- •Міністерство аграрної політики України
- •Розглянуто і затверджено на засіданні методичної
- •Розглянуто і затверджено на засіданні вченої ради дау
- •2.1. Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання
- •2.2. Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини
- •Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
- •Обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
- •3. Тварини як сировина для м’ясної промисловості та сучасні вимоги до них.
- •3.1.Визначення віку тварини.
- •3.2.Визначення вгодованості забійних тварин.
- •3.3. Нагул і відгодівля забійних тварин.
- •3.4. Вимоги до категорій вгодованості забійних тварин
- •Категорії дорослої великої рогатої худоби залежно від вгодованості
- •Категорії корів-первісток залежно від вгодованості (гост 5110-87)
- •Категорії вгодованості овець і кіз (гост 5111-55)
- •3.5.Контрольний забій тварин
- •3.6.Приймання худоби за масою та якістю м’яса
- •4. Транспортування забійних тварин і птиці.
- •4.1. Основні завдання транспортування
- •4.2. Перевезення тварин і птиці автотранспортом.
- •Технічні характеристики напівпричепів (в.М.Ковбасенко, 1990)
- •Технічна характеристика контейнера (в.М,Ковбасенко, 1990)
- •4.3. Перевезення тварин залізницею
- •Залежно від маси, віку і виду в двовісному вагоні розміщують:
- •4.4. Перевезення тварин водним шляхом
- •4.5. Транспортування тварин гоном.
- •4.6. Заходи при виявленні хворих тварин під час транспортування.
- •4.7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкіри.
- •Вплив відстані транспортування на травматизм тварин (в.М.Ковбасенко та ін. – 1995)
- •Залежність кількості ветеринарних конфіскатів від відстані транспортування тварин:
- •Залежність якісних показників м’яса від відстані транспортування тварин
- •Вплив відстані транспортування на бактеріальне обсіменіння м’яса (%):
- •Вплив відстані транспортування на біологічну цінність м’яса (в.М.Ковбасенко,1990)
- •4.8. Транспортування м’яса і м’ясопродуктів.
- •Транспортних засобів
- •Підприємства з переробки тварин і птиці на м’ясо, їх структура і санітарні вимоги до них .
- •5.1. M’ясокомбінати
- •5.2. Птахокомбінати.
- •5.3. Забійні пункти і ветеринарно-санітарні вимоги до них.
- •5.4.Ветеринарно-санітарні і технічні вимоги до м’ясопереробних підприємств.
- •6. Захворювання, при яких тварини не допускаються до забою, або забиваються на санітарній бойні.
- •8. Порядок приймання та здачі тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства і підготовка їх до забою
- •Приймання тварин на м’ясо переробні підприємства
- •Література:
4. Транспортування забійних тварин і птиці.
4.1. Основні завдання транспортування
“Основне завдання транспортування - забезпечити доставку тварин на м’ясокомбінат в найкоротший термін без втрат в живій вазі та продуктивності і запобігти захворюванню їх в дорозі” (О.П.Онєгов,1963).
Тварин доставляють на м’ясокомбінат водним транспортом, залізницею, автотранспортом і гоном. Незалежно від виду транспортування при перевезенні тварин перед ветеринарними спеціалістами стоять такі завдання:
запобігти захворюванню тварин, що транспортуються;
запобігти поширенню інфекційних та інвазійних хвороб тваринами, що транспортуються;
забезпечити умови, які будуть запобігати виникненню травм.
Ветеринарно-санітарний контроль на залізничних станціях здійснюють транспортні ветеринарні дільниці. Спеціалісти цієї служби контролюють підготовку до транспортування тварин, харчових і технічних продуктів тваринництва, перевіряють якість транспортних засобів. У разі виявлення при транзиті захворювання тварин, вони встановлюють діагноз, проводять заходи, які запобігають поширенню захворювань, стежать за своєчасною очисткою вагонів у дорозі.
До забою на м’ясо допускаються лише здорові тварини, тому відправляти на м’ясокомбінати необхідно здорових тварин з місць (населених пунктів, господарств), благополучних щодо заразних захворювань, і тих, які не знаходяться на карантині. Вивезення тварин хворих на заразні захворювання, а також з господарств, неблагополучних по заразних захворюваннях, допускається лише в випадках, передбачених відповідними інструкціями.
В залежності від епізоотичної ситуації, тварини, які надходять на м’ясокомбінати, повинні бути прищеплені проти сибірки, чуми свиней, бешихи та ін. інфекційних захворювань, якщо місцевість неблагополучна по цих захворюваннях. Однокопитних тварин в господарстві піддають малеїнізації.
За 8-10 днів до відправки тварин на м’ясопереробні підприємства, їх необхідно перевести на режим, подібний до того, якого будуть дотримуватися при їх перевезенні або перегоні. Безпосередньо перед відправкою ветеринарний спеціаліст зобов’язаний старанно оглянути тварин і провести вибірково термометрію. Тих тварин, які захворіли , необхідно залишити на місці.
На кожну партію тварин, яких відправляють, виписують ветеринарне свідоцтво (Форма №1), якщо тварини відправляються за межі району, або довідку(в межах району), Форму №2 - на харчові продукти, Форму №3 - на технічні, товарно-транспортну накладну, акт про вибраковку(дорослі тварини). В цих документах зазначають кількість і вид тварин, яких відправляють, або вид, вагу і кількість місць тваринних продуктів чи сировини, маршрут їх пересування. Зазначають відомості про ветеринарно-санітарну обробку тварин і про епізоотичне благополуччя місць заготівлі тваринної сировини. На ветеринарному посвідченні повинна бути печатка тієї установи, якою воно видається. Особисті печатки лікарів ветеринарної медицини на посвідченні не дійсні.
Тварин, які позитивно реагують на туберкульоз і бруцельоз, відправляють окремими партіями безпосередньо на санітарну бойню, минаючи заготівельні організації, з додержанням заходів, що усувають можливість поширення збудників зазначених інфекцій. Результати дослідження тварин на туберкульоз і бруцельоз зазначаються у ветеринарному свідоцтві.