- •Тема 1. Сутність, основні категорії та зміст забезпечення національної безпеки.
- •Сутність та зміст забезпеченя національної безпеки.
- •Поняття „нація”, „національна ідея” та „національні інтереси”.
- •3. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •4. Система та механізм забезпеченя національної безпеки.
- •3. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •Тема 2. Правові основи, систематизація та приципи законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •1. Значення систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •2. Поняття та принципи нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •3. Система нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •4. Проблеми систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Тема 3. Суб’єкти забезпечення національної безпеки України.
- •1. Поняття та загальна система суб’єктів забезпечення національної безпеки.
- •2. Органи загальної компетенції. Структура державних суб’єктів забезпечення національної безпеки
- •3. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки
- •4. Органи спеціальної компетенції в механізмі забезпечення національної безпеки України.
- •Тема 4. Об’єкти забезпечення національної безпеки.
- •1. Форми та характер сучасних загроз забезпеченню національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять «обєкт забезпеченя національної безпеки» та «загрози національній безпеці».
- •3. Поняття та види обєктів забезпечення національної безпеки.
- •Тема 5. Територія держави як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Правове поняття території в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять територія, суверенітет і юрисдикція в сфері забезпечення національної безпеки.
- •3. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
- •4. Правовий механізм забезпечення цілісності і недоторканності території.
- •Тема 6. Демографічні та екологічні проблеми захисту населення.
- •1. Населення як обєкт забезпечення національної безпеки.
- •2. Загальна характеристика демографічної ситуації в країні.
- •3. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
- •4. Нормативно-правові заходи демографічного та екологічного захисту населення.
- •Тема 7. Економіко-правові проблеми захисту та примноження національного багатства.
- •1. Поняття національного багатства в аспекті забезпечення безпеки нації.
- •2. Методи економічного впливу на безпеку країни.
- •3. Економіко-правові проблеми примноження національного багатства.
- •4. Нормативно правові засоби захисту економічної безпеки держави.
- •Тема 8. Політико-правові та ідеологічні проблеми забезпечення національної безпеки.
- •1. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
- •2. Основні методи політико-ідеологічного впливу на безпеку держави.
- •3. Нормативно-правові та інші заходи протидії радикальному популізму як забезпеченню національної безпеки
- •Тема 9. Інформаційна безпека як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Доступ до достовірної інформації в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Способи агресії щодо інформаційного простору держави.
- •3. Нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •Тема 10. Національна самосвідомість народу як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Поняття національної самосвідомості та її значення.
- •2. Механізм цілеспрямованого впливу на світогляд населеня.
- •3. Чинники, які впливають на формування національної самосвідомості
- •4. Нормативно-правові засоби захисту національної свідомості як обєкта забезпечення національної безпеки.
- •Тема 11. Тероризм, як загроза національній безпеці.
- •1. Правове поняття тероризму та його сутність.
- •2. Причини та умови виникнення тероризму.
- •1. Геоекономічні тенденції.
- •2. Конфліктогенність економічних протиріч.
- •3. Неоглобалізм
- •4. Конфліктогенність культур.
- •5. Недосконалість міжнародного права у сфері протидії тероризму.
- •3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
- •4. Протидія тероризму та проблеми формування антитерористичного міжнародного права.
- •Тема 12. Корупція, як загроза національній безпеці.
- •1. Кримінально-правова характеристика корупції
- •2. Механізм дії корупції.
- •3. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
- •4. Причини та можливості протидії корупції.
- •5. Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів
- •Тема 13. Організована злочинність, як загроза національній безпеці.
- •1. Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки
- •1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
- •2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
- •2. Стійкість і довготривалість існування.
- •2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
- •3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
- •6) Злочинна релігійна організація.
- •4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності
- •5. Правові основи та заходи протидії організованій злочинності
- •Тема 14. Значення геополітики в забезпеченні національної безпеки.
- •1. Геополітична структура сучасного світу.
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Проблеми міжнародно правового регулювання глобальної геополітики.
- •5. Правові основи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.
- •Питання, які виносяться на залік із навчальної дисципліни: «Правовий механізм забезпечення національної безпеки»
- •1. Сутність та зміст забезпечення національної безпеки.
- •4. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •6. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
У новому КК законодавцем визначено форми організованої злочинності, а саме: 1) організована група, і 2) злочинна організація.
Згідно з ч. 3 ст. 28 КК «злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього або іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи».
Ознаки організованої групи:
- наявність декількох осіб (три і більше);
- попередня їх зорганізованість у спільне об’єднання для готування або вчинення злочину (злочинів);
- стійкість;
- об’єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану;
- обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом.
У ч.4 ст. 28 КК, зазначається, що “злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп”.
Ознаки злочинної організації:
- стійкість;
- ієрархічність;
- наявність декількох осіб (трьох і більше);
- зорганізованість членів або структурних складових за попередньою змовою для спільної діяльності, метою якої є:
А) безпосереднє вчинення ними тяжких і особливо-тяжких злочинів;
Б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб;
В) забезпечення функціонування як самої злочинної організації так і інших злочинних груп.
Найбільш небезпечна форма співучасті, це організована група особливого роду – злочинна організація (Ст. 255 КК). Саме створення злочинної організації, навіть якщо вона не встигла вчинити жодного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, серйозно порушує громадську безпеку і є значною небезпекою для суспільства.
Метою статті 255 КК є адекватне реагування на небезпеку з боку злочинних організацій, незалежно від їх спрямування, вже на початкових етапах, тобто при їх створенні. Створення злочинної організації, по суті, є закінченим готуванням до злочину, який збираються вчинити її учасники (відповідно до ст. 14 КК). Але, враховуючи особливу небезпечність злочинних організацій, законодавець передбачив, що саме створення злочинної організації для вчинення одного або декілька тяжких або особливо тяжких злочинів вважається вже закінченим злочином. Створення злочинної організації завжди передує вчиненню її членами інших злочинів.
У статті 255 КК сформульована загальна норма, а в ст. 257 (бандитизм), в ч.4 ст.258 (створення терористичної організації) і ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) КК – спеціальні норми, які передбачають відповідальність за створення спеціальних видів злочинних організацій.