3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності

Природно, що суб’єктами організованої злочинної діяльності є злочинні об’єднання. Останні, залежно від рівня їх стійкості, професійності, сфери діяльності, правового становища у легальних структурах суспільства та ін., можна розділити на такі види (за О.М. Джужею):

1) Проста організована група – це відносно проста форма об’єднання злочинців чисельністю 2-4 чоловік. У такі групи об’єднуються розкрадачі, шахраї, квартирні злодії, грабіжники. В них немає складної структури, суворої підпорядкованості, чітко вираженого лідера.

2) Структурна організована група. Порівняно з простою організованої групою вона відрізняється більшою стійкістю, ієрархічністю, дотриманням принципу єдиноначальності (проста ієрархія, що включає ватажка, активних учасників і співучасників виконавців, а також пособників, що сприяють здійсненню злочинних задумів). Чисельність таких груп – 5-10 і більше осіб. Злочинна діяльність носить постійний характер, частіше це вчинення майнових злочинів або діянь, пов’язаних із насиллям, але метою яких є одержання прибутку. Лідер такої групи визначає напрямок її дій, планує та готує злочини, розподіляє між учасниками ролі. Для забезпечення своєї діяльності структурна організована група взаємодіє з іншими кримінальними елементами, зокрема, з особами, які займаються підробкою документів, скупкою краденого тощо. Такі групи вчиняють крадіжки з квартир, автомобілів, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання, займаються контрабандою. Корумпованих зв’язків у них, як правило, немає.

Організовані групи можуть існувати в різних формах, проте основними їх проявами будуть наступні:

Перша форма - це організовані групи, що діють на певній території (місто, край, область, республіка і т.п.). Вони займаються загальнокримінальними злочинами, їх керівники - лідери, що мають авторитет, можуть бути як раніше судимими, так і несудимими.

Друга форма - це організовані групи, що діють в місцях позбавлення волі. Ці групи проводять активну роботу серед засуджених по насадженню злодійських традицій, організовують здійснення злочинів проти тих, хто відбуває покарання, персоналу виправних установ, щоб надалі їх використовувати в злочинних цілях за допомогою загроз, нападів і розправ і підкупу.

Третя форма - це організовані групи, призначені для здійснення злочинів з використанням міжрегіональних зв'язків. Групи складаються з жителів різних місцевостей. Це так звані "гастролери". Для цих груп характерне здійснення злочинів, пов'язаних з виїздом в інші місцевості. Групи мають зв'язок з місцевими організованими групами і злодіями в законі. Їм властива наступна злочинна діяльність: крадіжки, грабежі, розбій, здирства, вбивства.

Четверта форма - це організовані групи, що діють на транспорті. Вони скоюють злочини загальнокримінальної спрямованості, а також злочини у сфері економіки.

П’ята форма, - це організовані групи підприємців, які займаються незаконною діяльністю економічного характеру, відмивають гроші через комерційні і банківські структури.

3) Організоване злочинне угрупування (злочинна організація) – це вже багато численне об’єднання, до якого входять десятки, а то і сотні осіб, котрі активно займаються злочинною діяльністю. Рівень організованості у загальній масі таких угрупувань нижчий, ніж в бандах і мафіозних об’єднаннях, хоча наявність дисципліни, ієрархії, підпорядкованості притаманні їм. У них існує керівна ланка із лідерів, котрі присвятили себе злочинній діяльності і визначають її напрямок. За ними стоїть основна маса конкретних виконавців «бойовиків» з певною кримінальною направленістю. Це злочинне угрупування не є монолітним, до його складу входить багато груп різного рівня організованості, чисельністю 5-10 осіб. Вони не лише вчинюють злочини, але і постійно контролюють певну територію (збір данини, вимагання тощо). Часто їх лідери, зібравши достатню суму грошей, вступають у сферу легального бізнесу, поступово переростаючи у мафіозне об’єднання.

