- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
Молочна залоза – це залозистий орган, що складається паренхіми (залозиста тканина) та вивідних проток, між якими розміщені інтерстиціальна сполучна тканина, судини , нерви. Залозиста тканина вим’я формується альвеолами клітинами. У неактивному стані залозисті клітини мають циліндричну форму, при наповненні секретом вони стають кубічними, а після виділення секрету – плоскими. Кожна залозиста клітина оточена міоепітелієм. Відростки міоепітелію утворюють навколо кожної альвеоли своєрідну сітку, скороченням якої з альвеол видавлюється молоко у молочні протоки. Ззовні до міоепітелію прилягає тонка сполуч- нотканинна облямівка – скловидна кайма, що переходить у інтерстиціальну тканину. Альвеоли – це секреторна частина, що формує паренхіму вим’я. Від кожної альвеоли відходить вивідна протока (дрібна). Дрібні протоки впадають у середні вивідні протоки (молочні канали), вони – у великі молочні ходи ,що впадають у цистерну, яка відкривається у дійку .
Середні та великі вивідні протоки на своєму протязі мають чисельні розширення та звуження, що сприяє утриманню молока у великій системі в проміжках між доїннями. Альвеоли, молочні протоки та цистерни разом утворюють ємкісну систему вим’я. Молочна залоза вівці та кози складається з двох чітко розмежованих половин з однією дійкою на кожній. Внаслідок недостатнього розвитку підвішуючого апарату вим’я сильно відвисає, особливо в період лактації, що сприяє частим механічним пошкодженням. Дійки у овець конусоподібні і мають по одному вивідному отвору.
Молочна залоза свиней складається з 8–16 (іноді 20) залозистих часток (пакетів), симетрично розміщених по обидва боки білої лінії. Кожна така частка складається з групи залозок з вивідними протоками у дві, рідше три невеликих цистерни, які в свою чергу відкриваються двома – трьома отворами на верхівці соска.
Молочна залоза кобили розміщена в лобковій ділянці і складається з двох половин, розділених на невидимі ззовні передню і задню чверті. Кожна чверть має самостійні системи альвеол та проток, що відкриваються біля основи дійки у дві – три невеликі цистерни, які закінчуються двома – трьома отворами на верхівці дійки.
Молочна залоза сук складається з 10 пакетів, розміщених симетрично. Молочних цистерн у них немає. Молочні ходи об’єднуються у 6–12 великих молочних проток, що відкриваються окремими отворами на верхівці соска.
7.Динаміка процесу запліднення.
Процес запліднення включає такі стадії: 1) проникнення спермія крізь прозору оболонку; 2) активування яйця і блокада поліспермії; 3) утворення чоловічого та жіночого пронуклеусів: 4) заміна пронуклеусів хромосомними групами; 5) об’єднання двох хромосомних груп (сингамія) Прозора оболонка – це густе плетиво глікопротеїдів, у петлях якого є вуглеводні компоненти – кортикальні гранули, є специфічним рецептором для спермія. Прикріпившись до нього, спермій виділяє фермент акрозин ,під впливом якого у прозорій оболонці виникає канал для проникнення спермія. Далі вступає у дію другий глікопротеїд ,що викликає затвердіння прозорої оболонки і захищає яйцеклітину від проникнення інших сперміїв. Наступає “блок поліспермії”. Під час проникання спермія у глибину цитоплазми яйця завершується другий поділ мейозу та дозрівання яйцеклітини, виділяється друге напрямне тільце
Момент доторкання голівки спермія до яйця є початковою ланкою у ланцюгу по слідовних змін, що розпочинаються з активування яйцеклітини: у неї зростає проникність прозорої оболонки для йонів К+ та Са++; активується синтез ліпідів, білків, змінюється в’язкість та інші колоїдальні властивості білків; знижується мембранний потенціал яйця; жовткова оболонка потовщується, відтісняється від поверхні ооплазми, утворюючи перивітеліновий простір. .
Спермії, що зосередилися у верхній третині яйцепроводу, перебувають у стані анабіозу і лише за декілька годин до овуляції піддаються капацитації
Зразу після проникнення спермія крізь жовткову оболонку його голівка відокремлю- ється від джгутика, збільшується в об’ємі і рухається у напрямку ядра яйцеклітини. Воно трансформується у жіночий пронуклеус, а ядро спермія – у чоловічий пронуклеус. Чоловічі та жіночі пронуклеуси зближуються, зменшуються у об’ємі і втрачають свої оболонки, перетворюючись у хромосомні. Кінцевою стадією запліднення є сингамія – об’єднання хромосомних наборів самця і самки у одне ядро і виникнення нової клітини – зиготи з геномом нового індивіда.
Поділ зиготи торкається лише ядра при збереженні цілості прозорої оболонки. Внаслідок першого поділу зиготи утворений зародок має два бластомери. Кожне на- ступне покоління бластомерів виявляється меншим попереднього, тому цей поділ на- зивають дробленням, що триває у корів та телиць близько 8-ми діб. Приблизно через кожних 24 години кількість бластомерів подвоюється, хоча у ссавців уже на ранніх стадіях ця чіткість може порушуватися.
Новоутворені бластомери не розходяться на боки, а залишаються компактною масою. З першого поділу зиготи розпочинається складний процес внутрішньоутробного роз-
витку нового організму, що завершується врешті формуванням життєздатного плода.
Таким чином, у процесі запліднення беруть участь, з одного боку, – мільйони сперміїв, а з другого – лише одна яйцеклітина. І доля майбутнього зародка залежить, у першу чергу від якості яйцеклітини. Серед мільйонів сперміїв завжди знайдеться якась кількість високоякісних, зате, якщо яйцеклітина виявиться неповноцінною, то запліднення або ж не наступить, або новоутворений зародок буде нежиттєвим.