- •Тема 1. Сутність, основні категорії та зміст забезпечення національної безпеки.
- •Сутність та зміст забезпеченя національної безпеки.
- •Поняття „нація”, „національна ідея” та „національні інтереси”.
- •3. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •4. Система та механізм забезпеченя національної безпеки.
- •3. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •Тема 2. Правові основи, систематизація та приципи законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •1. Значення систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •2. Поняття та принципи нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •3. Система нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •4. Проблеми систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Тема 3. Суб’єкти забезпечення національної безпеки України.
- •1. Поняття та загальна система суб’єктів забезпечення національної безпеки.
- •2. Органи загальної компетенції. Структура державних суб’єктів забезпечення національної безпеки
- •3. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки
- •4. Органи спеціальної компетенції в механізмі забезпечення національної безпеки України.
- •Тема 4. Об’єкти забезпечення національної безпеки.
- •1. Форми та характер сучасних загроз забезпеченню національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять «обєкт забезпеченя національної безпеки» та «загрози національній безпеці».
- •3. Поняття та види обєктів забезпечення національної безпеки.
- •Тема 5. Територія держави як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Правове поняття території в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять територія, суверенітет і юрисдикція в сфері забезпечення національної безпеки.
- •3. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
- •4. Правовий механізм забезпечення цілісності і недоторканності території.
- •Тема 6. Демографічні та екологічні проблеми захисту населення.
- •1. Населення як обєкт забезпечення національної безпеки.
- •2. Загальна характеристика демографічної ситуації в країні.
- •3. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
- •4. Нормативно-правові заходи демографічного та екологічного захисту населення.
- •Тема 7. Економіко-правові проблеми захисту та примноження національного багатства.
- •1. Поняття національного багатства в аспекті забезпечення безпеки нації.
- •2. Методи економічного впливу на безпеку країни.
- •3. Економіко-правові проблеми примноження національного багатства.
- •4. Нормативно правові засоби захисту економічної безпеки держави.
- •Тема 8. Політико-правові та ідеологічні проблеми забезпечення національної безпеки.
- •1. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
- •2. Основні методи політико-ідеологічного впливу на безпеку держави.
- •3. Нормативно-правові та інші заходи протидії радикальному популізму як забезпеченню національної безпеки
- •Тема 9. Інформаційна безпека як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Доступ до достовірної інформації в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Способи агресії щодо інформаційного простору держави.
- •3. Нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •Тема 10. Національна самосвідомість народу як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Поняття національної самосвідомості та її значення.
- •2. Механізм цілеспрямованого впливу на світогляд населеня.
- •3. Чинники, які впливають на формування національної самосвідомості
- •4. Нормативно-правові засоби захисту національної свідомості як обєкта забезпечення національної безпеки.
- •Тема 11. Тероризм, як загроза національній безпеці.
- •1. Правове поняття тероризму та його сутність.
- •2. Причини та умови виникнення тероризму.
- •1. Геоекономічні тенденції.
- •2. Конфліктогенність економічних протиріч.
- •3. Неоглобалізм
- •4. Конфліктогенність культур.
- •5. Недосконалість міжнародного права у сфері протидії тероризму.
- •3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
- •4. Протидія тероризму та проблеми формування антитерористичного міжнародного права.
- •Тема 12. Корупція, як загроза національній безпеці.
- •1. Кримінально-правова характеристика корупції
- •2. Механізм дії корупції.
- •3. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
- •4. Причини та можливості протидії корупції.
- •5. Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів
- •Тема 13. Організована злочинність, як загроза національній безпеці.
- •1. Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки
- •1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
- •2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
- •2. Стійкість і довготривалість існування.
- •2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
- •3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
- •6) Злочинна релігійна організація.
- •4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності
- •5. Правові основи та заходи протидії організованій злочинності
- •Тема 14. Значення геополітики в забезпеченні національної безпеки.
- •1. Геополітична структура сучасного світу.
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Проблеми міжнародно правового регулювання глобальної геополітики.
- •5. Правові основи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.
- •Питання, які виносяться на залік із навчальної дисципліни: «Правовий механізм забезпечення національної безпеки»
- •1. Сутність та зміст забезпечення національної безпеки.
- •4. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •6. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
На сучасному етапі розвитку людства терористичні прояви можуть бути спрямованими стосовно всіх розглядуваних нами об’єктів забезпечення національної безпеки, де поряд із кримінальним тероризмом існують політичний, економічний, релігійний та інші типи сучасного тероризму, які знаходять спільні сфери дії, базуючись на взаємовигідних інтересах.
