- •Тема 1. Сутність, основні категорії та зміст забезпечення національної безпеки.
- •Сутність та зміст забезпеченя національної безпеки.
- •Поняття „нація”, „національна ідея” та „національні інтереси”.
- •3. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •4. Система та механізм забезпеченя національної безпеки.
- •3. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •Тема 2. Правові основи, систематизація та приципи законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •1. Значення систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •2. Поняття та принципи нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •3. Система нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •4. Проблеми систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Тема 3. Суб’єкти забезпечення національної безпеки України.
- •1. Поняття та загальна система суб’єктів забезпечення національної безпеки.
- •2. Органи загальної компетенції. Структура державних суб’єктів забезпечення національної безпеки
- •3. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки
- •4. Органи спеціальної компетенції в механізмі забезпечення національної безпеки України.
- •Тема 4. Об’єкти забезпечення національної безпеки.
- •1. Форми та характер сучасних загроз забезпеченню національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять «обєкт забезпеченя національної безпеки» та «загрози національній безпеці».
- •3. Поняття та види обєктів забезпечення національної безпеки.
- •Тема 5. Територія держави як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Правове поняття території в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять територія, суверенітет і юрисдикція в сфері забезпечення національної безпеки.
- •3. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
- •4. Правовий механізм забезпечення цілісності і недоторканності території.
- •Тема 6. Демографічні та екологічні проблеми захисту населення.
- •1. Населення як обєкт забезпечення національної безпеки.
- •2. Загальна характеристика демографічної ситуації в країні.
- •3. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
- •4. Нормативно-правові заходи демографічного та екологічного захисту населення.
- •Тема 7. Економіко-правові проблеми захисту та примноження національного багатства.
- •1. Поняття національного багатства в аспекті забезпечення безпеки нації.
- •2. Методи економічного впливу на безпеку країни.
- •3. Економіко-правові проблеми примноження національного багатства.
- •4. Нормативно правові засоби захисту економічної безпеки держави.
- •Тема 8. Політико-правові та ідеологічні проблеми забезпечення національної безпеки.
- •1. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
- •2. Основні методи політико-ідеологічного впливу на безпеку держави.
- •3. Нормативно-правові та інші заходи протидії радикальному популізму як забезпеченню національної безпеки
- •Тема 9. Інформаційна безпека як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Доступ до достовірної інформації в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Способи агресії щодо інформаційного простору держави.
- •3. Нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •Тема 10. Національна самосвідомість народу як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Поняття національної самосвідомості та її значення.
- •2. Механізм цілеспрямованого впливу на світогляд населеня.
- •3. Чинники, які впливають на формування національної самосвідомості
- •4. Нормативно-правові засоби захисту національної свідомості як обєкта забезпечення національної безпеки.
- •Тема 11. Тероризм, як загроза національній безпеці.
- •1. Правове поняття тероризму та його сутність.
- •2. Причини та умови виникнення тероризму.
- •1. Геоекономічні тенденції.
- •2. Конфліктогенність економічних протиріч.
- •3. Неоглобалізм
- •4. Конфліктогенність культур.
- •5. Недосконалість міжнародного права у сфері протидії тероризму.
- •3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
- •4. Протидія тероризму та проблеми формування антитерористичного міжнародного права.
- •Тема 12. Корупція, як загроза національній безпеці.
- •1. Кримінально-правова характеристика корупції
- •2. Механізм дії корупції.
- •3. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
- •4. Причини та можливості протидії корупції.
- •5. Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів
- •Тема 13. Організована злочинність, як загроза національній безпеці.
- •1. Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки
- •1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
- •2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
- •2. Стійкість і довготривалість існування.
- •2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
- •3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
- •6) Злочинна релігійна організація.
- •4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності
- •5. Правові основи та заходи протидії організованій злочинності
- •Тема 14. Значення геополітики в забезпеченні національної безпеки.
- •1. Геополітична структура сучасного світу.
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Проблеми міжнародно правового регулювання глобальної геополітики.
- •5. Правові основи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.
- •Питання, які виносяться на залік із навчальної дисципліни: «Правовий механізм забезпечення національної безпеки»
- •1. Сутність та зміст забезпечення національної безпеки.
