
- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
При прибутті партії тварин на м’ясокомбінат лікар ветеринарної медицини м'ясокомбінату перевіряє документи:
1) ветеринарне свідоцтво /Ф.№1/, за яким встановлюється епізоотичний стан господарства, характер щеплень і результати досліджень на бруцельоз, туберкульоз, сап, а також правильність оформлення ветеринарного свідоцтва. Його підписує лише головний лікар району, чи його заступник або завідувач ветеринарної дільниці /державна служба/. Якщо свідоцтво підписано іншою людиною, яка не має дозволу, то партію тварин приймають як таку, яка надійшла без ветеринарного свідоцтва, і розміщують у карантинному приміщенні. В ньому тварини утримуються до того часу, поки не надійде правильно оформлене ветеринарне свідоцтво, але не більше 3-х днів;
2) товарно-транспортну накладну, де зазначена кількість, вид, вік тварин;
3) акт вибраковки /на дорослих тварин, корів/;
При правильному оформленні документів ветлікар ставить штамп-пропуск на товарно-транспортну накладну і тварин пропускають на скотобазу.
При виявленні незгоди в кількості тварин, зазначених в товарно-транспортній накладній, кількості тварин, які є в дійсності, або тварин, підозрілих на гострозаразні захворювання /сибірка, емкар та інші/, всю партію тварин також направляють в карантинний відділ до з’ясування причин розходження голів та уточнення точного діагнозу. В карантинному відділенні тварин можуть знаходитись не більше 3-х діб. Живу масу та вгодованість тварин визначають після карантину. Витрати за утримання тварин в карантинному відділенні відносять за кошти господарства.
Відповідно до "Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів" (1988) забою не підлягають тварини, молодші 14 днів, а птиця – З0 днів, поросята до 21 денного віку.
Направляти на забій дозволяється лише здорових тварин. Забивати тварин хворих і підозрілих на захворювання інфекційними хворобами заборонено, за винятком тих випадків, коли м’ясо хворих тварин за умовами ветеринарно-санітарної експертизи після знешкодження може бути допущене в їжу людей.
Відповідно до ветеринарного законодавства заборонено направляти на забій тварин хворих або підозрілих щодо захворювання сибіркою, емфізематозним карбункулом, правцем, ботулізмом, чумою в.р.х., чумою верблюдів, енеротоксемією овець, катаральною лихоманкою /гарячкою в.р.х. і овець - (синій язик), африканською чумою свиней, злоякісним набряком, сказом, брадзотом овець, туляремією, сапом, епізоотичним лімфангоїтом /несправжнім сапом/, міксоматозом і геморрагічним захворюванням кролів, чумою, псевдочумою і грипом птиці, а також тварин, що знаходяться в стані агонії.
Не підлягають відправці на забійні підприємства тварини:
клінічно хворі бруцельозом і туберкульозом, з невстановленим діагнозом;
хворі незаразими хворобами, які мають підвищену або знижену температуру тіла;
птиця, хвора на орнітоз, грип, ньюкасльську хворобу;
щеплені вакцинами проти сибірки і сказу, або яким з лікувальною метою вводилася протисибіркова сироватка, протягом 14 діб, щеплені проти ящуру – протягом 21 доби,
яким застосовували з лікувальною метою антибіотики, упродовж терміну, що вказується у відповідних настановах щодо застосування їх в ветеринарній медицині;
оброблені пестицидами, упродовж терміну, передбаченим інструкцією “Список хімічних препаратів, рекомендований для обробки сільськогосподарських тварин проти комах і кліщів”;
худобу протягом 30 діб, а птицю протягом 10діб після останнього випадку згодовування їм риби і рибного борошна.
Клінічно хворих бруцельозом і туберкульозом тварин забивають в господарстві на спеціально обладнаних забійних ділянках або на санбойні м’ясокомбінату /якщо це виявлено на м’ясокомбінаті/.
Тварини, які позитивно реагують на бруцельоз і туберкульоз, але не мають клінічних ознак хвороби, свині, хворі чумою /класична форма/ і тварини з іншими хворобами, при яких забій на м’ясо дозволяється, можуть бути відправлені на забійні підприємства, але за спеціальним в кожному окремому випадку дозволом ветеринарного відділу обласного управління ветеринарної медицини і узгодженням з м’ясокомбінатом.
При виявленні на м’ясокомбінаті таких захворювань, як сибірка, емфізематозний карбункул, ботулізм, правець хворих тварин направляють в ізолятор і лікують, а після видужання (через 14 діб після встановлення нормальної температури) їх забивають на санітарній бойні.
Всю партію тварин, в якій виявлено таких хворих ,направляють в карантинне відділення для проведення серед них заходів, передбачених "Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів" та діючими інструкціями, а потім їх негайно забивають на санбойні. При інших вище перелічених захворюваннях тварин ізолюють і знищують.
