76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.

Найчастіше хвороба розвивається як ускладнення катарального маститу, нашарування мікрофлори (стрептококів, стафілококів, диплококів, синьогнійної палички, бактерій групи колі). Сприяють виникненню хвороби травми молочної за-лози, слабкий сфінктер дійкового каналу, поганий догляд та утримання тварин.

Клінічні ознаки. Хвороба може перебігати в гострій чи хронічній формі.

Гостра форма. Спостерігають загальне пригнічення тварини, зниження апетиту, підвищення температури тіла до 41 С, різке зниження молокоутворення. Уражена частка вим’я збільшується в об’ємі, буває почервонілою, напруженою, гарячою, болючою, лімфовузли – збільшеними.

З ураженої частки молоко або не виділяється, або воно буває водянисте, солоне, гірке, жовте з червонуватим відтінком, з дрібними чи пухкими згустками казеїну.

Відбувається атрофія паренхіми, переродження альвеол та молочних проток, які заміщуються сполучною тканиною. Уражена частка зменшується в розмірі, вона вже не гаряча і не болюча, в її товщі промацуються щільні вузли.

Молоко стає слизисто-гнійним, рідким, його секреція згасає. Після родів патоло- гічний процес у вим’ї загострюється. Через 3–4 дні ознаки гострого запалення слаб- шають, тварина одужує або ж процес переходить у хронічну форму. Знижується місцева тазагальна температура.

доцільно застосувати щоденні часті здоювання (через кожні 2 год.), не мен- ше 5 разів на добу; холодні зрошення поверхні ураженої частки вим’я (для мобілізації захисних сил) із наступним здоюванням; інтрацистернальні введення 1–2 %-го натрію карбонату за 15–20 хв. до доїння, з послідуючим підшкірним чи внутрішньом’язовим введенням окситоцину чи пітуїтрину, а тоді, після здоювання, – введення в молочну цистерну 1–2 рази на добу емульсії чи суспензії – мастисану, мастикуру, мастициду або ж розчинів антибіотиків. Ефективною є автолактотерапія (5–10 мл простерилізо- ваного секрету з ураженої частки з інтервалом 48 год.). Паралельно можна застосува- ти теплову терапію чи йонофорез із 3 %-им розчином калію йодиду.

Для підсилення антисептичної дії застосовують сульфаніламіди, бактеріофаг, про- теолітичні ферменти.

77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика

СМ – уповільнення зворотнього розвитку матки після родів, що проявляється зниженням моторної функції матки, накопичення у ній лохіїв , що розкладаються, виділяють токсини, які потрапляють в кров.

Діагностика : Діагностують субінволюцію матки після збору анамнезу, проведення клінічного і гінекологічного досліджень, включаючи ректальне. Підтвердити діагноз можна провівши лабораторне дослідження.

Лабораторна діагностика. Проба Катеринова проводиться для оцінки ступеня інволюції матки. У пробірку набирають 3–5 мл дистильованої води і вносять невелику кульку цервікального слизу. Кип'ятять 1–2 хвилини. Оцінка реакції: рідина прозора — інволюція матки завершена; брудно-каламутна рідина з пластівцями — субінволюція матки.

Рідкі кров’янисті виділення з 1 доби після родів (норма – густі, у вигляді тяжа). У тварин не формується слизовий корок, а лохії забруднюються мікробами і набувають буро – сірого кольору, водянисті, з домішками крихких пластівців чи гнійного ексудату, некротичного запаху у великій кількості. При ректальному дослідженні на 7-14 добу матка збільшена, розтягнута, опущена в черевну порожнину, ригідність відсутня. При аналізі крові на гормони - високий рівень прогестерону і малий рівень естрадіолу.

Лікування : зняти прогестероновий блок, звільнити матку від лохіїв і посилити її скорочення (раколін, окситоцин 50 ОД 2-3 доби). Нормалізовують обмін речовин – глюкоза + CaCl, вітаміни. Відновити трофіку уражених тканин за допомогою новокаїнової блокади. Для запобігання інфікування – антибіотики + сульфаніламіди в/в або в порожнину матки.

Профілактика : У період вагітності тваринам треба забезпечити повноцінну годівлю, надати їм моціон і контакт з самцем, провести своєчасний запуск, створити необхідні санітарне-гігієнічні умови утримання. Під час фізіологічних родів ні в якому разі не витягувати плід зібрати і випоїти води з плодових оболонок, покласти теля для облизування. Велике значення має правильне ведення післяродового періоду, проведення вітамінізації корів у перші дні після родів, своєчасна діагностика і ефективне лікування субінволюції матки та ендометриту.