91. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів

Відповідно до Договору про принципи 1967 року дер­жава, у регістр якої занесений об'єкт, запущений у ко­смічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом і над будь-яким екіпажем цього об'єк­та під час їхнього перебування в космічному просторі, у тому числі і на небесному тілі. Це означає, зокрема, що юрисдикція держави запуску поширюється на екіпаж запущеного об'єкта незалежно від громадянської приналежності його членів.

Угода про врятування космонавтів, повернення кос­монавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір 1968 року передбачає обов'язок кожної її сторо­ни, що одержує відомості або виявляє, що екіпаж косміч­ного корабля потерпів аварію, або знаходиться в стані лиха, чи здійснює вимушену або ненавмисну посадку на території, що знаходиться під її юрисдикцією, у відкри­тому морі або в будь-якому іншому місці, що не знахо­диться під юрисдикцією якоїсь держави, негайно спові­щає про це владу, що здійснила запуск, або негайно спові­щає про це для загального відома, а також інформує про це Генерального секретаря ООН для тих же цілей.

Якщо екіпаж космічного корабля приземлився на територію даної сторони Угоди, вона негайно вживе всіх можливих заходів для його рятування і надання йому всієї необхідної допомоги. Екіпаж корабля повинний бути також у безпеці і негайно повернутий представни­кам влади, що здійснили запуск.

Якщо кожна сторона Угоди, яка одержує відомості або виявляє, що космічний об'єкт або його складові частини повернулися на Землю на територію, що зна­ходиться під її юрисдикцією або у відкритому морі, або в будь-якому іншому місці, вона інформує про це владу, що здійснила запуск, і Генерального секретаря ООН.

Кожна сторона, у межах юрисдикції якої виявлений космічний об'єкт або його складові частини, на прохан­ня влади, що здійснила запуск, і з її допомогою, якщо її попросять, вживає таких заходів, які вона вважає прак­тично здійсненними для рятування цього об'єкта або його складових частин.

92. Міжнародним правом передбачена міжнародна відповідальність за діяльність в космічному просторі.

Конвенція про міжнародну відповідальність за збит­ки, завдані космічними об'єктами, 1972 року встанов­лює, що держава, яка запускає, несе абсолютну відпові­дальність за виплату компенсації за збитки, завдані її космічним об'єктом на поверхні Землі або повітряно­му судну в польоті.

Якщо в будь-якому місці, крім поверхні Землі, кос­мічному об'єкту однієї держави, що запускає, або осо­бам чи майну на борту такого космічного об'єкта за­вдана шкода космічним об'єктом іншої держави, що запускає, то остання відповідає тільки в тому випадку, коли шкода завдана з її провини або з вини осіб, за яких вона відповідає.

Термін «шкода» у такому випадку означає позбав­лення життя, тілесне ушкодження або інше ушкоджен­ня здоров'я чи знищення або ушкодження майна дер­жав чи фізичних або юридичних осіб або майна міжна­родних міжурядових організацій.

Термін «космічний об»єкт» охоплює складові части­ни космічного об'єкта, засоби його доставки, а також його частини.

Це лише деякі істотні положення відповідних загаль­них міжнародних договорів, що регулюють космічну ді­яльність, але з них уже стає ясним, наскільки складним і багатогранним є об'єкт правового регулювання між­народного космічного права.

Слід зазначити, що як і раніше гострою і невиріше-ною є проблема договірного встановлення кордону між повітряним і космічним просторами.