- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика
- •5.Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права
- •II етап - міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •IVетап - від Гаазьких конференцій до формування сучасного міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи.
- •8.Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •15.Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права
- •17.Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •22.Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •24. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26. Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27. Визнання держав.
- •28. Визнання урядів
- •29. Поняття правонаступництва
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •31. Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •32. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33. Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34. Класифікація міжнародних правопорушень
- •35. Види та форми міжнародно-правової відповідальності
- •36. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності
- •37. Міжнародно-правові санкції
- •38. Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів
- •39. Класифікація міжнародних договорів
- •40. Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •41. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •42. Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів
- •43. Тлумачення міжнародних договорів.
- •44. Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •45. Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба
- •46. Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •47. Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48. Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •52. Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні
- •54. Привілеї та імунітети консулів та консульських установ
- •55. Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56. Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57. Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації.
- •59. Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •61. Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63. Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •72. Правовий режим державних кордонів.
- •73. Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •74. Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •76. Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77. Встановлення державних кордонів.
- •78. Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •80. Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режим територіального моря.
- •83. Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна
- •86. Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •87. Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень
- •89. Міжнародне космічне право та його джерела
- •90. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •91. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92. Міжнародним правом передбачена міжнародна відповідальність за діяльність в космічному просторі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів.
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни
- •98. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції
- •101.Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин
- •102. . Правовий режим повітряних суден
- •103. . Правовий статус цивільного населення. Військова окупація
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
101.Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин
Міжнародні організації відносяться до числа найбільш розвинених і різноманітних механізмів впорядкування міжнародного життя. Помітне підвищення активності міжнародних організацій, так само як і значне збільшення їх загальної кількості, є одним з визначних феноменів сучасного міжнародного розвитку.
Згідно даними Союзу міжнародних асоціацій, у 1998р. існувало 6020 міжнародних організацій; за останні два десятиліття їх загальна кількість зросла більш ніж вдвічі.
Міжнародні організації, як правило, поділяють на дві основні групи.
1. Міждержавні (міжурядові) організації засновуються на основі міжнародного договору групою держав; в рамках цих організацій здійснюється взаємодія країн-членів, і їх функціонування засноване на приведення до деякого спільного знаменника зовнішньої політики учасників з тих питань, які є предметом діяльності відповідної організації.
2. Міжнародні неурядові організації виникають не на основі договору між державами, а шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб, діяльність яких здійснюється поза рамками офіційної зовнішньої політики держав
102. . Правовий режим повітряних суден
Кожна держава самостійно визначає порядок допуску іноземних повітряних суден у свій повітряний простір. Така дозвільна система є основою правового режиму повітряного простору всіх держав на сьогодні, який є обов'язковим як для регулярних, так і нерегулярних міжнародних польотів.
Під час перебування суден у повітряному просторі іншої держави на них поширюється юрисдикція держави перебування. Вона стосується паспортного, митного та валютного контролю. Після прибуття повітряного судна відповідні компетентні органи уповноважені перевірити такі документи, як: свідоцтво про реєстрацію літака; посвідчення про його придатність до польотів; свідоцтво про кваліфікацію членів екіпажу; списки пасажирів та ін. Польоти іноземних повітряних суден повинні здійснюватися за визначеними маршрутами з використанням їх аеропортів, які визначаються державою перебування.
Згідно з Чиказькою конвенцією, застосовують принцип недискримінації стосовно повітряних переміщень суден усіх держав. Повітряне судно, яке перетнуло державний кордон без дозволу або вчинило інші порушення правил польотів, визнається судном-порушником і зобов'язане зробити посадку на вимогу органів, які здійснюють контроль за польотами.
Керуючись намірами безпеки та дотримуючись принципу недискримінації, кожна держава може обмежити або повністю заборонити польоти іноземних повітряних суден над відповідними зонами своєї території.
Повітряне судно повинно мати національні розпізнавальні знаки та реєстраційний номер не більше однієї держави. Перебуваючи у повітряному просторі, повітряні судна підпорядковуються чинним законам держави прапора.
У міжнародному праві відсутнє єдине визначення поняття "правовий режим повітряного простору". А тому вказана юридична категорія складається з елементів, які розкривають її зміст. Ці складові елементи визначають процедуру надання літальному апарату статусу повітряного судна, вирішують питання його приналежності до певної держави. Окремі елементи правового режиму повітряного простору закріплюють обсяг прав та обов'язків членів екіпажу повітряних суден, виокремлюють напрям виконання міжнародних і внутрішніх польотів, встановлюють відповідальність за збереження об'єктів перевезення та порядку відшкодування завданої шкоди.
Міжнародні повітряні польоти регулюються як Чиказькою конвенцією 1944 р., так і національним законодавством (в Україні - Повітряним кодексом України та підзаконними актами).
Міжнародним польотом вважається такий, при якому повітряне судно повинно перетнути кордони більш ніж однієї держави. А відтак міжнародні польоти можуть бути як регулярні, так і нерегулярні.
Нерегулярні міжнародні польоти відрізняються тим, що вони здійснюються поза розкладом у вигляді додаткових або чартерних рейсів,
Відповідно до ст. 29 Чиказької конвенції, кожне повітряне судно договірної держави, яке здійснює міжнародні польоти, повинно мати в наявності такі документи:
а) свідоцтво про його реєстрацію;
б) посвідчення про його придатність до польотів;
в) відповідне свідоцтво на кожного члена екіпажу;
г) бортовий журнал;
ґ) дозвіл на бортову радіостанцію;
д) список прізвищ пасажирів із вказівкою пунктів відправлення і призначення;
е) докладні декларації на вантаж.
Переліт Державного кордону України повітряними суднами здійснюється за спеціально виділеними коридорами.
Жодне військове спорядження або військові матеріали не можуть перевозитися на територію або над територією держави на повітряних суднах, котрі використовують у міжнародній навігації, окрім як зі згоди такої держави.
Кожна держава у період стихійного лиха або з метою громадської безпеки має право тимчасово обмежити або заборонити польоти над усією територією або будь-якою її частиною за умови, що таке обмеження чи заборона застосовуються до повітряних суден усіх інших держав.
Держава також уповноважена під час воєнного або надзвичайного становища повністю заборонити польоти іноземних повітряних суден над своєю територією, ввести певні обмеження, але лише для всіх іноземних суден незалежно від їхньої національної приналежності.
