67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.

Фетотомією називається операція розчленування плода в порожнині матки і витягування його по частинах.

Фетотомія має важливе значення у ветеринарній практиці, оскільки вона дає можливість зберегти життя роділлі при важких патологічних родах. Звичайно її проводять, коли плід мертвий і іншими методами його видобути неможливо. Крім того, показанням до фетотомії є випадки, коли неможливо виправити неправильне положення, членорозміщення чи позицію живого плода. В таких випадках спочатку умертвляють плід притисканням пуповини. При правильно виконаній фетотомії післяопераційний період перебігає нормально.

.Фетотомію можна виконувати закритим і відкрітим способом. Закритий спосіб передбачає видалення частини плода без розрізу шкіри, маніпуляцію проводять, відпрепарувавши шкіру і відділивши її від тіла. При виконанні операції відкритим способом, шкіру плода розрізають. Перевага фетотомії: можливість вчасно надати допомогу і врятувати життя породіллі. Своєчасне і технічно правильне проведення фетотомії мертвого плода дає великий шанс на швидкий і благоприємний перебіг післяопераційного періоду

Недоліки: занадто пізнє проведення операції переважно після тривалої безрезультативної родової допомоги, що супроводжується значними травмами родових шляхів. Перевтома роділлі при цьому призводить до зниження резистентності родових шляхів до інфекції. Недотримання правил асептики та антисептики, застосування в процесі операції нераціональних методичних підходів та технічних прийомів.

68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів

Діагностика: Лабораторне дослідження молока з виявленням згустків казеїну,зміни реакції pH,наявність в молоці соматичних клітин.В нормі молоко слабко кислої реакції (рН 6,5–6,7; твердість 16–18° Тернера).В 1 мл молока повинно міститися до 500 тис. соматичних клітин (лейкоцити,лімфоцити,злущений епітелій). Їх кількість зростає в молозиві, під кінець лактації і особливо (у 5–10 разів) при маститі .При виникнені маститу молоко набуває лужної реакції.

Катар цистерн: Секреція молока знижується, з ураженої дійки виділяється водянисте молоко з домішками пластівців казеїну, але лише на початку доїння, а тоді виділяється нормальне молоко.

Катар альвеол: Видоюване молоко весь час буває водянисте, містить пластівці та згустки казеїну.

Лікування:Корову ізолюють, забезпечують їй спокій, у пасовищний період переводять її на стійлове утримання, вилучають з раціону соковиті корми, зменшують даванку концентратів, годують лише сіном, обмежують водопій.

Для зменшення внутрішньотканинного тиску застосовують обережне часте здоювання (через кожні 4–6 год., крім ночі).

Масаж лише з гори донизу.Масаж можна поєднувати з втиранням у шкіру вим’я кремів, мазей та лініментів.

Розрідження згустків казеїну інтрацистернальним введенням теплого 1–2 %-го розчину натрію гідрокарбонату (50–60 мл), 0,5 %-го нашатирного спирту на молоці з наступним здоюванням через 15–20 хв., введення окситоцину чи пітуїтрину за 5–7 хв. до чергового здоювання.Внутрішньовим’яні введення антисептичних засобів – по 8–10 мл мастисану А, Б чи Е, по 10 мл рифацикліту. Застосування ферментних препаратів мікробного походження, що руйнують клітини стафілококів,такими препаратами є створені на основі мікробів-антагоністів біосан СВ, ендобактерин, стрептоеколакт, імозим, лізомаст, лідем.Ефективними залишаються новокаїнова та загальнотонізуюча терапія.

Профілактика: повноцінну годівлю тварин,належну гігієну утримання (приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків), забезпечення їх активним моціоном,проведення диспансеризації тварин,відповідний добір та навчання операторів машинного доїння, механіків по обслуговуванню доїльних установок,ізоляцію корів, хворих на мастит, з доїнням їх в останню чергу,після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна помити руки гарячою водою з милом, проводять старанну дезінфікцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит, з метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньо- цистернально антибіотики пролонгованої дії, для підвищення імунобіологічної реактивності організму сухостійних корів їм вво- дять вітамінні та тканинні препарати,невід’ємним елементом профілактики маститу є санітарно-просвітня робота.

