4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.

За даними об’єднаного комітету ФАО/ВООЗ з гігієни м’яса (1963), “…дбайливий і ретельний догляд за тваринами при їх транспортуванні сприятливо впливає на вміст молочної кислоти в тканинах, швидкість одубіння і ,як наслідок цього, на якість м’яса і строки його зберігання” ( цит.В.І.Хоменко, В.М.Ковбасенко, М.К.Оксамитний,1995).

Будь-який з видів транспортування може негативно впливати на якість м’яса. Тому об’єднаний комітет експертів з гігієні м’яса не випадково зазначив, що “…для отримання доброякісного м’яса і м’ясопродуктів при проведенні контролю необхідно приділяти увагу догляду за тваринами при транспортуванні на пункти забою і відгодівлі” (В.М.Ковбасенко,1990). За даними Козакова (1948), при найретельнішому дотриманні умов транспортування внаслідок перевтоми м’ясо тварин в більшості випадків обсемінене мікрофлорою. Таке м’ясо має менший термін зберігання, швидко псується і може бути джерелом харчових токсикозів і токсикоінфекцій. Інколи при порушенні умов транспортування можуть виникати різні травматичні пошкодження. Після забою ці частини зачищають, а туші переводять в нестандартні (І.Я.Тихонін,1964). М’ясо таких тварин може бути більше обсемінене мікрофлорою і швидше псується. За даними А.М.Голубєва і В.І.Ширяєвої (1965), в тушах великої рогатої худоби, травмованої під час транспортування, в м’язах, крововиливах і органах визначаються, в основному, мікроорганізми, які беруть участь у гнитті. При неправильному транспортуванні часто виникають пошкодження шкіряного покриву, а це призводить до його зачистки, що теж наносить значних збитків м’ясній і шкіряній промисловості.

Дослідженнями В.М.Ковбасенка (1974,1990,1995) встановлено, що значна кількість тварин надходить на м’ясокомбінат із значними травматичними пошкодженнями, серед яких близько 15,0% складають рани (биті, колоті, рвані), 35,0% - синці і подряпини, 1,0% - поверхневі абсцеси, 2,5% - розриви сухожилок і зв’язок, 35,0% - рогівки, 2,5% - гематоми, 20,0% - флегмони та інші пошкодження.

Причиною виникнення травматичних пошкоджень є порушення правил транспортування тварин. Не всі господарства, з яких доставляється худоба на м’ясопереробні підприємства, мають вантажні майданчики, тому при вантажені тварин доводиться підганяти, а інколи і бити, в результаті чого виникають травматичні пошкодження. Інколи відмічаються випадки порушення норм завантаження тварин на автомашини, через що тварини падають і травмуються.

Таблиця 3

Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)

Показники:	Відстань, км.
	До 50	50-100	Більше 100
Виявлено травм:
при передзабійному огляді	8,0-12,6	6,5-14,8	12,0-18,1
при післязабійній експертизі	12,2-21,6	14,6-20,0	16,2-28,2
при експертизі давніх туш	7,4-14,2	8,4-12-3	8,9-16,1
Всього травм:	21,3-36,4	22,2-36,6	22,8-39,6

Наведені в таблиці 3 дані свідчать про те, що основну частину травм тварини набувають за 3-4 дні до забою. Це пов’язано з перегрупуванням тварин, попереднім зважуванням і вантаженням худоби в господарстві, недостатнім обладнанням автомашин під час транспортування, нанесенням травм обслуговуючим персоналом під час розвантаження. На травматизм тварин впливають і погодні умови, що утруднюють пересування автотранспорту.

Поряд з цим, на травматизм тварин впливає і відстань доставки тварин до м’ясопереробного підприємства (див.табл.3), і , як наслідок, кількість ветеринарних конфіскатів (див.табл.4).

Таблиця 4