- •Тема 1. Сутність, основні категорії та зміст забезпечення національної безпеки.
- •Сутність та зміст забезпеченя національної безпеки.
- •Поняття „нація”, „національна ідея” та „національні інтереси”.
- •3. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •4. Система та механізм забезпеченя національної безпеки.
- •3. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •Тема 2. Правові основи, систематизація та приципи законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •1. Значення систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •2. Поняття та принципи нормативно-правового регулювання забезпечення національної безпеки.
- •3. Система нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •4. Проблеми систематизації законодавства у сфері забезпечення національної безпеки.
- •Тема 3. Суб’єкти забезпечення національної безпеки України.
- •1. Поняття та загальна система суб’єктів забезпечення національної безпеки.
- •2. Органи загальної компетенції. Структура державних суб’єктів забезпечення національної безпеки
- •3. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки
- •4. Органи спеціальної компетенції в механізмі забезпечення національної безпеки України.
- •Тема 4. Об’єкти забезпечення національної безпеки.
- •1. Форми та характер сучасних загроз забезпеченню національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять «обєкт забезпеченя національної безпеки» та «загрози національній безпеці».
- •3. Поняття та види обєктів забезпечення національної безпеки.
- •Тема 5. Територія держави як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Правове поняття території в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Співвідношення понять територія, суверенітет і юрисдикція в сфері забезпечення національної безпеки.
- •3. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
- •4. Правовий механізм забезпечення цілісності і недоторканності території.
- •Тема 6. Демографічні та екологічні проблеми захисту населення.
- •1. Населення як обєкт забезпечення національної безпеки.
- •2. Загальна характеристика демографічної ситуації в країні.
- •3. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
- •4. Нормативно-правові заходи демографічного та екологічного захисту населення.
- •Тема 7. Економіко-правові проблеми захисту та примноження національного багатства.
- •1. Поняття національного багатства в аспекті забезпечення безпеки нації.
- •2. Методи економічного впливу на безпеку країни.
- •3. Економіко-правові проблеми примноження національного багатства.
- •4. Нормативно правові засоби захисту економічної безпеки держави.
- •Тема 8. Політико-правові та ідеологічні проблеми забезпечення національної безпеки.
- •1. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
- •2. Основні методи політико-ідеологічного впливу на безпеку держави.
- •3. Нормативно-правові та інші заходи протидії радикальному популізму як забезпеченню національної безпеки
- •Тема 9. Інформаційна безпека як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Доступ до достовірної інформації в аспекті забезпечення національної безпеки.
- •2. Способи агресії щодо інформаційного простору держави.
- •3. Нормативно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •Тема 10. Національна самосвідомість народу як об’єкт забезпечення національної безпеки.
- •1. Поняття національної самосвідомості та її значення.
- •2. Механізм цілеспрямованого впливу на світогляд населеня.
- •3. Чинники, які впливають на формування національної самосвідомості
- •4. Нормативно-правові засоби захисту національної свідомості як обєкта забезпечення національної безпеки.
- •Тема 11. Тероризм, як загроза національній безпеці.
- •1. Правове поняття тероризму та його сутність.
- •2. Причини та умови виникнення тероризму.
- •1. Геоекономічні тенденції.
- •2. Конфліктогенність економічних протиріч.
- •3. Неоглобалізм
- •4. Конфліктогенність культур.
- •5. Недосконалість міжнародного права у сфері протидії тероризму.
- •3. Механізм терористичного впливу на національну безпеку.
- •4. Протидія тероризму та проблеми формування антитерористичного міжнародного права.
- •Тема 12. Корупція, як загроза національній безпеці.
- •1. Кримінально-правова характеристика корупції
- •2. Механізм дії корупції.
- •3. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
- •4. Причини та можливості протидії корупції.
- •5. Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів
- •Тема 13. Організована злочинність, як загроза національній безпеці.
- •1. Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки
- •1) Максимальна прибутковість і вигідність злочинної діяльності;
- •2) Забезпечення максимальної безпеки стосовно державних заходів нейтралізації та переслідування.
- •2. Стійкість і довготривалість існування.
- •2. Кримінально-правова характеристика форм організованої злочинності.
