- •Тема 1. Сутність, основні категорії та зміст забезпечення національної безпеки.
- •Сутність та зміст забезпеченя національної безпеки.
- •Поняття „нація”, „національна ідея” та „національні інтереси”.
- •3. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •4. Система та механізм забезпеченя національної безпеки.
- •3. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •Тема 2. Правові основи, систематизація та приципи законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •1. Значення систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •2. Поняття та принципи нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •3. Система нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •4. Проблеми систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Тема 3. Суб’єкти забезпечення національної безпеки України.
- •1. Поняття та загальна система суб’єктів забезпечення національної безпеки.
- •2. Органи загальної компетенції. Структура державних суб’єктів забезпечення національної безпеки
- •3. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки
- •4. Органи спеціальної компетенції в механізмі забезпечення національної безпеки України.
- •Тема 4. Об’єкти забезпечення національної безпеки.
- •1. Форми та характер сучасних загроз забезпеченню національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять «обєкт забезпеченя національної безпеки» та «загрози національній безпеці».
- •3. Поняття та види обєктів забезпечення національної безпеки.
- •Тема 5. Територія держави як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Правове поняття території в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять територія, суверенітет і юрисдикція в сфері забезпечення національної безпеки.
- •3. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
- •4. Правовий механізм забезпечення цілісності і недоторканності території.
- •Тема 6. Демографічні та екологічні проблеми захисту населення.
- •1. Населення як обєкт забезпечення національної безпеки.
- •2. Загальна характеристика демографічної ситуації в країні.
- •3. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
- •4. Нормативно-правові заходи демографічного та екологічного захисту населення.
- •Тема 7. Економіко-правові проблеми захисту та примноження національного багатства.
- •1. Поняття національного багатства в аспекті забезпечення безпеки нації.
- •2. Методи економічного впливу на безпеку країни.
- •3. Економіко-правові проблеми примноження національного багатства.
- •4. Нормативно правові засоби захисту економічної безпеки держави.
- •Тема 8. Політико-правові та ідеологічні проблеми забезпечення національної безпеки.
- •1. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
- •2. Основні методи політико-ідеологічного впливу на безпеку держави.
- •3. Нормативно-правові та інші заходи протидії радикальному популізму як забезпеченню національної безпеки
- •Тема 9. Інформаційна безпека як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Доступ до достовірної інформації в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Способи агресії щодо інформаційного простору держави.
- •3. Нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •Тема 10. Національна самосвідомість народу як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Поняття національної самосвідомості та її значення.
- •2. Механізм цілеспрямованого впливу на світогляд населеня.
- •3. Чинники, які впливають на формування національної самосвідомості
- •4. Нормативно-правові засоби захисту національної свідомості як обєкта забезпечення національної безпеки.
- •Тема 11. Тероризм, як загроза національній безпеці.
- •1. Правове поняття тероризму та його сутність.
- •2. Причини та умови виникнення тероризму.
- •1. Геоекономічні тенденції.
- •2. Конфліктогенність економічних протиріч.
- •3. Неоглобалізм
- •4. Конфліктогенність культур.
- •5. Недосконалість міжнародного права у сфері протидії тероризму.
- •3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
- •4. Протидія тероризму та проблеми формування антитерористичного міжнародного права.
- •Тема 12. Корупція, як загроза національній безпеці.
- •1. Кримінально-правова характеристика корупції
- •2. Механізм дії корупції.
- •3. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
- •4. Причини та можливості протидії корупції.
- •5. Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів
- •Тема 13. Організована злочинність, як загроза національній безпеці.
- •1. Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки
- •1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
- •2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
- •2. Стійкість і довготривалість існування.
- •2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
- •3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
- •6) Злочинна релігійна організація.
- •4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності
- •5. Правові основи та заходи протидії організованій злочинності
- •Тема 14. Значення геополітики в забезпеченні національної безпеки.
- •1. Геополітична структура сучасного світу.
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Проблеми міжнародно правового регулювання глобальної геополітики.
- •5. Правові основи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.
- •Питання, які виносяться на залік із навчальної дисципліни: «Правовий механізм забезпечення національної безпеки»
- •1. Сутність та зміст забезпечення національної безпеки.
- •4. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •6. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
За своєю суттю – це надзвичайно негативне самостійне явище, яке виникло у процесі розвитку самої злочинності. Вона є злиттям різних видів злочинів в єдину кримінальну діяльність. При цьому окремі суспільно-небезпечні діяння є лише певними операціями більш складної злочинної діяльності. Тут наявна система багаторівневих усталених злочинних зв’язків, що призводять до концентрації злочинності.
Завданням кримінально-правової характеристики є виділення ознак, які відображають найбільш істотні та загальні особливості організованої злочинності, які відрізняють її від інших видів злочинності.
Таким чином, ознаки ОЗ будуть виглядати наступним чином:
1. Організована злочинна група, тобто стійке об’єднання трьох або більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, і має всі ознаки організації (статус, мету діяльності, керівника, підрозділи матеріального забезпечення, гроші, приміщення, транспорт тощо. В основі кількісної характеристики організованої групи мають лежати критерії ступеня і рівнів її зорганізованості, направленості та сфери протиправної діяльності.
2. Стійкість і довготривалість існування.
3. Організована злочинна діяльність. Специфіка спільної злочинної діяльності якраз і зумовлює відмінність від інших видів злочинності. Зазначена діяльність здебільшого становить процес, що охоплює низку послідовно вчинюваних злочинів. Тому вона не може бути сприйнята як одиниця спостереження та обчислення, тобто не може використовуватися у практичних цілях (при проведенні статистичних спостережень у наукових дослідженнях тощо) для характеристики організованої злочинності.
Завдяки її високій системності, що дістає вияв у тісному зв’язку між окремими злочинами, які вчиняються організованими злочинними формуваннями задля досягнення певної мети і сукупність яких являє собою єдине ціле, а кожен окремий з них становить елемент цього цілого, вона набуває форми особливого різновиду злочинної активності.
4. Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності за мінімальний час.
5. Суспільна небезпечність злочинної діяльності.
6. Злочинна діяльність на певній території чи у сфері діяльності.
7. Конспіративна злочинна діяльність із забезпеченням максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
8. Розробка (хоча б у загальних рисах) і схвалення учасниками групи плану злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину.
9. Розподіл ролей, наявність організатора (керівника) групи, ієрархічність, жорстка дисципліна та вербування нових членів.
10. Специфічне соціальне «страхування» членів групи,принцип корпоративної єдності.
11. Прикриття своєї діяльності як своїми силами, так і за допомогою сторонніх осіб (у тому числі й підкупом хабарами службових осіб).
12. Наявність правил поведінки.
13. Наявність матеріальної бази – транспорту, приміщень, сховищ, коштів тощо.
За висновками деяких науковців, організовані злочинні угруповання не можуть існувати без корупції представників державних, господарських, контролюючих органів. Інші стверджують, що зв’язки злочинних груп з державними службовцями не є обов’язковою ознакою організованої злочинності, вони характеризують лише її вищий рівень – злочинну організацію мафіозного типу, яка має економічне або терористичне спрямування.
Переважна кількість вчених зупиняється на тому, що наявність або відсутність корумпованих зв’язків організованої злочинної групи обумовлюється передусім ступенем зорганізованості групи, напрямом і сферою протиправної діяльності.
Таким чином, організовану злочинність, (як робочий варіант) на нашу думку, можна визначити наступним чином: - це злочинна діяльність учасників організованих груп на певній території чи у сфері суспільних відносин, з метою отримання максимального прибутку чи іншої зацікавленості з мінімальним ризиком до викриття.