- •4. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •6. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
2. Поняття геополітичної безпеки
Геополітика — 1) наука геополітика - є область знання, що вивчає закони, принципи та закономірності просторо во-часової організації розвитку держав, регіонів і світу в цілому з урахуванням системної взаємодії географічних, політичних, економічних, військових, етнічних, демографічних, екологічних і інших чинників; 2) як явище - це сфера діяльності, пов'язана з відносинами між соціальними групами, націями, державами, блоками держав, головним змістом якої є боротьба за контроль і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, миру.
Геополітичні інтереси — це складова частина національних інтересів, обумовлена системним впливом географічних, політичних, економічних, воєнних, екологічних та інших чинників.
Геополітика, як і інші науки про суспільство і природу, вивчає закони становлення, функціонування і розвитку соціальних, економічних, географічних, політичних, військових і інших систем.
Головним законом, який понад усе привертає увагу дослідників цієї науки, на думку фахівців, є закон фундаментального дуалізму, що виявляється в географічному устрої планети і в історичній типології цивілізацій. Наприклад, західні учені Р. Челлен, A. Me хен, X. Макиндер (1861-1947), К. Хаусхофер (1869-1946), російські дослідники цієї проблеми MM. Данільовській і В.П. Семенов-Тян Шанській (1870-1942), ПЛ. Савицький і Л.М. Гумільов вважали, що цей дуалізм виражається у зіставленні сухопутної могутності (теллурократії) і морської могутності (талассократії). Перше виявляється у вигляді військово-авторитарної цивілізації (наприклад, Стародавня Спарта, Стародавній Рим), друге — торгової цивілізації (Стародавні Афіни і Карфаген).
Інший закон геополітики: посилення чинника простору в людській історії. Це особливо підкреслює А. Мехен в роботі «Вплив морської сили на історію». Зокрема, він зазначає, що англійська нація зобов'язана своєю величчю морю більше, за будь-яку іншу. Зростання впливу талассократії починається разом з епохою великих географічних відкриттів, а досягає вершини своєї могутності в кінці XX ст., коли англосакський капіталізм і індустріалізм сформувалися як єдиний комплекс. У середині XX ст. геополітичний дуалізм досяг свого апогею, коли теллурократія ототожнювалася з СРСР, а талассократія — зі США і підконтрольними їм сферами впливу.
Як на похідний основний закон геополітики — дуалізму талассократії і теллурократії, НЛ. Нартов вказує на закон синтезу суші і моря — «берегова зона». Це теж ключове поняття в геополітиці, берегова зона, або Rimland — фрагмент талассократії або теллурократії. Вплив моря і зумовлює в береговій зоні більш активніша розвиток, нія: на суші, тому вона — складніша, культурніша та освіченіша. Rimland нагадує одночасно, як вважає російський геополітик О.Дугін, «острів і корабель», а з іншого боку — «імперію і будинок». На його думку, RimlandG— складна реальність, що має самостійну логіку і у величезній мірі впливає і на талассократію, і на теллурократію.
Таким чином, Rimland виступає поясом, прикордонною зоною, або межею. У геополітиці цей термін має інше смислове навантаження, ніж поняття межі між державами. Морські прибульці бачать берег не як лінію для самого материка, а як територію, яку можна відірвати від континентальної маси, перетворити на базу, торговий, військовий анклав для подальшого наступу на сушу.
Розгляд геополітики робився нами навмисне: усвідомлення її змісту як окремої науки і окремої діяльності, знання законів геополітики, її предмету та джерел формування надають можливість говорити про геополітичну безпеку як окремий феномен сучасного націобезпекового буття, позбавлений міфологічних приписувань та абстрактних розмірковувань, що ґрунтуються здебільшого на думках та вигадках, ніж на інформації та знаннях, як вищій її формі.
Відтак, з урахуванням наведеного визначимо ключове поняття.
Геополітична безпека — складова національної безпеки, процес управління системою національної безпеки, за якого державними та недержавними інституціями забезпечується встановлення контролю і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, світу.
