
- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика
- •5.Співвідношення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права
- •II етап - міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •IVетап - від Гаазьких конференцій до формування сучасного міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи.
- •8.Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •15.Загальна характеристика норм міжнародного права: поняття, структура, види
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права
- •17.Ознаки та класифікація основних принципів міжнародного права
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •22.Міжнародна правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •24. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26. Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27. Визнання держав.
- •28. Визнання урядів
- •29. Поняття правонаступництва
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •31. Правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.
- •32. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33. Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34. Класифікація міжнародних правопорушень
- •35. Види та форми міжнародно-правової відповідальності
- •36. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності
- •37. Міжнародно-правові санкції
- •38. Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів
- •39. Класифікація міжнародних договорів
- •40. Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •41. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •42. Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів
- •43. Тлумачення міжнародних договорів.
- •44. Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •45. Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба
- •46. Порядок призначення на посаду дипломатичного представника (посла).
- •47. Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48. Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •52. Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні
- •54. Привілеї та імунітети консулів та консульських установ
- •55. Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56. Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57. Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації.
- •59. Європейський Союз: юридична природа, керівні органи.
- •61. Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63. Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •72. Правовий режим державних кордонів.
- •73. Міжнародна (недержавна) територія та без’ядерні зони.
- •74. Демілітаризовані та нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики.
- •76. Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77. Встановлення державних кордонів.
- •78. Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права.
- •80. Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режим територіального моря.
- •83. Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна
- •86. Правовий статус іноземних морських торгівельних суден та військових кораблів.
- •87. Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень
- •89. Міжнародне космічне право та його джерела
- •90. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •91. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92. Міжнародним правом передбачена міжнародна відповідальність за діяльність в космічному просторі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів.
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни
- •98. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції
- •101.Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин
- •102. . Правовий режим повітряних суден
- •103. . Правовий статус цивільного населення. Військова окупація
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
Під територією в міжнародному праві розуміються різноманітні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнею, надрами і повітряними просторами, а також космічний простір і небесні тіла, що знаходяться в ньому.
Більшість авторів сходяться в тому, що територія в міжнародному праві відіграє важливу роль із позицій її приналежності або неприналежності визначеному територіальному суверену (державі) або можливості її використання всіма державами — членами світового співтовариства. Звідси виділяють два види територій: а) державну; б) міжнародну. Деякі автори виділяють ще території зі змішаним і з особливим режимом.
Державна територія — це територія, що правомірно знаходиться під суверенітетом конкретної держави, над якою нею здійснюється територіальне верховенство.
Міжнародна територія — це територія, на яку не поширюється суверенітет якоїсь держави. Таких територій небагато: відкрите море; міжнародний район морського дна — морське дно і його надра за межами континентального шельфу прибережних держав (за межами національної юрисдикції); повітряний простір за межами державних територій; Антарктика; космічний простір, Місяць та інші небесні тіла. На цій території, що знаходиться в загальному користуванні держав, діють загальновизнані принципи і норми міжнародного права.
Територія зі змішаним режимом — це територія, на якій діють одночасно як норми міжнародного права, так і норми національного законодавства прибережних держав.
Території зі змішаним режимом умовно можна розділити на дві групи:
1) ті, що прилягають, і виняткові економічні зони і континентальний шельф прибережних держав, що не входять до складу державної території прибережних держав;
2) міжнародні ріки, міжнародні протоки, що перекриваються територіальними водами прибережних держав, і міжнародні канали, що входять до складу територій прибережних держав.
Своєрідним різновидом територій є території з особливим міжнародним режимом — це демілітаризовані і нейтралізовані зони і зони миру (у разі їхнього встановлення). Виділення таких територій носить суто функціональний характер із метою визначення ступеня їхньої мілітаризації. До складу цих територій можуть входити державні території або державні, міжнародні території і території зі змішаним режимом одночасно: наприклад, архіпелаг Шпіцберген, Аландські острови, Панамський і Суецький канали, Місяць та інші небесні тіла та ін.
71. Поняття та склад державної території.
Державна територія – це частина простору Земної кулі і атмосфери, що є надбанням певного народу і у межах якого утворена цим народом держава здійснює належні їй суверенітет та територіальне верховенство.
Приналежність до держави та її територіальне верховенство є основними ознаками державної території, котрі, як правило співіснують одночасно. Приналежність території до держави означає, що держава виступає публічним володільцем належної їй території і будь-які зміни цієї території можливі винятково на публічно-правових підставах.
Територіальне верховенство держави означає, що її влада є суверенною і вищою стосовно усіх фізичних та юридичних осіб, які знаходяться в межах її території, а також те, що на території однієї держави виключається можливість дії публічної влади іншої держави.
В окремих випадках на території певної держави можуть застосовуватися іноземні закони та рішення іноземних судів, проте підстави та межі такого застосування в будь-якому разі визначаються лише цією державою.
Територіальне верховенство держави містить у собі і юрисдикцію держави, тобто право її судових і адміністративних органів у межах своєї компетенції розглядати і вирішувати усі справи на визначеній території. Зокрема, юрисдикція держави поширюється на морські судна, що плавають у відкритому морі під її прапором, на її повітряні судна, що знаходяться у повітряному просторі загального користування, на запущені державою в космічний простір космічні апарати та їхній екіпаж. Таку ж юрисдикцію має прибережна держава стосовно штучних островів, споруд і установок, що знаходяться у межах виключної (морської) економічної зони. Одним із проявів територіального верховенства держави є також її здатність забезпечувати виконання усіма фізичними та юридичними особами, які перебувають у межах її юрисдикції, своїх владно-правових розпоряджень, в т.ч. за допомогою засобів примусу.
До складу території держави входять:
· сухопутний простір, тобто сухопутна територія материка та (або) островів;
· водна територія, яка складається із внутрішніх материкових і морських вод, а також територіального моря;
· повітряний простір держави, тобто частина атмосфери, що знаходиться над сухопутною та водною територіями держави. Верхня межа повітряного простору одночасно є лінією розмежування космічного та повітряного просторів. Висотний показник цієї лінії остаточно не визначений, але в силу звичаю вважається, що повітряний простір простягається до закінчення щільних шарів атмосфери, тобто орієнтовно до висоти в 100-110 км.;
· надра, тобто частина земної кори, що розташована під сухопутною та водною територією держави без обмеження по глибині (до центру Земної кулі).
У сфері користування державною територією застосовуються такі принципи міжнародного права:
· принцип непорушності кордонів;
· принцип цілісності та недоторканності державної території;
· принцип невтручання у внутрішні справи держави;
· принцип заборони агресії;
· принцип рівноправності і самовизначення народів;
· право народу розпоряджатися своїми природними ресурсами.