3.5.Контрольний забій тварин

Передбачається для розв’язання суперечки між здавачем і приймальником для правильності визначення вгодованості забійних тварин. Проводять його у день здачі і приймання тварин, або на початку наступного дня у присутності представника господарства-здавальника. Контрольний забій оформляється актом, один екземпляр якого видається здавачеві.

Якщо виникла суперечка, незгода на приймальних пунктах заготівельних організацій, тварини повинні бути прийняті за живою вагою, а потім повинен бути проведений контрольний забій.

Контрольний забій проводиться так: якщо в партії 100 кролів, то забивається уся партія, якщо більше 100 – то 10,0%. При протиріччях у визначенні вгодованості птиці для контрольного забою відбирають 20,0%, але не менше 100 голів. Велика рогата худоба і свині – 10,0%.

Із введенням нової системи здачі-приймання за масою і якістю м’яса контрольний забій втрачає своє значення.

3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса

Найбільш досконалою системою оцінки м’ясних якостей є приймання худоби за масою і якістю м’яса. Тепер в нашій країні діють “Єдині правила здачі-приймання худоби і розрахунків за неї за масою та якістю м’яса”, якими керуються м’ясопереробні підприємства. Відповідно до цієї системи залік здачі худоби ведуть шляхом перерахунку туш в живу масу за встановленими коефіцієнтами, а розраховуються - за закупівельними цінами на м’ясо відповідно до категорій вгодованості.

Основою в процесі первинної переробки худоби повинна бути балова оцінка якості туш.

При прийманні на м’ясокомбінат худобу сортують:

• Велику рогату худобу – за віком, статтю і масою: корови, воли і телиці віком старше 3-х років; корови-первістки віком до 3-х років, що телились один раз; бугайці, бички-кастрати і телички віком від 3-х міс до 3-х років, живою масою 350-400 кг; 400-450 кг і більше 450 кг; молодняк віком 2 роки і живою масою більше 420 кг. Тварин ставлять в окремі загони до їх приймання на ваговому дворі.

• Свиней сортують за способом переробки.

• Молодняк овець до 1 року живою масою 28 кг і більше.

Приймають тварин партіями з господарств і розміщують в окремі загони.

В гуртовій відомості приймальником ставиться відмітка про кількість прийнятих тварин і термін їх переробки, один примірник якої з підписом приймальника передається провіднику. Одночасно оформляється акт переробки (3 примірники), в якому вказується господарство, вид і кількість тварин, номери бирок і вікова група. На бугайців віком до 2-х років і масою понад 300 кг та молодняк великої рогатої худоби, молодняк овець до 1 року (масою більше 28 кг), за які належить доплатити 35,0 і 50,0%, складається окремий акт переробки із зазначенням часу переробки.

Після підписання здавачем і приймальником гуртових відомостей, акта переробки, м’ясопереробне підприємство несе відповідальність за збереження тварин, своєчасний забій, дотримання технічних інструкцій щодо утримання тварин. В разі недотримання цих вимог, м’ясопереробне підприємство виписує здавачеві худобу за масою і вгодованістю, зазначеними в гуртовій відомості.

Забій тварин, що доставлені за графіком і не пізніше як за годину до закінчення світлового дня, проводиться протягом наступної доби.

Передзабійна витримка для великої і дрібної рогатої худоби – не більше 30 годин, свиней – не більше 24 годин.

Перед зважуванням в забійному цеху туші оцінюють за якістю і таврують за категоріями вгодованості відповідно до діючих Держстандартів та інструкцій з таврування м’яса.

Після забою і не пізніше наступного дня бухгалтерія підприємства на основі акта переважування, в якому зазначені номери господарств, маса і категорія вгодованості туш, виписує приймальну квитанцію. В ній зазначено перераховану за затвердженими коефіцієнтами живу масу для заліку виконання плану закупівлі худоби.

При прийманні худоби за новою системою є можливість доставляти її безпосередньо до місця переробки, тому скотоприймальні бази майже не потрібні.

При раніше діючій системі постачальники прагнули максимально нагодувати і напоїти худобу, а тому м’ясокомбінат мав великі збитки. Здача тварин за забійною масою ліквідує цей недолік і стимулює постачальника на вирощування тварин високих кондицій.

При новій системі приймання худоби підвищилась культура виробництва, ліквідовано перетримання і скупчення худоби на базі, і тому, немає втрат живої маси, недобору м’яса, наднормативних виходів, пересортування, а витрати на корм через перетримку втратили свою актуальність.

Істотним недоліком нової системи приймання тварин є переведення м’яса в живу масу за затвердженими коефіцієнтами, які не досить досконалі. Тому цілком правильно ставиться питання про відмову від коефіцієнтів і здійснення розрахунку за якістю м’яса.

Крім того, на думку В.М.Ковбасенка (1995), щоб м’ясо переробному підприємству уникнути втрат, пов’язаних з вибраковкою субпродуктів, і зменшити надходження хворих на інвазійні та інші захворювання тварин, необхідно при проведенні ветсанекспертизи туш і органів враховувати не тільки якість м’яса, а й якість вибракуваних субпродуктів і причину їх вибраковки. Розрахунок з господарством за вибракувані субпродукти проводити за вартістю конфіскатів, а в акті зважування зазначати кількість вибракуваних субпродуктів. Одночасно з квитанцією про розрахунок за прийнятих тварин направляти в господарство повідомлення у 2-х примірниках (один – керівнику, другий – лікарю ветеринарної медицини), в якому зазначати кількість вибракуваних субпродуктів, причину вибраковки і суму збитків господарства. Наявність такого “якісного посвідчення” змусить не лише фахівця ветеринарної медицини, а й керівника господарства якнайшвидше ліквідувати інвазійні захворювання і надасть можливість господарству і району мати уяву про динаміку цих захворювань в регіоні.