- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
54. Порушення динаміки родової діяльності
Факторами, що сприяють виникненню патологічних родів, можуть бути неповно- цінна годівля, відсутність моціону при прив’язно-стійловому утриманні, що обумов- люють загальну слабість організму.
Слабість родової діяльності – це такий стан роділлі, що клінічно проявляється недостатністю або відсутністю перейм і потуг. Причини слабості родової діяльності не завжди вдається виявити, але основними є: первинні – неповноцінна годівля і відсутність моціону у вагітних, надмірне накопи- чення рідин, багатоплідність, субклінічні запальні процеси статевих органів; захво- рювання інших органів, що супроводжуються гіпоксемією і гіпоксією; вторинні – на- явність рубців, що утворюються в просвіті родового шляху, невідповідності розмірів плода і таза роділлі, неправильного членорозташування частин тіла плода в матці, передчасного відходження навколоплідних рідин.
Бурхливі перейми та потуги. Тривалі і сильні скорочення м’язів матки (пере- йми) і черевного пресу (потуги) з дуже короткими проміжками часу між ними нази- вають бурхливими. Якщо протягом 5–7 сек. між ними відсутня пауза, то їх називають тетанічними (tetania uteri).
Сухі роди. Виникають після передчасного розриву навколоплідних оболонок і ви- тіканні навколоплідних рідин. При розриві оболонок в глибині родового шляху по- рушується динаміка розкриття шийки матки.
Вузька вульва. Зустрічається найчастіше у первісток або повторнородячих – при порушенні динаміки родового акту в результаті недостатнього перетворення звичай- ного таза у родовий, наявності рубців і новоутворень в стінці вульви.
Вузька піхва. У первісток і сук зустрічається за причин гіпертрофії сечостатевої перетинки, у повторнородячих – за наявності рубців стінки піхви або новоутворень.
Спазми шийки матки. Виникає за умов непогодженого скорочення м’язів окре- мих відділів родового шляху: м’язи матки скорочуються, виштовхуючи плід в родо- вий шлях, але шийка матки не розширюється, а, навпаки, звужується.
Перекручування матки (torsio uteri). Під перекручуванням матки розуміють по- вертання її навколо своєї поздовжої осі
Затримання посліду (фетальної частини плаценти – Retentio placentae s. retentio secundarum) є патологією третьої, послідової стадії родів, яка має широке розповсю- дження у корів, рідше – у кобил, сук, кішок та дрібної рогатої худоби.
55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
Сперма є специфічною біологічною рідиною. У процесі заморожування вона по- винна пройти крізь зону субнормальних температур (20…0 °С), у якій можливий температурний шок; зону низьких температур (від 0° до мінус 50°), – тут можлива кристалізація внутрішньоклітинної води та осмотичні зрушення; зону дуже низьких температур (від –50 до –196°), тобто тверду фазу, у якій хімічні реакції сповільнюються чи зупиняються, процеси старіння та переродження припиняються. У процесі розморожування спермії також проходять ці зони, лише у зворотному напрямку. Тому необхідними передумовами успішного заморожування сперми є захист сперміїв від холодового удару під час охо- лодження до 0 °С та захист сперміїв від кристалізації внутрішньоклітинної вологи під час заморожування. Цього можна досягти при суворому дотриманні технології розрідження, охолодження та заморожування і забезпеченні стабільної температури у процесі зберігання. Припинення процесів старіння та переродження у замороженій спермі дозволяє зберігати її безмежно довго. Після розморожування життєвість спер- міїв, їх рухливість та запліднююча здатність поновлюються і введені у статеві шляхи самки вони виконують свою біологічну місію. Для захисту сперміїв від кристалізації води до складу розріджувача вводять кріопро- тектори (гліцерин, лактозу, сахарозу чи рафінозу). Нині сперму бугаїв заморожують у формі не облицьованих чи облицьованих гранул, у поліпропіленових соломинках, полістиролових піпетках, для цього опрацьовані від- повідні рецепти середовищ та технологія заморожування. При заморожу- ванні сперми бугая у вигляді гранул на фторопластовій плас- тинці у парі рідко- го азоту занурюють пластинку на 1 хв. у рідкий азот (до при-пинення кипіння азоту), тоді закріплюють її на висоті 2–3 см над поверхнею азоту і за допомогою пластмасового шприца з голкою чи спеціальної крапельниці накрапу- ють сперму у ямки (заглиблення) пластинки по 0,1–0,2 мл (при виготовленні малих концентрованихгранул) чи 0,5–1,0 мл (для великих гранул). Витримують пластинку зі спермою 2–3 хв. над рідким азотом, тоді занурюють її на 1–2 хв. у азот, виймають і згортають гранули охолодженою лопаткою у марлеві мішечки чи контейнери і пере- носять у посудину Дьюара на зберігання. Для одержання облицьованих гранул заповнюють розрідженою спермою поліети- ленову трубку діаметром 3,8–4 мм, товщиною стінки 120 мкм, розділяють її за допо- могою автоматичного приладу на окремі дози по 0,25–0,33 мл і загерметизовують їх, охолоджують і заморожують. Сперму жеребця для заморожування розріджують лактозо-хелато-цитратно-жовт- ковим середовищем у 5 разів, розфасовують у поліпропіленові трубки місткістю 10 мл, охолоджують і заморожують. Для розморожування замороженої в формі гранул сперми переносять її за допо- могою охолодженого пінцета у флакон з 1 мл 2,9 %-го розчину цитрату натрію, попе- редньо підігрітого у водяній бані при температурі 40–42 °C. Через 8–10 сек. виймають флакон зі спермою з водяної бані, оцінюють якість сперми і при рухливості сперміїв не нижче 4 балів сперму використовують для осіменіння.
Розморожування сперми у відкритих гранулах можна проводити і без викорис- тання 2,9 %-го розчину натрію цитрату. Для цього опускають гранулу у тонкостінну стерильну пробірку з випуклим дном, підігріту попередньо 4–5 хв. у водяному тер- мостаті до 38±0,5 ºС, і після повного розморожування гранули набирають сперму у піпетку для осіменіння.
Розморожування сперми, замороженої у капілярах (пайетах) проводять у водя- ній бані з дистильованою водою чи розчином фурациліну (1 : 5000) при температурі 38–40 °С, поміщаючи в неї капіляр корком донизу у поліетиленовому мішечку. Потім пайету виймають, протирають марлевою серветкою, відрізають стерильними ножи- цями загерметизований кінець, перевіряють якість сперми і вставляють в інструмент для осіменіння.
Можна проводити і прискорене двоступінчасте розморожування за допомогою приладу УДС–1.