
- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
Показники: |
Одиниці вимірювання: |
Площа, кв.м: |
6,30 |
Маса, кг |
486 |
Розміри, м: |
|
Довжина |
2,96 |
Ширина |
2,3 |
Висота |
1,0 |
При перебуванні тварин понад 6 год. в дорозі, їх слід забезпечити запасом кормів і не рідше 2-х разів на добу напувати. Якщо більше 12 год. в дорозі, то кожні 10-12 год. тварин вивантажують для 3-4-год. відпочинку, їх годують і напувають, а машину чистять і додають свіжу підстилку.
Застосування спеціалізованого автотранспорту дає можливість відвантажувати тварин великими партіями, що особливо важливо при транспортуванні свиней. Централізований вивіз забезпечує прийняття тварин на м’ясокомбінат за годинним графіком. Це скорочує простій тварин на м’ясокомбінаті та час перебування їх в дорозі, час утримання на передзабійних базах, що позитивно впливає на якість шкіри та м’яса.
Слід пам’ятати, що хвору худобу доставляють транспортом господарства. Тварини, які вирощувалися в умовах комплексу, дуже обмежені в русі в господарстві, для них характерна гіподинамія, при якій змінюється структура м’язів, суглобів, кісток і вен, а тому ветеринарно-санітарними вимогами встановлено, що відстань від спеціалізованих відгодівельних комплексів до м’ясокомбінату не повинна перевищувати 100 км.
У випадку захворювання або загибелі тварин в дорозі, провідник оповіщає найближчу ветеринарну установу і виконує всі її вказівки.
4.3. Перевезення тварин залізницею
Перевозять на відстань до 1500 км, частіше - 300-800 км, що забезпечує доставку тварин без втрати живої маси. За 8-10 днів до відправки тварин залізницею їх переводять на режим годівлі і утримання, призначений в дорозі, щоб запобігти втратам живої маси. До транспортування допускаються тільки здорові тварини. На кожну партію видається ветеринарне свідоцтво Ф.№1, шляховий журнал, товарно-транспортна накладна і акт про вибраковку (на дорослих тварин).
Транспортують тварин і птицю в дво- і чотирьохвісних вагонах вздовж вагона в 2 ряди, головами до середини і обов’язково прив’язують.
Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
дорослої великої рогатої худоби -8-12 голів
молодняк великої рогатої худоби -12-14 голів
телята, масою до 120кг -18-20 голів
овець і кіз -40-50 голів
свині, масою: від 30 до 60 кг -30-40 голів
60-80 кг -25-30 голів
80-100 кг -22-25 голів
100-150 кг -14-24 голів
більше 150 кг -10-14 голів
Коней не більше-8 голів
В літню пору року у вагони вантажать на 10,0-15,0% менше, щоб уникнути перегріву.
В чотирьохвісному вагоні кількість тварин подвоюється. Тварини повинні стояти близько, щоб підтримувати одне одного під час поштовхів, але так, щоб у них було місце і одна тварина могла лежати, тоді вони по черзі відпочивають. Один провідник обслуговує два вагони, завантажених великою рогатою худобою або вівцями, і один вагон, завантажений свинями. Вся документація знаходиться у старшого провідника (гуртова відомість, ветеринарне свідоцтво з дублікатом і шляховий журнал, в якому вказано, на яких станціях є фуражні бази і пункти водопою, а також станції відвалу і зняття загиблих тварин).
Перед вантаженням перевіряють санітарний стан вагонів, справність грат, годівниць та інше.
Тварин у вагони вантажать по трапах, в нічний час-при достатньому освітленні.
Дрібну рогату худобу і свиней дозволяється перевозити в двоярусних вагонах по 100 голів овець або до 40 голів свиней в один ярус. Дрібну рогату худобу не прив’язують.
Птицю і кролів перевозять на відстань не більше 300 км в спеціальних клітках зі щільним дном. В двовісний вагон вантажать до 1000 голів курей, 1250 – курчат, 200-300 гусей або індиків, 250-350 качок залежно від живої ваги. В середньому на добу на 1ц живої ваги велика рогата худоба одержує 4,5кг сіна, вівці і кози –5,5кг, свині – 2,5кг концентратів, підстилки на одну голову – 1,5кг. Годують 2 рази на добу, напувають: взимку – 2 рази, влітку – 3 рази на добу; напувати бажано перед годівлею.
У випадку загибелі провідник повідомляє чергового найближчої станції і через нього викликає транспортного лікаря ветеринарної медицини, який складає акт і робить відмітку в шляховому журналі.