4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності

Об'єкти. Їх тисячі - стратегічні ресурси (нафта, метал), наркотики, зброя тощо. Але головний об'єкт – різні форми власності, це люди, власники, з яких можна "викачувати" гроші. Їх бізнес, власність такі ж різноманітні, як і вся економіка (промисловість, сільське господарство, сфера послуг і т.п.).

Основна характеристика об'єкту організованої злочинної діяльності – сприяння максимальної прибутковості. Прибутковість, у свою чергу, пов’язана з суперечністю економічних відносин (значні перепади цін, інфляція, валютний курс), недосконалістю законодавства, високим попитом на заборонені послуги і т.п.

Об'єкт організованої злочинної діяльності доцільно аналізувати за сферами злочинних дій, пов’язаних із організованою злочинністю, а саме:

• тіньова економіка;

• наркобізнес;

• напади на транспортні перевезення;

• незаконний автомобільний бізнес;

• антикварний бізнес;

• організована проституція;

• незаконна торгівля людськими органами для пересадки;

• незаконний обіг зброї;

• злочини в фінансовій сфері;

• корисливо-насильницькі злочини;

• політика;

• релігія;

• культура.

Засоби організованої злочинної діяльності. Природно зробити розподіл засобів дії на об'єкт на матеріальні і ідеальні (психічні) засоби .

Матеріальні засоби понад збагачення зводяться до крадіжок, пограбувань, розбою, бандитизму, тобто привласненню товарів, грошей, інформації.

Психічні засоби зводяться до дії не на речі, а на власника, на особу, наділену владними функціями, на душевні слабкості. Це експлуатація нижчих людських відчуттів страху, жадності, заздрості, гордині, відчуття помсти, сексуального потягу. Вони викликаються через шантаж, насильство, тортури, вбивства, розповсюдження брехливих чуток, залякування, спокушання...

З огляду на те, що мета повинна виправдовувати засоби, останні характеризуються неабиякою різноманітністю, гнучкістю, та рішучістю.

Для аналізу основних засобів організованої злочинної діяльності їх також доцільно визначити по сферах застосування, які, між тим, мають умовний характер, оскільки в багатьох випадках пересікаються і взаємодоповнюють одна одну.

В організаційній структурі.

1. Тривалою взаємодією великої кількості осіб в рамках ієрархічної організаційної структури, яка включає кілька рівнів і структурних підрозділів (виконавців, логістики, аналітичного забезпечення, радників, захисту, фінансування, бойовиків тощо).

2. Формуванням і наслідуванням взірців кримінальної поведінки у середовищі злочинних спільнот, виробленням корпоративних правил і кодексів, що спрямовані на підтримку дисципліни, слухняності, беззастережного виконання наказів керівництва, системи кримінальної соціалізації, суворої конспірації (спілкування на мовному жаргоні, застосування кодованих каналів зв’язку, прізвиськ , взаємне стеження).

3. Наданням психологічної і матеріальної допомоги членам спільноти у вигляді опікування їхніми родинами, адвокатських послуг, тиску на свідків та правоохоронців і т. ін.

4. Об’єднанням на етнічному, расовому ґрунті, однаковому соціальному походженні або спільній субкультурі.

5. Системою вербування, залучення до злочинної діяльності, застосуванням психологічного і фізичного тиску до членів організації

У нелегальній діяльності і скоєнні злочинів.

1. Розподіленням ролей всередині спільноти, закріпленням певних функцій за підрозділами, що веде до спеціалізації, підвищення кримінального професіоналізму, перетворення злочинної діяльності на єдиний засіб отримання доходу і, як наслідок, — просування по щаблях кримінальної кар’єри.

2. Здійсненням насамперед нелегальної економічної діяльності, реалізацією заборонених товарів і послуг, які мають попит (не виключається також штучне створення дефіциту на легальні товари). Така діяльність ґрунтується на раціоналістичних, ринкових засадах, тобто злочинці намагаються всіма засобами мінімізувати ризик своєї активності, досягти максимальної рентабельності оборудок, домогтися гарантій, встановити контроль за сферами виробництва і збуту, територіями.

3. Систематичним корумпуванням посадових осіб.

4. Наявністю легальних ланок (підприємств, торгових фірм, громадських організацій) для маскування злочинної діяльності і диверсифікації активів, відпрацьованих механізмів відмивання коштів, налагодження каналів і ринку збуту. Економічна глобалізація сприяє експорту нелегального капіталу у країни з ліберальним фінансовим законодавством.

5. Ретельним плануванням злочинів, залученням до їхнього скоєння висококласних спеціалістів, використання науково-технічних засобів.

6. Розширенням ринку нелегальних товарів і послуг, утворенням співтовариств (у тому числі на регіональному і міжнародному рівні), опанування нових сфер кримінальної активності, змінами технології злочину.

