71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.

Рух сперміїв.

Рух спермія здійснюється внаслідок ударів джгутика об навколишню рідину і обертання навколо своєї осі. Імпульс до скорочення джгутика зароджується у проксималь ній центріолі шийки і передається на вісьову нитку, переходячи поступово з першого волокенця на друге, третє і т. д., аж до дев’ятого, з наступаючою за цим хвилею розслаблення. Внаслідок ритмічних хвилеподібних ударів хвостика спермія він наче відштовхується, а дещо скошена форма голівки та спіральна покресленість поверхні джгутика обумовлює його обертання навколо поздовжньої осі.

Розрізняють три види руху сперміїв: прямолінійно-поступальний, манежний та коливальний. Манежний і коливальний рух вважається ненормальним, оскільки просуватися вперед назустріч яйцеклітині можуть лише спермії з прямолінійним поступальним рухом. Характерною рисою сперміїв ссавців є здатність до реотаксису – руху проти течії рідини.

Істотний вплив на рух сперміїв має їх електричний заряд. Під час проходження сперміїв по довгому каналу придатка сім’яника вони вкриваються ліпопротеїдною оболонкою, яка надає сперміям від’ємного електричного заряду. Це запобігає зіткнен- ню сперміїв у густому еякуляті.

Енергетика сперміїв

Джерелом енергії для руху сперміїв є три біохімічні процеси: дихання, гліколіз та розпад ATФ. Ці процеси взаємозв’язані: внаслідок перших двох виділяється енергія, а третій зводиться до перетворення цієї енергії в таку форму, яка може діяти на руховий апарат спермія.

Друга і третя реакції – зворотні і можуть йти як зліва направо, так і справа наліво за рахунок енергії, виділеної у першій реакції.

Головними субстратами для дихання та гліколізу є цукри, оскільки вони легко проникають крізь оболонку сперміїв і піддаються розщепленню з виділенням енергії.

М. П. Шергін розділив сперму сільськогосподарських тварин на два типи. До першого належить сперма з високим вмістом цукру та добре вираженим гліколізом (фруктолізом). Це – сперма бугая, барана, цапа. Характерною рисою сперми цього типу є малий об’єм еякуляту, висока концентрація сперміїв, кисла реакція та виражена здатність сперміїв впадати у анабіоз. До другого типу належить сперма кнура та жеребця, яка характеризується великим об’ємом еякуляту, низькою концентрацією у ній сперміїв, малим вмістом цукру, лужною реакцією і слабкою здатністю впадати в анабіоз.

Кінцевим продуктом гліколізу є молочна кислота, яка, залежно від її концентрації, діє по-різному на спермії. Спочатку вона гальмує гліколіз і викликає у сперміїв стан неглибокого анабіозу, збільшуючи при цьому їх виживання. Під мі- кроскопом такі спермії (в стані неглибокого анабіозу) виглядають нерухомими, але, якщо помістити їх на обігрівальний столик, то вони починають рухатися

Збільшення окислювальних процесів (при доступі кисню) гальмує гліколіз, і на- впаки. Це явище назване ефектом Кребтрі.

72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.

Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів

Кожен випадок аборту необхідно детально вивчити, з’ясувати причину і прийняти необхідні заходи. До виключення інфекційної причини аборту він розцінюється як заразне захворювання і в господарстві проводять заходи, передбачені ветеринарним законодавством.

Оскільки більшість абортів викликаються цілим комплексом порушень взаємо- відношення між материнським організмом та плодом, тому в кожному випадку слід встановити головну ланку цих порушень.

Конкретну причину аборту іноді важко встановити, оскільки смерть плода не за- вжди наступає зразу після дії абортогенного фактора. В окремих випадках від смерті плода до його зігнання може пройти значний проміжок часу.

В кожному окремому випадку необхідно перш за все:

• виключити заразний характер аборту (на підставі комплексного врахування епізоотичної ситуації господарства; даних клінічного обстеження тварини, що абор- тувала; лабораторного дослідження матеріалу від тварин, що абортували, та закріпле- них за ними плідників);

• виключити ідіопатичний незаразний аборт на ґрунті аномалій розвитку пло-

дових оболонок чи патологічних процесів у них (досліджуючи оболонки та плід);

• виключити аліментарні аборти (на підставі дослідження кормів та умов годів- лі тварин);

• виключити можливість травматичного аборту;

• виключити симптоматичні аборти на ґрунті (заразних чи незаразних) захво- рювань.

Висновок можна робити лише на підставі комплексного дослідження абортова- ного плода, його оболонок, материнського організму з обов’язковим аналізом умов догляду, утримання та експлуатації.

Оскільки після аборту у тварини можуть спостерігатися різноманітні ускладнення (атонія матки, ендометрит, затримання посліду та ін.) із загальною реакцією організ- му, тому вживають заходи щодо їх лікування та профілактики.