Це оранізації, що базуються на певній території і займаються окрім загальнокримінальних злочинів, також злочинами у сфері економіки, володіють зв'язками з корумпованими урядовцями. Членами таких угрупувань разом з ділками - керівниками кооперативів, малих підприємств, спільних підприємств, державних підприємств і підприємств інших організаційно - правових форм власності є і злочинці із загальнокримінального середовища. Ці організації мають міжрегіональні зв'язки, засновані на економічних і корисливих інтересах як комерційних організацій, так і їх керівників. Керівники угрупувань - авторитетні особи, що нерідко посідають відповідальні посади в органах влади, як раніше судимі, так і несудимі.

4) Банда являє собою форму організованої злочинності, що полягає у створенні озброєної групи, для вчинення злочинів, пов’язаних із нападами на державні та громадські організації, окремих громадян. Вона відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, оскільки застосування зброї – обов’язкова її ознака. Банди відрізняються високим рівнем організованості та беззаперечним підпорядкуванням ватажку. Вони функціонують самостійно, а результатами їх злочинів зазвичай є здобуття грошей, валюти, зброї, антикваріату та інших цінностей.

Деякі кримінологи виділяють три категорії банд, які умовно називають: «класична банда», «спеціалізована банда», «замовники».

Класичним бандам притаманне вчинення таких злочинів, як напади на банки, інкасаторів, магазини, музеї, квартири тощо. Нерідко вони поєднані з убивствами та нанесенням тяжких тілесних ушкоджень. Особливістю спеціалізованої банди полягає в тому, що вона практикується на вчиненні одного, рідко двох видів злочинів. Найчастіше це напади на банки і магазини. Банди типу «замовники» вчиняють злочини на замовлення. Вони мало чисельні, їх члени добре підготовлені фізично, озброєні, відрізняються винятковою конспірацією. «Замовники», як правило, не входять до складу злочинних угрупувань, хоча можуть мати зв’язки з їх ватажками. Злочини вчиняють за плату.

5) Мафіозне об’єднання. Під терміном «мафіозне» у цьому розумінні є поєднання протиправної і легальної діяльності, використання недоліків економіко-правової системи для одержання незаконних прибутків або присвоєння певних адміністративних повноважень, можливість впливу на органи влади. Таким чином, мафіозне об’єднання – це злочинне угрупування, яке за ступенем організованості та характером діяльності вийшло за межі власного формування і поєднує як протиправні, так і легальні форми діяльності, впливаючи на державну політику і напрями соціально-економічного розвитку.

Мафіозні об’єднання завжди мають прикриття у вигляді різних комерційних структур, які слугують всякого роду аферам та відмиванню «брудних» грошей, а також тісним корумпованим зв’язкам з представниками органів влади та управління. Для забезпечення захисних функцій вони залучають інші злочинні угрупування. Очолюють мафіозні синдикати кілька чоловік, котрі займають, як правило, однакове положення. Побіля них гуртуються від десятка до сотень членів, які за необхідності залучаються за плату для виконання конкретної «роботи».

Характеристику структури злочинної організації найкраще розглянути на прикладі мафіозного об’єднання, оскільки на цьому рівні вона найповніше проявляється, нижчі організовані групи мають його за орієнтир у розвитку, а вищі – є подальшим розширенням функцій його структури.

Структура мафіозного об’єднання складається з трьох основних ланок:

1. Організаційно-управлінського.

2. Організаційно-допоміжного.

3. Безпосередньо-виконавського.

Організаційно-управлінська ланка включає два блоки: стратегічне управління і поточне управління. Стратегічне управління полягає в розробці загальної стратегії злочинної діяльності, загальних тактичних прийомів і засобів здійснення злочинів, в концентрації засобів злочинної організації, контролі за їх надходженням і витрачанням, розробці загальних заходів протидії правоохоронним органам. Поточне управління полягає в упровадженні конкретних прийомів і методів злочинної діяльності, обліку засобів і пошуку каналів їх вкладення, контролі за дотриманням учасниками неформальних норм, рішенні кадрових питань, вербуванні нових членів і т.п.