- •3. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
- •6) Злочинна релігійна організація.
- •4. Засоби і потенціал організованої злочинної діяльності
- •5. Правові основи та заходи протидії організованій злочинності
- •Тема 14. Значення геополітики в забезпеченні національної безпеки.
- •1. Геополітична структура сучасного світу.
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Проблеми міжнародно правового регулювання глобальної геополітики.
- •5. Правові основи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.
- •Питання, які виносяться на залік із навчальної дисципліни: «Правовий механізм забезпечення національної безпеки»
- •1. Сутність та зміст забезпечення національної безпеки.
- •4. Зміст поняття „національна безпека” та її забезпечення.
- •6. Теоретичні витоки основ правового регулювання забезпечення національної безпеки.
2. Механізм дії корупції.
Механізм корупції в принципі може передбачати два варіанти корумпованої поведінки:
1) в одному випадку має місце взаємодія двох суб'єктів, кожний із яких за допомогою корумпованого зв'язку прагне задовольнити свій інтерес (в окремих випадках — інтерес тільки однієї сторони корумпованих відносин, інтерес іншої сторони з точки зору правової оцінки вчиненого може, так би мовити, не проглядатися),
2) в іншому — корупційна діяльність зводиться до дій лише однієї особи (корупціонера — особи, уповноваженої на виконання функцій держави), яка самостійно (без взаємодії з іншим суб'єктом) задовольняє свій особистий інтерес або інтерес іншої особи (осіб) за допомогою наданих їй влади чи посадових повноважень.
Отже, механізм корупції – це:
- двостороння угода, за умови якої особа, яка перебуває на державній службі або виконує функції, нелегально “продає” свої службові повноваження або послуги, основані на авторитеті посади, і пов’язані з ними можливості, фізичним і юридичним особам, групам (у тому числі організованим злочинним формуванням), а “покупець” дістає можливість використовувати державну або іншу структуру у своїх цілях;
- вимагання службовцем хабара, додаткової винагороди;
- активний підкуп службовців, пов’язаний з одночасним потужним психічним впливом на них (притаманно організованій злочинності).
Якщо спробувати описати ці варіанти механізму корупції за допомогою схематичного зображення корумпованої поведінки, то вони виглядатимуть так.
1. «Ти мені — я тобі» (взаємодія суб'єктів корумпованих відносин здійснюється на матеріальній основі). Це найбільш поширена, найбільш типова і найбільш ефективна з точки зору досягнення злочинного результату схема корумпованих відносин.
2. «Ти мені — я тобі» (взаємодія суб'єктів корумпованих відносин здійснюється на нематеріальній основі). Також досить поширена схема корумпованих відносин, яка, на відміну від попередньої, характеризується, як правило, більш слабкою мотивацією дій суб'єктів такої взаємодії. Хоча в окремих випадках, особливо коли це стосується вирішення життєво важливих для таких суб'єктів питань (наприклад, вступу дітей до вузу, влаштування родичів на роботу, просування по службі тощо), мотиви такого роду корумпованої поведінки за силою спонукання можуть не поступатися корисливій мотивації.
3. «Я— тобі». Ця схема характеризується тим, що задоволення особистих інтересів суб'єктів корупційних відносин здійснюється в односторонньому порядку: 1) або шляхом неправомірного використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, наданих їй офіційних повноважень, — задовольняється тільки інтерес інших осіб, 2) або в такий спосіб задовольняється інтерес самої особи, що одержує незаконну матеріальну винагороду чи вигоди нематеріального характеру.
4. «Я— собі». При такого роду корумпованій поведінці особа, уповноважена на виконання функцій держави, використовуючи владні повноваження, задовольняє свій інтерес самостійно, без взаємодії з іншими суб'єктами. Характерним видом такої поведінки, що вписується в зазначену схему, є розкрадання чужого майна з використанням посадового становища. Цією схемою охоплюються також випадки використання вказаною особою в особистих або інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів зв'язку, транспорту, іншого майна.
Зазначений механізм працює на різних рівнях, складаючи загрозу для всіх, без виключення, об’єктів забезпечення національної безпеки.
