- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
Найчастіше хвороба розвивається як ускладнення катарального маститу, нашарування мікрофлори (стрептококів, стафілококів, диплококів, синьогнійної палички, бактерій групи колі). Сприяють виникненню хвороби травми молочної за-лози, слабкий сфінктер дійкового каналу, поганий догляд та утримання тварин.
Клінічні ознаки. Хвороба може перебігати в гострій чи хронічній формі.
Гостра форма. Спостерігають загальне пригнічення тварини, зниження апетиту, підвищення температури тіла до 41 С, різке зниження молокоутворення. Уражена частка вим’я збільшується в об’ємі, буває почервонілою, напруженою, гарячою, болючою, лімфовузли – збільшеними.
З ураженої частки молоко або не виділяється, або воно буває водянисте, солоне, гірке, жовте з червонуватим відтінком, з дрібними чи пухкими згустками казеїну.
Відбувається атрофія паренхіми, переродження альвеол та молочних проток, які заміщуються сполучною тканиною. Уражена частка зменшується в розмірі, вона вже не гаряча і не болюча, в її товщі промацуються щільні вузли.
Молоко стає слизисто-гнійним, рідким, його секреція згасає. Після родів патоло- гічний процес у вим’ї загострюється. Через 3–4 дні ознаки гострого запалення слаб- шають, тварина одужує або ж процес переходить у хронічну форму. Знижується місцева тазагальна температура.
доцільно застосувати щоденні часті здоювання (через кожні 2 год.), не мен- ше 5 разів на добу; холодні зрошення поверхні ураженої частки вим’я (для мобілізації захисних сил) із наступним здоюванням; інтрацистернальні введення 1–2 %-го натрію карбонату за 15–20 хв. до доїння, з послідуючим підшкірним чи внутрішньом’язовим введенням окситоцину чи пітуїтрину, а тоді, після здоювання, – введення в молочну цистерну 1–2 рази на добу емульсії чи суспензії – мастисану, мастикуру, мастициду або ж розчинів антибіотиків. Ефективною є автолактотерапія (5–10 мл простерилізо- ваного секрету з ураженої частки з інтервалом 48 год.). Паралельно можна застосува- ти теплову терапію чи йонофорез із 3 %-им розчином калію йодиду.
Для підсилення антисептичної дії застосовують сульфаніламіди, бактеріофаг, про- теолітичні ферменти.
77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
СМ – уповільнення зворотнього розвитку матки після родів, що проявляється зниженням моторної функції матки, накопичення у ній лохіїв , що розкладаються, виділяють токсини, які потрапляють в кров.
Діагностика : Діагностують субінволюцію матки після збору анамнезу, проведення клінічного і гінекологічного досліджень, включаючи ректальне. Підтвердити діагноз можна провівши лабораторне дослідження.
Лабораторна діагностика. Проба Катеринова проводиться для оцінки ступеня інволюції матки. У пробірку набирають 3–5 мл дистильованої води і вносять невелику кульку цервікального слизу. Кип'ятять 1–2 хвилини. Оцінка реакції: рідина прозора — інволюція матки завершена; брудно-каламутна рідина з пластівцями — субінволюція матки.
Рідкі кров’янисті виділення з 1 доби після родів (норма – густі, у вигляді тяжа). У тварин не формується слизовий корок, а лохії забруднюються мікробами і набувають буро – сірого кольору, водянисті, з домішками крихких пластівців чи гнійного ексудату, некротичного запаху у великій кількості. При ректальному дослідженні на 7-14 добу матка збільшена, розтягнута, опущена в черевну порожнину, ригідність відсутня. При аналізі крові на гормони - високий рівень прогестерону і малий рівень естрадіолу.
Лікування : зняти прогестероновий блок, звільнити матку від лохіїв і посилити її скорочення (раколін, окситоцин 50 ОД 2-3 доби). Нормалізовують обмін речовин – глюкоза + CaCl, вітаміни. Відновити трофіку уражених тканин за допомогою новокаїнової блокади. Для запобігання інфікування – антибіотики + сульфаніламіди в/в або в порожнину матки.
Профілактика : У період вагітності тваринам треба забезпечити повноцінну годівлю, надати їм моціон і контакт з самцем, провести своєчасний запуск, створити необхідні санітарне-гігієнічні умови утримання. Під час фізіологічних родів ні в якому разі не витягувати плід зібрати і випоїти води з плодових оболонок, покласти теля для облизування. Велике значення має правильне ведення післяродового періоду, проведення вітамінізації корів у перші дні після родів, своєчасна діагностика і ефективне лікування субінволюції матки та ендометриту.