- •Тематичний план модуля “конфліктологія”
- •Зміст лекцій, семінарських і практичних занять з модуля
- •3. Науково-методичні рекомендації щодо вивчення модуля Змістовний модуль 1. «Предмет, зміст, структура і задачі модуля «Конфліктологія»
- •1. Необхідність та актуальність вивчення дисципліни. Еволюція розвитку конфліктології
- •2. Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі вивчення науки
- •3. Напрями сучасної конфліктології, основні поняття конфліктології і методи конфліктологічних досліджень.
- •4. Зміст модуля та його структура
- •Змістовний модуль 2. «Конфлікт та його природа»
- •1. Конфлікт: поняття, природа та його межі. Багатоваріантність і різносторонність точок зору на конфлікт.
- •2. Причини виникнення та елементи конфліктів
- •Класифікація причин конфліктів:
- •3. Класифікація конфліктів
- •4. Латентний період розвитку конфлікту та його передвісники
- •5. Конфлікт як процес та його стадії
- •Змістовний модуль 3. «Конфліктна ситуація та інцидент»
- •Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •3. Міжособові конфлікти: особливості появи, причини виникнення, ознаки існування і методи визначення
- •4. Фрустрація - особливий психічний стан людини в конфліктній ситуації
- •Змістовний модуль 4. «Особа як суб'єкт конфлікту»
- •1. Суб'єкт конфлікту, його індивідуальні особливості і чинники, які впливають на поведінку в умовах конфлікту
- •2. Типологія конфліктних особистостей
- •3. Поведінка особистості в конфліктних ситуаціях
- •4. Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •5. Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •6. „Маніпулювання” в управлінській діяльності
- •Змістовний модуль 5. «Конфлікт як форма комунікації. Бар'єри непорозуміння і шляхи їх подолання»
- •1. Процес спілкування: сутність, види, структура, функції і джерела конфліктів
- •2. Причини виникнення бар'єрів непорозуміння
- •3. Шляхи подолання бар'єрів нерозуміння проблеми, які з цим процесом пов'язані
- •Змістовний модуль 6. «Природа конфліктів, що виникають внаслідок спільної трудової діяльності. Об'єктивні причини виникнення ділових конфліктів»
- •1. Організаційні конфлікти і засоби їх вирішення
- •2. Трудовий колектив як осередок виникнення ділових конфліктів
- •3. Традиційний погляд на конфлікт в колективі
- •4. Сучасне тлумачення конфлікту в колективі
- •5. Управління конфліктами в організації
- •Змістовний модуль 7. «Конфліктність в системі "Керівник-колектив". Шляхи управління конфліктністю»
- •1. Керівник та його якості. Причини конфліктів керівника з підлеглими і засоби подолання непорозумінь між ними
- •2. Управлінські рішення, які приводять до конфлікту
- •3. Управління соціально-психологічним кліматом в колективі
- •4. Контроль і помилки при його проведення, особиста відповідальність і самоконтроль
- •5. Конфліктність в період упровадження інновацій і шляхи подолання опору колективу
- •Змістовний модуль 8. «Кадровий менеджмент як джерело конфліктів»
- •1. Особливості сучасного кадрового менеджменту в контексті конфліктології
- •2. Оцінка результатів роботи працівників та їх індивідуального внеску - джерело конфліктності
- •3. Трудова дисципліна, мотивація, методи переконання, критика і самокритика, як засоби, що впливають на конфліктність в колективі
- •Змістовний модуль 9. «Потенційна конфліктність в невиробничій сфері»
- •1. Особливості ділового спілкування у невиробничій сфері
- •2. Значення переговорів у врегулюванні конфліктів
- •Змістовний модуль 10. «Діапазон можливих виходів із конфлікту. Наслідки конфліктів»
- •1. Психологічні характеристики менеджера важливі для вибору тактично вірної поведінки в зоні конфлікту.
- •2. Наслідки конфліктів для особи і колективу
- •2. Методи управлінського впливу на наслідки конфліктів
- •Список літератури, що рекомендується для вивчення модуля
4. Латентний період розвитку конфлікту та його передвісники
При вивченні вказаного питання студентам необхідно засвоїти, що латентний період конфлікту (прихований) – це відрізок часу, на якому суб'єкти конфлікту ще не взялися до конкретних дій, спрямованих один проти одного, але в думках вже почали підготовку до цих дій, при цьому обидві сторони, при обдумуванні положення, що склалося, будують плани своїх майбутніх дій.
Латентний період (передконфлікт) включає етапи:
1. Виникнення об'єктивної проблемної ситуації.
2. Усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації.
3. Спроби сторін вирішити об'єктивну проблемну ситуацію неконфліктними способами.
4. Виникнення передконфліктної ситуації.
Учасники конфлікту можуть усвідомлювати свою поведінку на передконфліктній стадії в різному ступені: неусвідомлена поведінка всіх сил на латентній фазі; потім - поступове усвідомлення у міру зростання розбіжностей між силами, які протистоять; далі - неорганізовані спонтанні виступи, після чого починає формуватися ідея протесту. У міру розвитку конфлікту ступінь усвідомленості повинен зростати. Для аналізу розподілу сил і розвитку конфлікту за ступенем усвідомленості може послужити наступна матриця (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 - Матриця оцінки ступеня участі сторін в конфліктній ситуації
Розподіл сил
|
Хто конкретно |
Дії сторін |
|
усвідомлені |
неусвідомлені |
||
Провокуючі
|
1. |
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
Залучені |
1. |
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
Зацікавлені
|
1. |
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
5. Конфлікт як процес та його стадії
Вивчаючи дане питання, студентам необхідно знати, що динаміка розвитку конфлікту - це раптова або поступова зміна відносин між взаємодіючими учасниками, залежна від специфіки їх міжособових відносин, характерологічних особливостей учасників і значущості переслідуваних ними цілей з урахуванням впливаючих на них чинників дійсності.