7. Співпрацею злочинних угруповань з терористичними організаціями.

8. Інтеграцією національних злочинних організацій у загальносвітову організовану злочинність.

У впливі на суспільство.

1. Спробою співпраці з політичними і економічними угрупованнями, зв’язками з діячами культури та науки, налагодженням неформальних контактів з деякими урядами та над урядовими структурами, терористичними організаціями. Такий симбіоз дає змогу і тим і іншим конвертувати вплив в одній сфері на владу і гроші в іншій. А формування громадської думки через придбання засобів масової інформації сприяє політизації організованої злочинності

2. Експортом злочинності з потоками мігрантів.

3. Присвоєнням злочинними спільнотами функцій держави (арбітраж, суд, охорона, збір податків). Організована злочинність як підсистема суспільства намагається використати його інститути в своїх цілях, сформувати вигідну їй економічну і соціальну політику (наприклад, надання окремим суб’єктам податкових пільг), громадську думку про респектабельність тих чи тих босів тіньового бізнесу; маргіналізувати, декласувати населення, знецінити вартість робочої сили; використати міжнаціональні конфлікти тощо.

4. Застосуванням психологічного і фізичного тиску, залякування, терору щодо суспільства.

5. Експансія кримінальної субкультури в офіційну культуру, яка здійснюється на двох рівнях. На зовнішньому – через залучення суб’єктів кримінальної субкультури в інституціональну культуру, передусім в політичні та економічні інститути, яке супроводжується їх участю у владі, у прийнятті законів, що регулюють суспільний порядок життя, в розподілі матеріальних ресурсів і благ. На внутрішньому рівні експансія здійснюється через криміналізацію індивідуальної і суспільної свідомості, правового нігілізму і аномії.

Цілі та результати організованої злочинної діяльності.

Основою організованої злочинності є формування і функціонування злочинних організацій — специфічних соціальних груп, що утворилися на ґрунті інституціонального оформлення соціального положення людей у сфері злочинної діяльності. В загальному плані злочинна організація являє собою сукупність соціальних зв’язків індивідів і груп індивідів, що ґрунтується на системі соціальних статусів і ролей, ідентифікацій, соціальних норм і цінностей (позаправові конвенції, мафіозні кодекси), які надають взаємодії індивідів і груп цілеспрямованого, регулярного і стійкого характеру злочинної діяльності, спрямованої на досягнення певних цілей незаконними засобами, зокрема, за допомогою корупції або насилля.

Цілі організованої злочинної діяльності, так як і засоби, поділяються на матеріальні і духовні.

Матеріальні цілі. Дев'яносто дев'ять відсотків цілей зводяться до отримання надприбутку. Гроші злочинні угрупування витрачають на подальшу "роботу грошей" і тілесні задоволення. Зрештою, саме злочинне угрупування створювалося для отримання надприбутку, вербування учасників здійснювалося на матеріальній основі. Переважна більшість учасників угрупування зайнялися злочинною діяльністю з корисливих мотивів

Матеріальні цінності поділяються на економічні (прибуток), політичні (влада).

Духовні цілі. Виділяються як соціальні (визнання, легітимація) або ідеологічні (престиж). Перші базуються на досягненні певних соціальних посад, які розширюють можливості та підвищують статус, другі – ідеологічні – є спробою самореалізації особи, яка, зазвичай, ніколи не була особистістю, можливо, яка перенесла в минулому значні приниження і хоче компенсувати їх, чи має певні комплекси неповноцінності, які продукуються у манію величчя. Немалу роль у «вихованні» організованих злочинців відіграють ЗМІ та телебачення, які піднімають престиж учасника організованої злочинності

Якщо злочинна організація не стоїть на релігійній основі, то про будь-яку духовність її членів можна згадувати у дуже відносному розумінні. Навіть необхідна дисципліна в організації підтримується показовими жорстокими покараннями. Всередині злочинної групи панує ідеологія вульгарного матеріалізму – все купляється і продається, отже має свою ціну; кожна людина є настільки шанованою, наскільки вона може бути корисною зараз або в майбутньому

Результати організованої злочинної діяльності - поділяються на локальні і глобальні. Про локальні результати мають значення і говорять про ефективність злочинної діяльності окремого угрупування, тобто, наскільки результат діяльності близький до поставленої мети (досягнення надприбутку, знищення конкурента, встановлення контролю над певними сферами тощо).

Глобальні результати від організованої злочинності мають значення для суспільства в цілому. Деякі автори поділяють їх на негативні і позитивні?????. Негативні це зрозуміло, а позитивні у контексті необхідності згуртування соціуму у боротьбі із організованою злочинністю.