12. Етіологія і патогенез маститу.

Етіологія.Мастит зазвечай буває наслідком дії на молочну залозу механічних ,термічних,хімічних,біологічних факторів.На долю останього(мікробного) припадає 85% усіх випадків маститу.Причому збудниками маститу може бути різноманітна мікрофлора:бактерії,гриби,віруси,рекетсії. Бактеріальний мастит викликається як коками(к.паличка,коринебактерії,ентеробактерії) Переважають золотистий стафілокок.вим’яний стрептокок,к.палечка.Серед мікро грибів candida tropicalis. Мастити вірусної етіології при епізоотіях ящура,віспи.та ін.

Шляхи проникнення інфекції:галактогений-через дійковий канал;лімфогений-через пошк.шкіру;гематогений- з током крові,при наявності інфекції в матці нирках печінці.

Виникненю маститу сприяють:спадкова генетична схильність,недоліки годівлі особливо перед отеленням та після нього,згодовування недоброякісних кормів,різкий перехід з одного корму на інший,отруєння нітратами.нітритами.недоліки утримання,порушення сан-гігієнічних правел машиного доїння,перетримування доїльних стаканів на вимені,зняття доїльних стаканів без відключення вакууму,перенесеня стаканів від однієї корови до іншої без обмивання їх,та вимені,нерегулярне доїня,неповне видоювання,сумісне утримання здорових тварин разом їз хворими,переохолодження вимені,тріщени.,рани,ендометрити,затримка поліду,поруш.обм.речовин,висока вірулентність мікрофлори довкілля.

Патогенез.Динаміка маститу залежить від стану захисних сил ор. умов виникнення захворювання,своєчасність та ефективність застосовуваного лікування. Мастит розвивається за закономірностями запального процесу,в ньому можна виділити послідовну зміну трьох фаз:пошкодження(альтерації),ексудації і відновлення (проліферації).

Молочна залоза інтенсивнно постачається кровю. Під впливом етіологічного фактора у ній виникають подразнення та зміни провідності нервових закінчень, порушення трофіки,зростає проникність судин,зростає внут.тканиний тиск в місці розвитку запалення нагромаджується продукти обміну та розпаду тканин .Зростоє інфільтрація тканин і виникає набряк. Під впливом запальної інфільтрації місця ураження виникає подразнення нервових закінчень ,і як наслідок-розв.больова реакція.

Знижується секреція молока,в молочних протоках утворюються пастівці та згустки казеїну,рН молока змінюється у лужний бік. Змінюється склад молока:збільш.кількість лецкоцитів,згустки казеїну,розв. Мікрофлори, активізуться ферменти,що руйнують білки,жири,цукор. Видоюване з ураженої частки молоко стає водянистим,в ньому з’являються пластівці та згустки казеїну.

13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:

— ембріональний,

— плодовий (фетальний).

Ембріональний період триває 1/4-1/5 вагітності, від зиготи до виявлення зовнішніх ознак, які характерні для цього виду (у великих тварин — 60 днів) У цей період утворюються зачатки всих найважливіших орган і систем організму, формується тулуб, зачатки кінцівок, закінчується плацентація.

Фетальний період триває до народження плода. У цей час плід швико росте, розвиваються органи і системи, закладені в ембріональний період.

За А. П. Студенцовим, розрізняють третій період — постфетальний від народження до статевого дозрівання, а в ньому виділяють стадію новонародженості, яка триває до 10 днів, від народження плода до відпадання пуповини.

У гуманній медицині розрізняють 4 періоди утробного розвитку:

— стадія ембріона (другий місяць вагітності);

— стадія плод.

— стадія зиготи (до 24 год після запліднення);

— стадія зародка (протягом першого місяця вагітності);

Дроблення і ембріогенез. У нижчих тварин після запліднення відбувається ділення зиготи.

Цей процес характеризується розходженням кожного бластомера по­полам і тому їх число завжди є парним 2-4-8-16 і т.д.

Стадія морули - характеризується тим, що вся порожнина прозорої оболонки заповнена бластомерами. Морула схожа у цей час па ягоду шовковиці і має 12-16 клітин Починається диференціація бластомерів на трофобластичні і ембрюбластичні трофобласт утворюють більш дрібні і світлі клітини, які групуються під прозо­рою оболонкою, а ембріобласт формують більші і темніші клітини, які «находяться всередині.

Після того як морула поступає до матки, розмноження клітин різко прискорюється, між ними накопичується рідина і утворюється внутрішня маса клітин, а стінка прозорої оболонки потоншується під дією протеолітичних ферментів ембріона і ендометрію. Зародок вилуплюється із прозорої оболонки і перетворюється у бластоцисту, або бластулу

Імплантація—укорінення зародка у слизову оболонку матки.

Трофобласт має виражену протеолітичну дію на слизову оболонку матки, епітелій якої розплавляється, утворюючи заглиблення, куди занурюється ембріон.

Розвиток ембріобласта після імплантації. До 21-22-го дня з клітин ембрібласта закладається нервова труб­ка, у тканинах, що утворилися, ростуть кровоносні судини, формується серце і починається серцебиття (180-140 скорочень на хвилину, а на 26-й день— 140-150) диференціюється апарат травлення, закладаються легені печінка, підшлункова залоза і первинні нирки.