38. Післяродові септичні захворювання

Є два джерела проникання і розвитку інфекції в організмі тварини у післяродовий період: екзогенний і ендогенний.

Коли мікроорганізми заносяться з зовні руками акушера, інструментами і мотузками під час родової допомоги або безпосередньо при стиканні статевих органів з забрудненою підстилкою, хвостом, – таку інфекцію називають екзогенною.

Під ендогенною інфекцією розуміють ті випадки, коли мікроорганізми, що до родів перебувають у матці або в піхві, розвиваються і зумовлюють запалення статевих органів з наступною інтоксикацією організму тварини.

Іноді збудники інфекції, поширюючись за межі статевих органів, спричиняють загальну інтоксикацію організму. В цих випадках розрізняють: 1) післяродову септицемію, 2) післяродову піємію, 3) післяродову септикопіемію.

Патогенез акушерського сепсису.

Механізм розвитку акушерського сепсису можна собі уявити таким чином: мікро- організми, викликаючи розвиток гнійного процесу в геніталіях, викликають інтокси- кацію організму. І якщо реактивність організму ослаблена токсини розносяться в інші органи і можуть викликати розвиток додаткових метастазів. Це посилює інтоксикацію організму.

В окремих випадках мікроорганізми, що проникли в організм, можуть залишатися у латентному стані.

Отже, перебіг хвороби залежить, з одного боку, від вірулентності мікроорганізмів, а з іншого – від опірності організму тварини.

Загальна післяродова інфекція може перебігати, залежно від характеру патологіч- ного процесу та фізіологічного стану організму, у вигляді септицемії, піемії чи сеп- тикопіемії.

Післяродова септицемія.

Післяродова септицемія – важке загальне захворювання організму, що виникає внаслідок ускладнення місцевого запального процесу (параметриту, периметриту, ен- дометриту, метриту та ін.), що характеризується поступленням у кров мікроорганіз- мів та їх токсинів. Збудником післяродової септицемії частіше бувають: гемолітичний стрептокок, золотистий стафілокок, кишкова, синьогнійна паличка та ін.

Симптоми. Першим симптомом початку хвороби є підвищення загальної температури тіла. Вона підвищується так швидко, що протягом 24-х годин може піднятися більше як на 2 °С порівняно з нормою. Пульс стає слабшим, частим. Разом з пульсом прискорюється і дихання; воно стає поверх- невим. Апетит поступово зникає, у корів, овець та кіз припиняється жуйка, а у м’ясо- їдних спостерігається блювота. Шкіра стає холодною на дотик, особливо в ділянці вух, вим’я і біля основи рогів. Слизові оболонки рота й носа сухі. Виділення молока спочатку різко знижується, а через 2–3 дні захворювання зовсім припиняється.

Із статевих шляхів виділяється рідина шоколадного кольору, неприємного запаху.

До цих ознак приєднуються і симптоми перитоніту, підтягнутість живота й болючі виділення калу та сечі невеликими порціями. При пальпації черевної стінки виникає сильна болючість.

Слизова оболонка родових шляхів буває темно-вишневого кольору, іноді дифтеритично інфільтрована, подекуди вкрита крупозними нашару- ваннями. Матка виявляється дуже розтягненою, наповненою рідиною шоколадного кольору, неприємного запаху, особливо ріг, що був вагітним. М’язові волокна мат- ки – в стані набухання і жирового переродження. У хронічних випадках матка буває усіяна сироподібними плямами. Кров буває лаковою, нескипілою, з легким гнильним запахом. Труп гниє надзвичайно швидко і дуже здувається газами.

Діагноз. Ознаки запалення органів статевої системи, явища перитоніту, висока температура, прискорений пульс, втрата апетиту і загальна слабість дають підстави для розпізнавання післяродової септицемії.

Лікування полягає у підвищенні загальної резистентності організму застосуван- ням патогенетичної та загальнотонізуючої терапії, що також сприяє зменшенню ін- токсикації. Внутрішньовенно вводять 200–250 мл 0,5 %-го розчину новокаїну на фіз- розчині, 200 мл 40 %-го розчину глюкози, 120 мл 10 %-го розчину кальцію хлориду, 40–50 мл уротропіну, 10 мл (50 ОД) окситоцину.

Для видалення з матки запального ексудату порожнину матки промивають сифон- ним способом, розчином Люголя, виготовленим на слизовому відварі льону або рису. У чисту порожнину матки вливають 150–200 мл комбінованої емульсії антибіотиків та сульфамідних препаратів.

При наявності виразок у піхві їх обробляють за правилами хірургії. Абсцеси про- колюють або розрізають.

