- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика
- •5.Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права
- •II етап - міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •IVетап - від Гаазьких конференцій до формування сучасного міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи.
- •8.Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •15.Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права
- •17.Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •22.Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •24. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26. Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27. Визнання держав.
- •28. Визнання урядів
- •29. Поняття правонаступництва
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •31. Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •32. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33. Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34. Класифікація міжнародних правопорушень
- •35. Види та форми міжнародно-правової відповідальності
- •36. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності
- •37. Міжнародно-правові санкції
- •38. Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів
- •39. Класифікація міжнародних договорів
- •40. Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •41. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •42. Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів
- •43. Тлумачення міжнародних договорів.
- •44. Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •45. Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба
- •46. Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •47. Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48. Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •52. Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні
- •54. Привілеї та імунітети консулів та консульських установ
- •55. Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56. Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57. Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації.
- •59. Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •61. Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63. Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •72. Правовий режим державних кордонів.
- •73. Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •74. Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •76. Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77. Встановлення державних кордонів.
- •78. Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •80. Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режим територіального моря.
- •83. Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна
- •86. Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •87. Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень
- •89. Міжнародне космічне право та його джерела
- •90. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •91. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92. Міжнародним правом передбачена міжнародна відповідальність за діяльність в космічному просторі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів.
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни
- •98. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції
- •101.Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин
- •102. . Правовий режим повітряних суден
- •103. . Правовий статус цивільного населення. Військова окупація
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
56. Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
Першим практичним кроком на шляху створення ООН стала прийнята 1943 р. на конференції в Москві Декларація чотирьох держав - СРСР, США, Великобританії та Китаю - з питань загальної безпеки. У ній зазначалася необхідність заснування в найкоротший термін всесвітньої міжнародної організації для підтримання міжнародного миру і безпеки. Ці положення були підтверджені на Тегеранській конференції у 1943 р.
У свою чергу, на конференціях у Думбартон-Оксі 1944 р. та Ялті 1945 р. були визначені основні риси майбутньої міжнародної організації. 26 червня 1945 р. учасники конференції в Сан-Франциско підписали Статут ООН, а 24 жовтня того ж року, після ратифікації його більшістю держав, Статут ООН набрав чинності.
Головні органи ООН. Статут ООН до числа головних органів відносить Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду, Раду з опіки, Міжнародний Суд і Секретаріат.
Генеральна Асамблея — сесійний орган ООН — складається з представників усіх держав-членів. Генеральна Асамблея має право обговорювати будь-які питання, що входять у компетенцію ООН. Вона уповноважена розглядати загальні принципи міжнародного співробітництва в справі підтримки миру і безпеки, включаючи проблему роззброювання.
Рада Безпеки. Являє собою найважливіший постійно діючий орган ООН, що складається з 15 членів: 5 із них — Росія, США, Великобританія, Франція і Китай — є постійними, а 10 — непостійними, що обираються Генеральною Асамблеєю на термін 2 роки (5 членів щорічно). -покладається головна відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки. її рішення, прийняті у встановленому порядку, обов'язкові для держав — членів ООН, що зобов'язані підпорядковуватися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх.
Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) складається з 54 членів, що обираються Генеральною Асамблеєю: 18 членів,на 3 роки. - має за мету сприяння розвитку міжнародного співробітництва в економічній і соціальній галузях. Вона здійснює дослідження й складає доповіді з міжнародних питань.
Міжнародний Суд- головний судовий орган ООН
Секретаріат — постійно діючий адміністративний орган ООН, що складається з Генерального секретаря і необхідного персоналу. Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на термін 5 років і може бути в тому ж порядку призначений на новий термін. -покладений обов'язок із забезпечення необхідних умов для роботи інших органів ООН: упорядкування протоколів, здійснення усних і письмових перекладів виступів і документів, опублікування резолюцій та інших матеріалів.
57. Спеціалізовані установи оон.
Спеціалізовані установи — це постійно діючі міжнародні організації, юридична природа яких подібна до інших міжнародних організацій.
Зв'язок спеціалізованих установ з ООН згідно зі Статутом ООН (ст. 56,63) підтримується, зазвичай, через Економічну і Соціальну Раду ООН на основі спеціальних угод між відповідною спеціалізованою установою та ООН.
При всій різноманітності цілей та суттєвих відмінностей у характері діяльності спеціалізованих установ, вони мають, загалом, схожу структуру та ряд однотипних положень статутів. Так, наприклад, членство в ООН не є обов'язковою передумовою членства в спеціалізованих установах.
Згідно зі статутами спеціалізованих установ, їх вищі органи складаються з представників усіх держав-членів даної організації. До компетенції цих органів входить розгляд всіх питань, пов'язаних із розробленням та прийняттям проектів міжнародних угод та конвенцій, визначення політики, програм і основних напрямів діяльності відповідної організації.
Оперативне керівництво діяльністю організації здійснюється виконавчими органами. Окрім цього, в структурі спеціалізованих установ існують численні комітети, комісії.
Основними формами діяльності спеціалізованих установ є:
- розроблення проектів міжнародних конвенцій та регламентів зі спеціальних питань;
- координація діяльності держав у розвитку співробітництва в спеціальних галузях;
- надання технічної допомоги;
- обмін інформацією.
Міжнародний валютний фонд (МВФ)- входить: координація валютно-кредитної політики держав-членів, надання їм кредитів для врегулювання балансів і підтримки валютних курсів; пільгове кредитування найменш розвинених держав.
Міжнародна морська організація (ІМО )- пов'язаних із забезпеченням співробітництва з питань судноплавства і безпеки мореплавства, розробкою рекомендацій і проектів конвенцій з морського права.
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)- є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації.
Міжнародна організація праці (МОП)- • сприяння встановленню соціальної справедливості; поліпшення умов праці і підвищення життєвого рівня трудящих;• розроблення конвенцій і рекомендацій із питань заробітної плати, робочого часу, охорони праці, визнання прав на об'єднання в профспілки та ін.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)-зміцнення національних служб охорони здоров'я;- сприяння підготовці фахівців у галузі охорони здоров'я;- боротьба з небезпечними хворобами; охорона здоров'я матері і дитини;- поліпшення стану навколишнього середовища.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)- сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі, забезпечення адміністративного співробітництва 18 ММУО (спілок), що займаються різними аспектами надання допомоги в охороні інтелектуальної власності й авторського права.