Ключовим моментом є те, що геополітична безпека є органічним складовим елементом національної безпеки. її зміст полягає у тому, щоб забезпечити реалізацію життєво важливих національних інтересів через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком прагнення інших держав встановити контроль і панування над усім спектром ресурсів планети. Більш того, за даного випадку геополітична безпека може розглядатися у дещо ширшому плані та включати встановлення контролю не лише над ресурсами власної країни, а й здійснення цілого комплексу заходів щодо встановлення каналів прямого чи непрямого впливу на ресурси інших країн.
Наприклад, збереження територіальної цілісності Росії, а відтак і збереження контролю над більшою частиною природних ресурсів світу, відповідає національним інтересам України, оскільки колапс даної країни призведе до відокремлення від неї окремих суб'єктів, наслідком чого стане втрата контролю над природними ресурсами і можливий воєнний конфлікт з боку держав, що прагнуть заволодіти цими ресурсами і Росії, в який України може бути втягнена. Відтак одним з напрямів геополітичної безпеки має бути встановлення каналів прямого або непрямого впливу суб'єктів міжнародних відносин з метою збереження контролю Росії над власними природними ресурсами.
Суть управління у сфері геополітики, а відтак і суть геополітичної безпеки, полягає у встановленні й організації функціонування керованих алгоритмів процесів у сфері контролю і панування над ресурсами країни, на базі принципів просторово-часової організації розвитку держав, регіонів і світу в цілому з урахуванням системної взаємодії географічних, політичних, економічних, військових, етнічних, демографічних, екологічних і інших чинників.
Ефективність політики геополітичної безпеки напряму пов'язана із законами геополітики. Відтак змістом геополітичної безпеки, окрім зазначеного є посилення морської і сухопутної могутності, чинника простору, зв'язків суші та моря.
Об'єктами геополітичної безпеки є ресурси земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, світу. Суб'єктами геополітичної безпеки є держави, транснаціональні корпорації, окремі індивіди.
Наступною важливою категорією геополітичної безпеки є баланс сил.
Зміст балансу сил полягає у відносній єдності та боротьбі різних світових сил. Головне призначення балансу сил полягає у можливості здійснення різних видів контролю над геополітичним простором. За умов монополярності, коли фактично геополітичний простір світу контролює лише одна держава, баланс сил відсутній, а відтак відсутні механізми контролю над діями геополітичного сугестора. Баланс сил є необхідною умовою подальшого розвитку і процвітання планети. Відсутність балансу сил — шлях до монополії істини, а відтак шлях до узурпації геополітичного простору і конфронтації учасників геополітичного процесу.
Політичний простір. Політичний простір — одна з головних ознак держави. Кордони виступають фактором безпеки держави. У геополітиці вельми важливу роль відіграють просторові відносини між державами. В якості таких виступають кордони. Загрози гео-політичній безпеці завжди виникають тоді, коли починається боротьба за контроль, приєднання, опанування геополітичного простору. За твердженням Ф. Ратцеля кордон є периферійним органом держави і як такий є свідченням її росту, сили або слабкості та змін у цьому організмі. На думку Хаусхофера, кордони не є раз і назавжди даними, вони — живі організми, котрі розширюються і стискаються на кшталт шкіри та інших захисних органів людського тіла. Відтак кордони — важлива категорія геополітичної безпеки. Наявність кордонів і відповідних систем управління ними для реалізації національних інтересів є важливою умовою забезпечення геополітичної безпеки. Кордон слугує політико-стратегічною лінією розподілу інтересів між державами. Відтак відсутність кордонів призводить до значного збільшення вразливості геополітичної безпеки, загрожує суттєвому зниженню її рівня.
Важливою категорією геополітичної безпеки є категорію інтересу. Інтерес у найбільш загальному значенні становить собою усвідомлену потребу об'єкта у чомусь. Відповідно, якщо ми розглядаємо геополітичну безпеку в рамках національної безпеки, то можна виділяти окремо інтереси особи, інтереси держави і інтереси суспільства. Органічна єдність, можна навіть казати симбіоз даних інтересів, утворюють іншу категорію — національні інтереси.
Надмірне впровадження національних інтересів у сферу життя інших націй, або взагалі встановлення сфер впливу називається експансією. Експансія може бути не лише воєнною, а й економічною, інформаційною, екологічною тощо. Головним в експансії лишається чинник боротьби (прямої, непрямої) за ресурси, а у більш абстрактному плані за виживання.
