52. Штатні та почесні консули.

У світовій практиці консули розподіляються на дві категорії — штатні та нештатні, або почесні, консули.

Нештатний консул — це особа, яка не перебуває на державній, дипломатичній або консульській службі, проте виконує певні консульські доручення на прохання заінтересованої держави та за згодою країни перебування. Для нештатного консула характерним є те, що він поряд із виконанням консульських функцій може займатися професійною діяльністю, отримувати або не отримувати винагороду за здійснення консульських функцій.

Почесний консул - це посадова особа, яка очолює консульську установу та виконує окремі консульські функції від імені держави, яка акредитує, на визначеній території України. Почесний консул, на відміну від штатного консула, не є дипломатичним працівником і не перебуває на дипломатичній службі держави, яка його акредитує. У відповідності з процедурою призначення почесного консула рішення про згоду з призначенням почесного консула приймає міністр закордонних справ України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.Почесний консул, який є громадянином іноземної держави, під час виконання на території України консульських функцій звільняється від усіх трудових і державних повинностей, а також від військових повинностей, таких, як військова контрибуція, реквізиція і пр. Почесний консул іноземної держави в Україні не має імунітету від арешту і виклику до суду.

53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні

Консульські функції. Статтею 5 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 визначені наступні консульські функції:

1) захист у державі перебування інтересів акредитуючої держави, його фізичних і юридичних осіб у межах, що допускаються міжнародним правом;

2) сприяння розвитку торгових, економічних, культурних та наукових зв'язків між двома державами, а також сприяння розвитку дружніх відносин між ними;

3) з'ясування всіма законними шляхами умов і подій у торговельній, економічній, культурній та науковому житті держави перебування, повідомлення про них уряду акредитуючої держави і надання відомостей зацікавленим особам;

4) видача паспортів і проїзних документів громадянам акредитуючої держави і віз або відповідних документів особам, що бажають поїхати в акредитуюча держава;

5) надання допомоги і сприяння фізичним і юридичним особам акредитуючої держави;

6) виконання обов'язків нотаріуса, реєстратора актів громадянського стану та інших подібних обов'язків, а також виконання деяких функцій адміністративного характеру, якщо ніщо не суперечить законам і правилам держави перебування;

7) охорона в рамках, встановлених законами і правилами держави перебування, інтересів неповнолітніх та інших осіб, що не володіють повною дієздатністю, які є громадянами акредитуючої держави, особливо коли потрібно встановлення над такими особами будь-якої опіки чи піклування;

8) представництво громадян акредитуючої держави в судових та інших установ держави перебування з метою отримання, відповідно до законів і правил прибережної держави, розпоряджень про попередні заходи, огороджувальних права та інтересицих громадян, якщо такі громадяни не можуть вчасно це зробити самі;

9) передача судових і несудових документів або виконання судових доручень або доручень зі зняття показань для суден акредитуючої держави;

10) здійснення наданих законами та іншими правилами акредитуючої держави прав нагляду та інспекції щодо суден, що мають національність акредитуючої держави, і літаків, зареєстрованих в ньому, їх екіпажів, надання їм допомоги.

Консульські установи. Згідно зі ст. 3 Віденської конвенції 1963 р. консульські функції виконуються консульськими установами, а також дипломатичними представництвами.

Департаменту консульської служби

Департамент консульської служби (далі - Департамент) є структурним підрозділом Міністерства закордонних справ України.

Департамент веде роботу з реалізації національних інтересів у консульській сфері; здійснює роботу із забезпечення конституційних прав громадян та юридичних осіб України за межами нашої держави; веде роботу з виконання консульських функцій відповідно до чинного законодавства України, міжнародно-правових актів, а також контролює їх реалізацію.

Департамент керує діяльністю консульських установ за кордоном, а також нештатних (почесних) консулів України за кордоном.

За межами нашої держави функціонує 124 консульські установи України. З них:

— 85 консульських підрозділи дипломатичних представництв України;

— 29 генеральних консульств;

— 9 консульств;

— 1 консульське агентство.

Окрім цього, за кордоном у 62 країнах діє 99 консульських установ, що очолюються почесними консулами України.

У своїй діяльності Департамент керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Консульським статутом України та іншими нормативними актами.