При всьому багатстві ідей, виказаних науковцями, якнайповніші до розуміння динаміки конфлікту підішли Анцупов А.Я. і Шипілов А.І., чию точку зору розглянемо. В цілому динаміка розвитку конфлікту припускає зміст певних стадій (рис. 2.1).
С тупінь напруженості відношень |
|
|
|
|
|
||||
Диференціація |
Інтеграція |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виникнення об’єктивної проблемної ситуації |
Усвідомлення об’єктивної проблемної ситуації |
Спроби вирішити проблему конфлікт-ними способами |
Передконфлктна ситуація |
Інцидент |
Ескалація |
Збалансована протидія |
Завершення конфлікту |
Часткова нормалізація відношень |
Повна нормалізація відношень |
Латентний період (передконфлікт) |
Відкритий період (власно конфлікт) |
Латентний період (після конфліктна ситуація) |
Рис.2.1. Динаміка конфлікту
Динаміка розвитку конфлікту припускає наступні стадії:
1. Передконфліктний період (розглянуто у 4 питанні).
Після того, як конфлікт усвідомлений, сторони переходять до конфліктної поведінки, яка направлена на блокування досягнень протилежної сторони, її прагнень, цілей, намірів.
2. Відкритий період часто називають конфліктною взаємодією або власне конфліктом. Він включає: інцидент; ескалацію конфлікту; збалансовану протидію; завершення конфлікту.
2.1. Інцидент є першим зіткненням сторін, пробою сил, спробу за допомогою сили вирішити проблему на свою користь. Якщо задіяних однієї із сторін ресурсів достатньо для переваги співвідношення сил на свою користь, то інцидентом конфлікт може і обмежитися.
2.2. Ескалація полягає в різкій інтенсифікації боротьби опонентів. Під ескалацією конфлікту розуміється прогресуючий в часі розвиток конфлікту, загострення протиборства, при якому подальші руйнівні дії опонентів один на одного вищі за інтенсивністю, ніж попередні.
Для ескалації конфлікту характерні наступні ознаки:
• звуження когнітивної сфери в поведінці і діяльності;
• витіснення адекватного сприйняття образу ворога;
• зростання емоційної напруги;
• перехід від аргументів до претензій та особистих випадів;
• зростання ієрархічного рангу інтересів, що порушуються і захищаються та їх поляризація;
• застосування насильства;
• втрата первинного предмету розбіжностей полягає у тому, що протиборство, що почалося через спірний об'єкт, переростає в глобальніше зіткнення, в ході якого первинний предмет конфлікту вже не виконує основної ролі;
• розширення меж конфлікту;
• збільшення числа учасників.
2.3. Збалансована протидія. Сторони продовжують протидіяти, проте інтенсивність боротьби знижується. Сторони усвідомлюють, що продовження конфлікту силовими методами не дає результату, але дії з досягнення згоди ще не робляться.
2.4. Завершення конфлікту полягає в переході від конфліктної протидії до пошуку рішення проблеми і припинення конфлікту з будь-яких причин. Основні форми завершення конфлікту: вирішення, врегулювання, згасання, усунення або переростання в інший конфлікт.
3. Післяконфліктний період включає наступні етапи:
4.1. Часткову нормалізацію відносин, яка відбувається в умовах, коли не зникли негативні емоції, що мали місце в конфлікті. Етап характеризується переживаннями, осмисленням своєї позиції. Відбувається корекція самооцінок, рівнів зазіхань, відношення до партнера. Загострюється відчуття вини за свої дії в конфлікті. Негативні установки по відношенню один до одного не дають можливості відразу нормалізувати відносини.
4.2. Повну нормалізацію відносин, яка наступає при усвідомленні сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії. Цьому сприяє подолання негативних установок, продуктивна участь в спільній діяльності, встановлення довіри.
Студентам слід усвідомити, що як указують Ф.М. Бородкін і Н.М.Коряк, "на фоні єдиного, "великого" конфлікту... можна фіксувати декілька "менших" конфліктів, які проходять паралельно і послідовно, від успіхів яких залежить перемога в "великому" конфлікті тієї або іншої сторони, того або іншого опонента.
Всі ці "маленькі" конфлікти, через які і за допомогою яких реалізується деякий "сценарій" розвитку "великого" конфлікту, можна назвати елементарними конфліктами. Будь-який конфлікт складається з мережі таких елементарних конфліктів, що реалізують його динаміку". Разом з тим, особливості формування таких "маленьких" конфліктів у принципі підкоряються загальним закономірностям розвитку конфлікту.
Можливий і ще один підхід, коли конфлікт та його фази-стадії розбиваються на окремі епізоди. Згідно Фолгеру, конфлікт може бути розбитий на ряд епізодів. У кожного епізоду мають місце різні теми і занепокоєння, що розрізняються, відмінні моделі розвитку і різні тактичні вибори учасників.