Сучасний тероризм має наступні різновиди:
державний (організовується чи підтримується однією державою проти іншої, але всередині),
міжнародний (проводиться міжнародними терористичними організаціями),
внутрішньодержавний (здійснюється замах на основи державності),
релігійний (насаджується своє віросповідання),
точковий (терористичний акт на окремо взятому об'єкті).
Терористична діяльність охоплює:
а) планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
б) підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
в) організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;
г) вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
д) пропаганду і поширення ідеології тероризму;
е) фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм;
Терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру у випадках, коли:
1) терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав;
2) терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом;
3) підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої;
4) здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу.
Кількість подібних терористичних актів різко збільшилась в останні роки XX століття — це підриви посольств США у ряді країн світу, серія вибухів у житлових будинках Москви та Волгодонська, низка терористичних актів, вчинених курдами в Туреччині та ін.
Важливе значення має вивчення мотивів терористичних актів, оскільки знання останніх дозволяє розробляти ефективні дії щодо нейтралізації терористичних акцій.
Основою тероризму можуть бути політичні мотиви (залякування населення, послаблення державної влади, змушування до певних дій або фізичне ліквідування політичних супротивників), а також дії, що мотивуються релігійними переконаннями, помстою, користолюбством, економічною конкуренцією або пов'язані з поведінкою психічно хворих людей.
Необхідно враховувати і такі різновиди, як форма прояву тероризму, які можуть бути: у формі заколоту (захоплення території), масові безпорядки, диверсії, утримання заручників тощо. Якщо в минулому тероризм зводився до вбивства чи поранення державних, громадських діячів та дипломатів, то в наш час він набуває таких форм, як викрадення літаків, захоплення заручників, руйнування громадських установ, житлових будинків, церков, пограбування складів зброї та підприємств, окупація посольств, напади на місця проведення міжнародних зустрічей, штаб-квартири міжнародних організацій.
Беручи до уваги об'єкти замаху, тероризм можна поділити на:
— елітарний, при спробі замаху на посадових осіб органів державної влади, політиків, власників та керівників банків, компаній;
— функціональний, при спробі замаху на працівників правоохоронних органів, податкової служби, засобів масової інформації та ін.;
— промисловий, при нападі на великі підприємства, оборонні об'єкти, що виробляють зброю, отруйні чи інші хімічні речовини;
— транспортний, при встановленні вибухових пристроїв в літаках, поїздах, автобусах, автомобілях, диверсії на нафто- та газопроводах.
Сучасний тероризм відрізняється своєю масштабністю, залученням великої кількості людей і має добре структурований і організований характер. Він відрізняється і своїми цілями: діяльність терористичних організацій найчастіше спрямована не просто на загострення і дестабілізацію обстановки в конкретному районі, а ставлять собі за мету більш серйозні завдання: захоплення чи перерозподіл влади, насильницька зміна державного устрою, нав'язування власних порядків, моралі і правил співжиття.
Розмах операції, які замислюються, вимагають, по-перше, залучення значного обсягу людських ресурсів, у тому числі і з числа висококваліфікованих фахівців у різних галузях знань, для поповнення і розширення свого кількісного складу і розвитку великої мережі агентури по усьому світі, оскільки сьогоднішній тероризм — це вже не тільки деверсанти-одинаки і викрадачі літаків.
По-друге, широкомаштабність цілей сучасного тероризму вимагає залучення матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для оснащення терористичних організацій різноманітними технічними засобами і зброєю, а також для створення спеціалізованих шкіл і навчальних баз з метою підготовки та навчання членів терористичних угрупувань. І, по-третє, вимагає розвинутої інфраструктури. Йдеться про налагодження терористичними групами з різних країн складних взаємин, що включають такі сфери, як оперативно-бойову підготовку, матеріально-технічне співробітництво, у тому числі в сфері озброєння, а також спільне проведення акцій.
На думку дослідників цього питання саме суспільство вимагає проявів тероризму, коли держава неадекватно реагує на суспільні зміни, втрачає повноваження соціального арбітра і не виконує правничої функції покарання винних. Тому тероризм можна визначити як і засіб використання недержавного насильства або погроза насильства з метою викликати тотальну паніку в суспільстві, послабити або звалити урядові структури та викликати політичні зміни, спровокувати у населення стурбованість за свою беззахисність перед насильством, а отже — і призвести до зміни державної влади в країні та задовольнити нові політичні, соціальні, релігійні й етнічні вимоги.