69.Кесарів розтин – операція з видалення плода через розріз черевної стінки(лапаротомію) і матки (гістеротомію).

Показання до операції. Показаннями до кесаревого розтину є вузькість таза, недостатнє розкриття шийки матки, великий та виродків плід,скручування матки, ненормальні положення, позиції, членорозміщення та передлежання плода, що не піддаються виправленню, розриви матки.

Протипоказаннями щодо даної операції є травматичний перикардит,перитоніт, важкий клінічний стан тварини. Оперують тільки тих тварин, у яких нормальна або незначно підвищена температура тіла, відсутні відхилення в роботі серцево-судинноїсистеми.

Кесарів розтин укорови.Операція виконується як при стоячому,так і при лежачому положенні тварини. При виконанні операції на лежачій корові, її фіксують на операційному столі у правому боковому положенні. Грудні і тазові кінцівки фіксують окремо на розтяжку. Голову тварини фіксують до стола, підклавши під неї спеціальну подушку.

Підготовка операційного поля. вистригають шерсть на великій площі, а потім виголюють. Знезаражують операційне поле спочатку йодованим 70° спиртом, а потім двічі обробляють 5 %-им спиртовим розчином йоду.

Знезараження рук виконують одним із способів, що застосовуються в оперативній хірургії.

Знеболення. Найраціональнішим способом знеболення є поєднаний метод анестезії – наркоз з місцевою провідниковою анестезією. У корів найпридатнішим є поверхневий алкогольний наркоз і паралюмбальна провідникова анестезія за методом Б. А. Башкірова, чи паравертебральна анестезія черевної стінки за методом І. І. Магди. Крім того по місцю розрізу виконують пошарову інфільтраційну анестезію 0,5–1 %-им розчином новокаїну чи лідокаїну.

Оперативні доступи. При виконанні операції на стоячій тварині найчастіше застосовують лівосторонній високий косо-вертикальний або середній вертикальний розрізи у клубовій ділянці черевної стінки паралельно до напряму волокон клубово-реберної ніжки внутрішнього косого м’яза живота; довжина розрізу 35–40 см. Якщо операцію виконують на лежачій тварині, то найкращим оперативним доступом є вентролатеральний, який проводять на середині віддалі між молочною веною і колінною складкою; довжина розрізу 35–40 см. Після лапаротомії відтісняють краніально рубець та сальник, звільняють ріг матки від нього і приступають до евентрації матки. Акушер вводить обидві руки під вершину рогу матки і частково виводить його в рану черевної стінки.

1. Ізолюють черевну порожнину навколо рогу матки стерильними рушниками. Помічник підводить під матку руки, підтримує її знизу, а акушер фіксує в складку стінку рогу матки між рядами карункулів по великій кривизні і надрізає матку починаючи розріз на віддалі 8–10 см від вершини рогу довжиною на 8–10 см. Тупокінцевими ножицями збільшують довжину розрізу матки до 30–35 см. Після розходження країв рани захоплюють обережно плодові оболонки, розрізають їх і випускають плодові води назовні. При головному передлежанні плода витягують його із матки за тазові кінцівки в напрямі до спини матері (це попереджує надмірні розриви стінки рогу матки), при тазовому передлежанні плід витягують за голову і передні кінцівки у тому ж напрямі, обривають пуповину і на зовнішній її кінець накладають гемостатичний пінцет. Передають плід помічникам, які очищають його ніздрі та ротову порожнину від слизу і при потребі роблять штучне дихання до появи самостійних дихальних рухів у плода.

