- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
4.4. Перевезення тварин водним шляхом
На баржах перевозять тварин в літні місяці з розрахунку на одну голову: велика рогата худоба – 2-2,5 м2, коні – 2,5-3 м2, вівці і кози – 0,75-1,0 м2. Велику рогату худобу і коней прив’язують. На добу при цьому потрібно для великої рогатої худоби 30-35 л води, для дрібної – 6 л, тому транспортують більше по рікам, ніж по морям.
Ветеринарний огляд, оформлення документів і вантаження проводять так само, як і при перевезенні залізницею. Транспортування водним шляхом тварини переносять краще, ніж залізницею.
4.5. Транспортування тварин гоном.
Таким шляхом доставляють на м’ясопереробні підприємства тільки велику і дрібну рогату худобу переважно на невелику відстань 95-100 км. При перегоні на велику відстань транспортування суміщають з нагулом. Це – найбільш розповсюджений метод в країнах Середньої Азії, де немає розвинутої мережі шосейних шляхів і залізниць.
Проводять ветеринарний огляд тварин, зважують, визначають вгодованість, біркують і формують в гурти в залежності від місцевих умов.
Гурт великої рогатої худоби не повинен перевищувати 250 голів, дрібної рогатої худоби – 1000 голів. Гурти формують за віком, статтю і зовнішнім виглядом тварин, на кожні 50-60 голів великої рогатої худоби і 250-300 голів овець призначається один гуртоправ. Худоба відбирається тільки здорова. Заборонено переганяти молодняк і тварин в другій половині вагітності, тварин з травматичними пошкодженнями, що заважають тривалому перегону: старих, беззубих, тварин з високою вгодованістю, якщо можна їх доставити залізницею.
Старшому гуртоправу видається ветеринарне свідоцтво (форма №1), гуртова відомість і шляховий журнал, в якому зазначено маршрут перегону, час виходу та доставки тварин на м’ясокомбінат, правила напування, годівлі і ветеринарний огляду тварин в дорозі.
В межах області обласна рада затверджує маршрут або траси перегону, а якщо траса пересікає кілька областей, то їх затверджує уряд.
Траси повинні проходити по місцевості, благополучній щодо заразних хвороб тварин і осторонь пасовищ місцевих тварин. Худобу забезпечують кормами в місцях зупинок і тільки в малонаселених пунктах. Худоба може пересуватися, користуючись природними випасами.
Денний перехід для великої рогатої худоби – 15-29 км, для дрібної рогатої худоби – 10-12 км.
Під час перегону заборонено:
а) змішувати різні гурти; б) зіткнення з тваринами місцевого населення; в) перегін тварин дорогами, де пройшла худоба, хвора на ящур, коросту та інші захворювання; г) перегін тварин в сильний дощ, град, бурю і при температурах нижче +20 0С; д) випас тварин на сінокосах і пасовиськах.
Потрібно напувати тварин через годину після зупинки влітку 2-3 рази влітку, а восени – 2 рази на добу. При захворюванні або загибелі тварин гуртоправ іде у найближчу ветеринарну лікарню і виконує вказівки лікаря ветеринарної медицини. Ослаблених тварин здають на найближчий м’ясокомбінат, про що складається акт, а при неможливості здачі на м’ясокомбінат проводять вимушений забій з дозволу лікаря ветеринарної медицини на ділянці, яка знаходиться на відстані 100 м від дороги і від гурту. Її застеляють соломою, забивають тварину і обробляють тушу. Потім збирають всі відходи, солому, верхній шар ґрунту і закопують на глибину 1,5 м.
Тушу і органи після огляду лікаря ветеринарної медицини здають на м’ясокомбінат або засолюють в теплу пору року і здають у консервованому вигляді.