-70 0С. Якщо найближчим часом передбачається знову перевозити продукти, то додатково обробляють 10,0-20,0%-м розчином хлорного вапна, або 3,0,-5,0%-м розчином формаліну, а через 6 год. промивають водою.
До другої категорії – транспортні засоби, використовувані для перевезення худоби, харчових продуктів і технічної сировини, уражених нестійкими збудниками інфекційних (бруцельоз, пастерельоз, ящур, чума і бешиха свиней), а також хворої птиці, кролів, коней. Гній знешкоджують біотермічно. Сміття спалюють. Після очистки і промивання дезинфікують 3,0-5,0%-м розчином хлорного вапна з 25,0% активного хлору; 10,0-20,0%-м вапняним молоком, 3,0-5,0%-ною сірчано-карболовою сумішшю, 1,0%-ю кальцинованою содою. Через 6 год повторно промивають гарячою водою.
До третьої категорії належать транспортні засоби, на яких були доставлені тварини або вантажі, уражені збудниками стійких інфекційних хвороб (сибірка, ЕМКАР, злоякісний набряк, брадзот овець, сап, чума великої рогатої худоби, правець, сказ та ін.). Гній, підстилку, сміття і дерев’яні прилади спалюють. Потім двічі дезинфікують через 3 год. одним з розчинів: 15,0-20,0-м% вапна з 25,0% активного хлору; 5,0%-на карболова суміш; 5,0%-на кальцинована сода. Після дезинфекції миють все гарячою водою. Знезараження проводять на спеціальних дезопромивочних станціях.
Контроль за дезинфекцією здійснює транспортна ветеринарно-санітарна служба, а на м’ясокомбінатах - офіційний лікар.
На проведену обробку вагонів і суден складається акт.