Визначальну роль у функціонуванні і розвитку злочинного об’єднання виконує його лідер. Кожен лідер кримінальної організації має в своєму розпорядженні помічників, наділених спеціальними повноваженнями.

Помічник з фінансових питань здійснює контроль за надходженням і витрачанням злочинних засобів.

Помічник з питань регіонального, міжрегіонального і транснаціонального характеру злочинної діяльності безпосередньо керує здійсненням злочинів, займається законним бізнесом в цілях прикриття і полегшення злочинної діяльності, здійснює розділ і підтримку ринку певної злочинної діяльності.

Помічник з аналітичних питань очолює керівництво збором необхідної інформації для кримінальних цілей, розробляє тактику і стратегію злочинної діяльності, займається питаннями пропаганди кримінального життя.

Помічник по зв'язках з громадськістю налагоджує корумповані відносини з представниками всіх гілок влади, вербує осіб для участі в злочинній діяльності.

Помічники мають в своєму підпорядкуванні пособників і виконавців, які безпосередньо виконують доручення для досягнення кримінальних цілей. Кожна окрема ланка взаємозв'язана і доповнює один одного.

Організаційно-допоміжна ланка полягає в забезпеченні безпеки і ефективному функціонуванні.

По-перше, це контррозвідка, в якій діють професійні злочинці раніше неодноразово судимі.

По-друге, це корумповані зв'язки, за допомогою яких відбувається просочування інформації про оперативно-розшукову діяльність правоохоронних органів, вилучення і знищення окремих процесуальних документів або навіть цілих кримінальних справ, здобуваються відомості про потерпілих і свідків з метою спричинення на них тиску і т.п.

По-третє, це розвідка. Вона полягає в пошуку об'єктів злочинної діяльності, перевірці майбутніх клієнтів. Це отримання інформації про фінансові можливості тієї або іншої комерційної організації, на яку збираються вплинути злочинці, її ділових зв'язках і т.д.

Безпосередньо-виконавська ланка (бригада). Полягає в підготовці і здійсненні конкретних злочинів. Ланка виконує наступні основні функції:

- керівництво виконавськими групами і здійснення конкретних злочинів,

- транспортування, охорона, реалізація предметів, здобутих злочинним шляхом,

- діяльність посередників і зв’язківців,

- виконавські функції, тобто безпосередня підготовка і здійснення конкретних злочинів.

Залежно від організаційної форми існує декілька видів мафіозних об'єднань. До них відносяться злочинна картель і злочинний синдикат.

Картель є об'єднанням декількох кримінальних організацій на добровільній основі, шляхом укладення договору. Організації, що входять в картель, зберігають свою самостійність, але визначаються заходи, коли слід діяти спільно, а коли самостійно.

Злочинний синдикат виникає тоді, коли при гострій кримінально-конкурентній боротьбі сильна злочинна організація поглинає слабкішу або декілька їй подібних. Злочинні організації в даному випадку відносно самостійні, але при здійсненні процесу кримінального виробництва вони зобов'язані жорстко дотримувати встановлені правила і підкорятися центральній ланці

Зарубіжні автори також виокремлюють загальні риси мафіозних об’єднань. Вони певною мірою можуть характеризувати й інші форми організованої злочинності, але найбільш притаманні саме злочинним синдикатам: їх діяльність носить сталий характер і відбувається на постійній основі; вона завжди має форму нелегального бізнесу та пов’язана із наданням певних товарів і послуг. Кінцева мета мафіозних синдикатів – отримання величезних прибутків, що досягається шляхом встановлення контролю над окремими сферами суспільного життя. Останнє означає монополізацію відповідних ринків і проникнення за допомогою корупції до органів влади і управління.