
- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика
- •5.Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права
- •II етап - міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •IVетап - від Гаазьких конференцій до формування сучасного міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи.
- •8.Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •15.Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права
- •17.Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •22.Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •24. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26. Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27. Визнання держав.
- •28. Визнання урядів
- •29. Поняття правонаступництва
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •31. Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •32. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33. Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34. Класифікація міжнародних правопорушень
- •35. Види та форми міжнародно-правової відповідальності
- •36. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності
- •37. Міжнародно-правові санкції
- •38. Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів
- •39. Класифікація міжнародних договорів
- •40. Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •41. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •42. Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів
- •43. Тлумачення міжнародних договорів.
- •44. Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •45. Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба
- •46. Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •47. Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48. Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •52. Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні
- •54. Привілеї та імунітети консулів та консульських установ
- •55. Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56. Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57. Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації.
- •59. Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •61. Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63. Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •72. Правовий режим державних кордонів.
- •73. Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •74. Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •76. Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77. Встановлення державних кордонів.
- •78. Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •80. Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режим територіального моря.
- •83. Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна
- •86. Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •87. Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень
- •89. Міжнародне космічне право та його джерела
- •90. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •91. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92. Міжнародним правом передбачена міжнародна відповідальність за діяльність в космічному просторі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів.
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни
- •98. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції
- •101.Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин
- •102. . Правовий режим повітряних суден
- •103. . Правовий статус цивільного населення. Військова окупація
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
103. . Правовий статус цивільного населення. Військова окупація
Ще в мирний час держави, а після початку військових дій сторони, що перебувають у конфлікті, можуть створювати на своїй власній території, а в разі необхідності, на окупованих територіях, санітарні і безпечні зони і місцевості, організовані таким чином, щоб захистити від дій війни поранених і хворих, інвалідів, людей похилого віку, дітей до 15-річного віку, вагітних жінок і матерів з дітьми до 7-річного віку.
На самому початку конфлікту і протягом його зацікавлені сторони можуть укладати угоди про взаємне визнання створених ними зон і місцевостей.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста закликається сприяти полегшенню створення та визнання цих санітарних та безпечних зон і місцевостей.
Або безпосередньо, або через нейтральну державу або гуманітарну організацію будь перебуває в конфлікті сторона може звернутися до ворожої сторони з пропозицією про створення в районах, де йдуть бої, нейтралізованих зон, призначених для захисту від пов'язаних з боями небезпек наступних осіб, без всякого між ними відмінності :
1) хворих і поранених комбатантів і некомбатантів;
2) цивільних осіб, що не беруть участь у військових діях і не виконують ніякої роботи військового характеру під час їх перебування в цих зонах.
Як тільки перебувають у конфлікті сторони домовляться про місце розташування, керівництво, постачанні і контролі намічуваної нейтралізованої зони, складається письмова угода і підписується представниками сторін, що перебувають у конфлікті. Ця угода встановить початок і тривалість нейтралізації цієї зони. Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки будуть користуватися особливим заступництвом і захистом.
Перебувають у конфлікті сторони вправі укласти місцеві угоди про евакуацію з обложеної або оточеної зони поранених і хворих, інвалідів, людей похилого віку, дітей і породіль та про пропуск в цю зону служителів культу всіх віросповідань, санітарного персоналу та санітарного майна.
З цією метою забороняються наступні дії відносно таких осіб: - посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, всякі види вбивства, каліцтва, жорстоке поводження, тортури і катування; - взяття заручників; - посягання на людську гідність, зокрема, образливе і принижує звернення; - засудження і застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином заснованим судом, за наявності судових гарантій, визнаних необхідними цивілізованими націями.
Військова окупація - це тимчасове захоплення збройними силами однієї держави території іншої. Військова окупація, незалежно від її тривалості, не створює правових основ для зміни державної території.
104. Закінчення війни та правові наслідки.
Театром війни визначається вся територія воюючих держав (сухопутна, морська і повітряний простір над ними), на якій вони потенційно можуть вести воєнні дії.
Водночас театром воєнних дій є територія, на якій збройні сили воюючих держав фактично ведуть воєнні дії. Забороняється використовувати в якості театру війни, тобто не можуть вважатися об'єктом нападу і знищення:
а) територія нейтральних та інших невоюючих держав, демілітаризовані території;
б) міжнародні протоки і канали;
в) санітарні зони і місцевість на окупованій території з відмітними емблемами;
г) культурні цінності, будинки, що мають велике національне і загальносвітове значення;
д) райони розташування атомних електростанцій, дамб і гребель, руйнування яких призводить до катастрофічних та небезпечних наслідків для цивільного населення.
Закінчення війни і міжнародно-правові наслідки
У міжнародному гуманітарному праві розрізняють закінчення стану війни і припинення воєнних дій.
Воєнні дії між державами можуть припинятися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я - тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених воюючими сторонами. Розрізняють місцеве перемир'я (на окремій ділянці фронту) і загальне перемир'я (на всьому фронті).
Місцеве перемир'я має тимчасовий характер, укладається для обмеженого театру воєнних дій, із конкретними цілями або завданнями місцевого значення - добір і транспортування поранених, хворих і вбитих, обмін пораненими, переговори з парламентарем та ін.
Загальне перемир'я або загальне припинення вогню цілком припиняє бойові дії воюючих. Воно, як правило, не обмежується яким-небудь терміном і продовжується до укладання мирного договору або мирного врегулювання.
Тобто перемир'я може укладатися на певний строк або бути безстроковим. Суттєве його порушення однією зі сторін може слугувати підставою для поновлення воєнних дій.
Капітуляція—це припинення воєнних дій на умовах, продиктованих переможцем, в результаті чого держави однієї з воюючих сторін втрачають верховенство або воно істотно обмежується.
Розрізняють просту капітуляцію (капітуляцію окремого підрозділу, об'єкту, пункту, району, наприклад капітуляція фашистських військ у Сталінграді в 1943 р.), і загальну капітуляцію (усіх збройних сил, наприклад капітуляція Японії в 1945 р.). Капітуляція може бути беззастережною (без всяких умов з боку переможеного) або почесною (наприклад, капітуляція гарнізону з умовою збереження зброї і стягів).
На відміну від загального перемир'я, при капітуляції переможена сторона втрачає навіть формальну рівність з переможцем, за винятком почесної капітуляції.
Як правило, ні перемир'я, ні капітуляція не означають автоматичного закінчення стану війни, для чого необхідно:
-видання акту (одностороннього або двостороннього)
-про припинення стану війни
або укладання мирного договору.
У мирному договорі фіксується закінчення стану війни, вирішуються питання про відновлення мирних відносин між державами, про долю довоєнних договорів між воюючими сторонами і т.д.
Правові наслідки закінчення війни (стану війни) наступають як для воюючих, так і для нейтральних та інших держав, що не воюють. З припиненням стану війни для воюючих держав виникають такі наслідки:
- перестають діяти договори воєнного часу, у т.ч. закони і звичаї війни, і набирають сили угоди, що регулюють відносини між державами;
- встановлюються мирні відносини, у тому числі і дипломатичні;
- відновляється дія раніше укладених міжнародних договорів і укладаються нові договори;
- здійснюється обмін військовополоненими, виведення окупаційних військ;
- провадиться репатріація цивільного населення;
- наступає політична і матеріальна відповідальність винної держави і кримінальної відповідальності головних воєнних злочинців.
Для нейтральних держав припиняється стан нейтралітету у війні; а для всіх інших держав, що не воюють, - ліквідується необхідність дотримання режиму зон ведення війни, відновлюється безпека міжнародної морської і повітряної навігації у Світовому океані тощо.