- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.
Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2–0,3 %-ий розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8–15-ти днів по 20–30 мл екстрактів елеуте- рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5–7 днів, по 20–30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20–50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло- вий період можна вводити сухостійним та післяо тельним коровам внутрішньом’язово вітамінні препарати – масляний розчин вітаміну А (250–500 тис. МО), тривіта- мін (15 мл), тетравіт (5–6 мл) з інтервалом 5–7 днів, застосовувати 3-разову ін’єкцію 10 %-ої суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7 %-го розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 годин. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжовидоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.
Проводячи заходи по профілактиці неплідності, необхідно пам’ятати про тісний функціональний зв’язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід’ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмок- тування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів F2α, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на про- стагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фронтальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11–12 днів. При першій обробці активне жовте тіло буває у 60 % тварин, а при другій – практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом’язово, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4–5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осі- меняють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10–12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин.
Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи про- зерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з про- стагландинів (естрофан, ензапрост).
Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14–20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5–1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5–1,0 г) у 5–10 мл фізіологічного розчину.
Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осі- меніння і повторно на 4–6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60-ти днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити від- повідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.
Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодованості тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві цикли, вихід біологічно неповноцінніх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.