Сульфідин, крім внутрішньовенного введення, застосовують усередину: великим тваринам – 5,0–10,0, дрібній рогатій худобі – 1,0–2,0, свині – 0,5–1,5, суці 0,2–1,0, кішці – 0,1–0,2.

Післяродова піємія.

Післяродова піємія – важке загальне захворювання організму, що виникає внаслідок ускладнення місцевого запального процесу септицемії і характеризується тромбозом кровоносних судин та гнійним розм’якшенням тромбів з розвитком метастатичних абсцесів у різних органах і тканинах.

Симптоми. У більшості випадків уражаються суглоби кінцівок, причому більш схильні до метастатичного запалення скакальні суглоби. Під час огляду спостерігається припухлість суглобів, а на дотик вони теплі й болючі. Під час руху тварина кульгає.

Якщо метастази утворюються в легенях, то істотною ознакою буде поява короткого, слабого і частого кашлю. Дихання частішає. При аускультації легень відчувається загострене везикулярне дихання, що супроводжується хрипами. Видихуване повітря має неприємний, ніби солодкуватий запах. При перкусії легень виявляють притуплення тільки в тих випадках, коли є великі легеневі метастази.

Утворення метастазів супроводжується загальним підвищенням температури тіла на 1–1,5 °С порівняно з нормою. Апетит зменшується або навіть зовсім зникає, молоковиділення припиняється, пульс частішає, послаблюється і досягає у великих тварин 90 і більше ударів на хвилину.

Діагноз ґрунтується на симптоматиці загального клінічного дослідження, наявності гнійного запалення статевих органів та метастазів у післяродовий період.

Прогноз обережний.

Лікування в основному таке саме, як і при післяродовій септицемії.

Післяродова еклампсія.

Це гостре нервове захворювання, під час якого тварина б’ється, корчиться і може стати непритомною.

Причини хвороби підстави припускати, що ними є надмірне больове подразнення центрів кори головного мозку у першородячих тварин під час родів і повторення його під час ссання.

Симптоми. У з’являються тетанічні судороги м’язів, особливо розгиначів голови і шиї. Жувальні м’язи судорожно скорочуються, при цьому тварина скрегоче зубами. Чутливість у тварини втрачена. Під час лежання спостерігаються судоми м’язів кінцівок, що виникають періодично.

Під час лежання спостерігаються періодичні судоми м’язів кінцівок. Іноді судомно трясеться все тіло. Дихання прискорене і періодами ніби припиняється на кілька секунд. Слід відзначити, що судоми дуже посилюються від зовнішнього подразнення (окрик, дотик та ін.).

У свиней хвороба спостерігається також після родів і починається з появи деякого пригнічення; незабаром появляється невпевнене переступання з ноги на ногу. Під час приступу у тварини очі бувають відкриті, спостерігаються тонічні судоми м’язів шиї і голови, скреготання зубами, виділення з рота слини у вигляді піни; дихання прискорюється, а періодично воно на кілька секунд ніби припиняється. Проміжки між приступами короткі (2–4 години). Температура тіла підвищується, порівняно з нормою, на 1–1,5 °С.

Хвороба триває: у корів від 2-х до 15-ти днів і довше; у кіз і овець-переважно від 2-х до 4-х днів; у свиней – від 5-ти до 10-ти днів; у сук ця хвороба проходить у гострій формі і судоми тривають від 2-х до 4-х діб з невеликими проміжками.

Прогноз. У корів, овець, кіз прогноз сумнівний.

Лікування. Хворій тварині надають повний спокій, затемнюють приміщення, особливо сукам і свиноматкам, забирають від них приплід, дають пити вволю.

Для заспокоєння застосовують препарати брому, а внутрішньом’язово вводять 25 %-й водний розчин сульфату магнію.

Післяродова сапремія як ускладнення субінволюції матки, виникає внаслідок інтоксикації організму продуктами, що утворюються в матці при розкладанні ексудату та плодових оболонок, і перебігає без помітної запальної реакції у статевих органах.

Симптоми. Тварина в’яла, у неї немає апетиту, спостерігаються запори чи проноси, молокоутворення знижується або припиняється, розвивається серозний мастит. Можуть виникати також серозні запалення та набряки суглобів, сухожильних піхв. Матка виявляється атонічною, дряблою, в ній скупчується ексудат з неприємним запахом.

Прогноз благоприємний.

Лікування. Застосовують маткові та сечогінні засоби, санацію матки дезінфікуючими препаратами. В гострих випадках вдаються до кровопускань із послідуючим внутрішньовенним введенням фізіологічного розчину та глюкози.