2. Підшивають 2–4 стібками стінку рога матки до країв рани так, щоб його можна було розрізати на довжину 25–30 см, відступивши 10–15 см від верхівки рога-плодовмістилища. Розрізають стінку матки, розтягують краї рани матки, захоплюють плодові оболонки й обережно розрізають їх. Випускають плодові води і виводять плід так, як вказано вище.

3. Вивівши назовні верхівку рога-плодовмістилища, лівою рукою при головному передлежанні плода фіксують задню кінцівку, а при тазовому – голівку плода. Розрізають матку настільки, щоб у неї можна було ввести руку. Дочекавшись, поки відійдуть води, вводять у матку праву руку, захоплюють нею плід, розширюють розріз матки наскільки потрібно і виводять плід, як вказано вище.

Після видалення плода намагаються відділити послід. Якщо він не відділяється, то його відділяють з двох боків рани на віддалі не менше як по 5–10 см від краю рани і залишають в матці для самостійного відділення (коли шийка матки достатньо відкрита). Якщо ж шийка матки закрита, то послід необхідно видалити повністю, як би важко він не відділявся. Дана маніпуляція сильно затягує операцію, але післяопераційний період буде легшим ніж тоді, коли послід залишити в матці. Обов’язково зразу видаляють послід, якщо плід був мертвим.

Завжди після відділення посліду у матку вводять велику дозу – 5 млн ОД пеніциліну та стрептоміцину і рану матки зашивають двоповерховим кетгутовим швом. Перший поверх накладають за Шміденом щільно, щоб герметизувати рану, а другий серозно- м’язовий – за Плахотіним – Садовським. Обробляють поверхню шва антибіотиками і вправляють матку у черевну порожнину. Переміщують сальник у нормальне положення і зашивають рану черевної стінки триповерховим швом.

Післяопераційне лікування корів. Протягом перших трьох діб вводять внутрішньовенно корові по 200 мл глюконату кальцію з додаванням до нього 60 мл етилового спирту та проводять антибіотикотерапію.

Кесарів розтин у овець і кіз. Операцію проводять під місцевою провідниково-інфільтраційною анестезією на тваринах, зафіксованих у лежачому положенні.

Застосовують лівосторонній чи правосторонній косовертикальний оперативний доступ, відповідно з напрямком волокон внутрішнього косого м’яза живота довжиною 10–20 см під клубово-реберною ніжкою цього м’яза. Підводять в рану вагітний ріг матки, проводять дві товсті лігатури на великій її кривизні на віддалі 5–6 см одна від одної, за які фіксують матку і між ними розрізають ножицями стінку матки на довжину до 15 см. Розрізають плодові оболонки у поздовжньому напрямі, випускають назовні плодові води, вводять руку в порожнину матки, витягують плоди і передають їх помічникам. Виділяють послід, очищають краї рани матки від згустків крові, вводять в порожнину матки антибіотики і рану матки зашивають двохповерховим швом: перший – Кушнірський чи шов Шмідена і другий – серозно-м’язовий шов за Плахотіним – Садовським.

На рану накладають асептичний валик. Протягом перших 4–5 днів після операції проводять протисептичне лікування з використанням антибіотиків.

Кесарів розтин у свиней. Свиноматку фіксують у лівосторонньому боковому положенні. Операційне поле готують на всій поверхні правої бокової черевної стінки.

Знеболення : варто поєднувати місцеву та загальну анестезію з використанням нейролептиків азаперону (1 мл на 50 кг маси тварини) та провідникову інфільтраційну анестезію бокової черевної стінки.

Оперативний доступ виконують у правій здухвинній ділянці косо-вертикальним розрізом довжиною до 20 см за напрямом волокон внутрішнього косого м’яза живота, або вентролатеральним розрізом по лінії між колінною складкою та молочною залозою.

Пошарово розрізають товщу черевної стінки, а потім під контролем пальців розрізають очеревину, відсувають кишечник, захоплюють рукою матку і виводять один ріг в рану черевної стінки. Ізолюють черевну порожнину стерильними серветками і розрізають стінку матки у поздовжньому напрямі недалеко від біфуркації з таким розрахунком, щоб через один розріз можна було видаляти плоди з обох рогів матки. Через рану вводять в матку антибіотики і зашивають рану стінки рога матки двоповерховим швом. Рану черевної стінки зашивають триповерховим швом як у корів.