Наприклад, при виявленні сибірки після поголівного ретельного огляду /поголівна термометрія в карантинному відділенні/ неблагонадійну партію поділяють на 2 групи: 1 - хворі і підозрілі на захворювання, 2 - підозрілі в зараженні.
Тварин 1 групи ( з клінічними ознаками і з підвищеною температурою) переводять в ізолятор і лікують проти сибірковою сироваткою і антибіотиками /пеніциліном/. Через 14 діб після видужування і встановлення нормальної температури їх забивають на сан бойні.
Тваринам 2 групи з нормальною температурою протягом 3-х днів пасивно імунізують і щоденно проводять поголівну термометрію та ветеринарний огляд. Тварин з нормальною температурою і при відсутності яких-небудь ознак сибірки забивають на сан бойні через 3 доби. Якщо серед них виявлені тварини з підвищеною температурою, то їх відправляють в ізолятор і лікують.
Свиней 2 групи зразу забивають /без витримування в карантинному приміщенні / на санбойні.
У вимушених випадках тварини, які щеплені в господарстві проти сибірки, можуть бути забиті раніше 14 діб після щеплення, при умові нормальної температури, відсутності ускладнення на щеплення і обов’язково з дозволу обласного ветеринарного управління.
При виявленні у в.р.х. емфізематозного карбункула, тварин з нормальною температурою і без клінічних ознак захворювання негайно забивають окремою партією, а хворих ізолюють і лікують. Останніх через 14 діб після встановлення нормальної температури забивають на сан бойні.
У всіх випадках після направлення на забій інфікованих тварин, на скотобазі здійснюють комплекс санітарно-дезинфекційних заходів відповідно до діючих інструкцій.
На забій з обмеженням /тобто на сан бойню/, направляють тварин, хворих або підозрілих на захворювання хворобами, які не перелічені вище .у переліку заборонених до забою, а також тварини з неінфекційними захворюваннями. Забій таких тварин проводять в присутності лікаря ветеринарної медицини і рекомендується проводити бактеріологічне дослідження / в першу чергу на сальмонельоз/. Якщо немає можливості забивати на сан бойні, то таких тварин забивають у забійному цеху м'ясокомбінату після забою здорових тварин. Після забою проводять ретельну дезинфекцію цеху.
Не дозволяється направляти на забій тварин, щеплених проти ящуру, протягом 21 дня після щеплення, а також тварин, які знаходяться на карантині по ящуру пртягом 3-х місяців після зняття карантину.
При встановлені у забійних тварин на м’ясокомбінаті ящуру, всіх тварин неблагонадійної партії направляють на забій, а тварин, які мають клінічні ознаки ящуру або високу температуру, направляють на санітарну бойню. Тварин, які перехворіли ящуром і надійшли до забою раніше трьох місяців після зняття карантину по ящуру або раніше 21 доби після їх щеплення з дозволу обласного ветеринарного відділу негайно направляють на забій на санітарну бойню.
Тварини, які хворі сказом на забій не направляються, а знищуються. Тварини, які були покусані скаженими тваринами, при відсутності у них клінічних ознак сказу негайно забиваються на місці в господарстві.
Тварин, вимушено щеплених антирабічною вакциною, забивають через 3 місяці після щеплення.
Позитивно реагуючі на туберкульоз і бруцельоз тварини повинні поступати на забій за графіком, затвердженим органами Держветмережі області з повідомленням м’ясоприймальних підприємств про постачання таких тварин за 2-3 дні. Таких тварин забивають на сан бойні. Забій таких тварин виконують робітники, щеплені проти бруцельозу і добре ознайомлені з заходами особистої гігієни.
Якщо серед партії свиней, які надійшли на забій на м’ясокомбінат виявлена чума (класична форма) ,бешиха, захворювання на Ауескі, пастерельоз, лістеріоз, то тварин хворих відділяють і забивають у першу чергу на санбойні, а потім забивають решту. Вивіз таких тварин здійснюється тільки за дозволом головного управління ветеринарії. Тварин транспортують автомашинами з водонепроникними кузовами і обов’язково в супроводі ветеринарного спеціаліста. При переробці цих тварин м’ясокомбінат припиняє приймання тварин.
Таким чином, разом із здоровими тваринами заборонено забивати заразнохворих і з хворобами шлунково-кишкового тракту, із маститами, з захворюваннями родових шляхів, гнійним запаленням ран, а також телят з запаленням пуповини. Цих тварин направляють до забою на санітарну бойню.
Про всі випадки виявлення інфекційних захворювань серед забійних тварин офіційний лікар ветеринарної медицини ставить до відома господарство, звідки надійшли тварини, органи ветеринарного нагляду, а при виявленні антропозоонозів - і органи охорони здоров’я людей.
До числа неблагонадійних належать і такі партії тварин, серед яких кількість тварин у наявності не відповідає зазначеній в супровідних документах. Тому партію тварин направляють в карантинне відділення і витримують до з’ясування причин невідповідності /за рахунок господарства/, але витримують не більше 3-х діб.