Кесарів розтин у кобил. зручніше виконувати операцію кесаревого розтину у кобил при лежачому правосторонньому їх положенні.

Знеболення. Застосовують поєднаний наркоз – спочатку гексеналовий, пізніше, після фіксації тварини, базисний спирт-хлоралгідратний наркоз і інфільтраційну анестезію 0,5–1 %-им розчином новокаїну по лінії розрізу.

Як оперативний доступ застосовують вентролатеральний розріз довжиною 30– 40 см, починаючи його від переднього краю молочної залози і далі посередині між колінною складкою і молочною веною, паралельно до білої лінії живота, пошарово розрізаючи черевну стінку (подібно як у корів).

При роз’єднані внутрішньої стінки сухожильної піхви прямого м’яза живота виступає товстий шар ретроперитонеального жиру, подібний до брижі. Його слід злегка розрізати скальпелем, а потім тампоном відшарувати від очеревини. Очеревину розрізають під контролем пальців. Підтягують вагітний ріг матки до рани черевної стінки, ізолюють черевну порожнину стерильним рушником і по великій кривизні розрізають стінку рога матки і виводять плід назовні.

Відділяють повністю або частково послід і рану рога матки зашивають двоповерховим швом: спочатку шов Шмідена, а потім серозно-м’язовий шов Плахотіна – Садовського.

Перед вправленням матки у черевну порожнину поверхню швів присипають трициліном.

Рану черевної стінки зашивають (як у корів) триповерховим швом. Зверху на рану накладають антисептичний валик.

Кесарів розтин у сук і кішок. Фіксують тварину у спинному положенні з припіднятим тазом. Операційне поле готують за загально прийнятим способом з ізоляцією від навколишніх тканин за допомогою стерильної серветки. Знеболення виконують методом інфільтраційної анестезії із застосуванням транквілізаторів кетамінової групи. Оперативний доступ здійснюють по білій лінії живота довжиною 15–20 см в обхід пупка. Довжина розрізу залежить від величини тварини. Очеревину розрізають обережно, щоб не розрізати кишечник. Спочатку виконують невеликий розріз довжиною 3–5 см, потім вставляють тупокінцеві ножиці і розширюють рану на необхідну довжину. Витягують ріг через розріз, повертають його великою кривизною догори і проводять поздовжній розріз стінки рога матки, починаючи від тіла матки і ведуть в краніальному напрямі на довжину, яка б забезпечила вільний прохід плода назовні. Плоди витягують разом із плодовими оболонками в порядку їх розміщення. Плоди з іншого рогу матки пересувають до рани руками, дещо натискаючи на стінку матки. Тоді швидко розрізають плодові оболонки, витягують плід, обтирають йому голову, звільняють ротову і носову порожнини від слизу і обривають пуповину. Тампонами вибирають з матки рідину і вводять в її порожнину по 300–500 тисяч ОД пеніциліну і стрептоміцину.

Краї рани матки з’єднують двоповерховим кишковим швом (кушнірським і Плахотіна – Садовського). Обробляють поверхню шва антисептиком і вправляють матку в черевну порожнину.

На рану черевної стінки накладають два поверхи швів. Першим поверхом (неперервним кушнірським швом із кетгуту) зашивають очеревину і апоневрози м’язів. На шкіру та підшкірну клітковину з поверхневою фасцією накладають хірургічний вузлуватий шов.

Раціонально виконувати косо-вертикальний розріз на боковій черевній стінці довжиною 15–25 см ведучи його по ходу волокон внутрішнього косого м’яза живота з таким розрахунком, щоб нижній край розрізу був на рівні лінії колінної складки. Дальший хід операції такий же, як і по білій лінії.