- •Тематичний план модуля “конфліктологія”
- •Зміст лекцій, семінарських і практичних занять з модуля
- •3. Науково-методичні рекомендації щодо вивчення модуля Змістовний модуль 1. «Предмет, зміст, структура і задачі модуля «Конфліктологія»
- •1. Необхідність та актуальність вивчення дисципліни. Еволюція розвитку конфліктології
- •2. Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі вивчення науки
- •3. Напрями сучасної конфліктології, основні поняття конфліктології і методи конфліктологічних досліджень.
- •4. Зміст модуля та його структура
- •Змістовний модуль 2. «Конфлікт та його природа»
- •1. Конфлікт: поняття, природа та його межі. Багатоваріантність і різносторонність точок зору на конфлікт.
- •2. Причини виникнення та елементи конфліктів
- •Класифікація причин конфліктів:
- •3. Класифікація конфліктів
- •4. Латентний період розвитку конфлікту та його передвісники
- •5. Конфлікт як процес та його стадії
- •Змістовний модуль 3. «Конфліктна ситуація та інцидент»
- •Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •3. Міжособові конфлікти: особливості появи, причини виникнення, ознаки існування і методи визначення
- •4. Фрустрація - особливий психічний стан людини в конфліктній ситуації
- •Змістовний модуль 4. «Особа як суб'єкт конфлікту»
- •1. Суб'єкт конфлікту, його індивідуальні особливості і чинники, які впливають на поведінку в умовах конфлікту
- •2. Типологія конфліктних особистостей
- •3. Поведінка особистості в конфліктних ситуаціях
- •4. Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •5. Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •6. „Маніпулювання” в управлінській діяльності
- •Змістовний модуль 5. «Конфлікт як форма комунікації. Бар'єри непорозуміння і шляхи їх подолання»
- •1. Процес спілкування: сутність, види, структура, функції і джерела конфліктів
- •2. Причини виникнення бар'єрів непорозуміння
- •3. Шляхи подолання бар'єрів нерозуміння проблеми, які з цим процесом пов'язані
- •Змістовний модуль 6. «Природа конфліктів, що виникають внаслідок спільної трудової діяльності. Об'єктивні причини виникнення ділових конфліктів»
- •1. Організаційні конфлікти і засоби їх вирішення
- •2. Трудовий колектив як осередок виникнення ділових конфліктів
- •3. Традиційний погляд на конфлікт в колективі
- •4. Сучасне тлумачення конфлікту в колективі
- •5. Управління конфліктами в організації
- •Змістовний модуль 7. «Конфліктність в системі "Керівник-колектив". Шляхи управління конфліктністю»
- •1. Керівник та його якості. Причини конфліктів керівника з підлеглими і засоби подолання непорозумінь між ними
- •2. Управлінські рішення, які приводять до конфлікту
- •3. Управління соціально-психологічним кліматом в колективі
- •4. Контроль і помилки при його проведення, особиста відповідальність і самоконтроль
- •5. Конфліктність в період упровадження інновацій і шляхи подолання опору колективу
- •Змістовний модуль 8. «Кадровий менеджмент як джерело конфліктів»
- •1. Особливості сучасного кадрового менеджменту в контексті конфліктології
- •2. Оцінка результатів роботи працівників та їх індивідуального внеску - джерело конфліктності
- •3. Трудова дисципліна, мотивація, методи переконання, критика і самокритика, як засоби, що впливають на конфліктність в колективі
- •Змістовний модуль 9. «Потенційна конфліктність в невиробничій сфері»
- •1. Особливості ділового спілкування у невиробничій сфері
- •2. Значення переговорів у врегулюванні конфліктів
- •Змістовний модуль 10. «Діапазон можливих виходів із конфлікту. Наслідки конфліктів»
- •1. Психологічні характеристики менеджера важливі для вибору тактично вірної поведінки в зоні конфлікту.
- •2. Наслідки конфліктів для особи і колективу
- •2. Методи управлінського впливу на наслідки конфліктів
- •Список літератури, що рекомендується для вивчення модуля
Змістовний модуль 8. «Кадровий менеджмент як джерело конфліктів»
1. Особливості сучасного кадрового менеджменту в контексті конфліктології.
2. Оцінка результатів роботи працівників - джерело конфліктності.
3. Трудова дисципліна, мотивація, методи переконання, критика і самокритика, як засоби, що впливають на конфліктність в колективі.
1. Особливості сучасного кадрового менеджменту в контексті конфліктології
Управління будь-якою організацією визначається як інтеграційний процес, за допомогою якого професійно-підготовлені фахівці керують шляхом постановки цілей і розробки способів їх досягнення. Управління — це уміння добиватися встановлених цілей, шляхом координації праці, інтелекту, мотивів поведінки людей, що працюють в організації.
Однією з основних складових системи управління організацією є управління персоналом. У табл. 8.1 представлені основні підсистеми і функції системи управління персоналом організації у розрізі конфліктності.
Таблиця 8.1 – Конфліктність в підсистемах управління персоналом організації
|
Функціо-нальні підсисте-ми: |
Характеристика функціональних підсистем |
Приклади причин конфліктних ситуацій |
1 |
2 |
3 |
4 |
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ |
плануван-ня і мар-кетингу персона-лу |
|
Загострення «супер-ництва», яке веде до конфліктності. Низька точність в оці-нці потреби в кадрах може привести до пе-ревантаженості фак-тичних працівників і збільшення їх незадоволеності. |
найму і обліку пер-соналу |
|
Неможливість підбору «ідеального» кандидата, який успішно віллється в колектив по особово-психологічних характеристиках. Неправильне заохочення працівників на погляд членів колективу. |
|
трудових відносин |
|
Страйки. Не дотримання етичних норм і традицій окремими членами колективу, що приводить до суспільного обурення. |
|
умов праці |
|
Несприятливі умови праці. Погіршення морального клімату.
|
Продовження таблиці 8.1
1 |
2 |
3 |
4 |
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ |
розвитку персона-лу |
|
Період адаптації зовнішніх джерел набору персоналу триваліший. Незадоволення цілями кар'єри працівників. Заздрість швидкому розвитку кар'єри окремих працівників. |
мотивації поведінки персона-лу |
|
Не справедлива система оплати праці. Низька ефективність морального заохочення персоналу. |
|
соціаль-ного розвитку |
|
Не дотримання черговості при житлово-побутовому забезпеченні працівників. |
|
розвитку оргструк-тури уп-равління |
|
Відсутність взаємодії між підрозділами. Надмірно авторитар-ний стиль управління і використання дикта-торських методів в управлінні. |
|
правового забезпечення |
|
Порушення правових норм трудових відно-син. Низька письмен-ність фахівців про правову тонкість гос-подарської діяльності. |
|
інформа-ційного забезпе-чення |
|
Неповне і нерегулярне надходження інформації. |
Щонайменше в двох з підсистем — трудових відносин і соціального розвитку — присутні функції (відповідно) управління виробничими і соціальними конфліктами, а також стресами.
Слід зазначити, що в Україні до останнього часу в системах управління організаціями більшості підприємств відсутні работникі-конфліктологи, а в посадових інструкціях керівників і фахівців функції попередження і вирішення конфліктів не значиться. У їх обов'язок входить лише створення «нормального морально-психологічного клімату», фактично це означає маскування наявності неминучих в колективі суперечностей і конфліктних зіткнень. Там, де конфлікти виникали, їх вирішення покладався на профспілкові та інші суспільні організації.
Залагоджувати конфлікти доводилося і керівникам. Той або інший результат втручання залежав від особистого досвіду та інтуїції керівника.
Суспільне життя немислиме без зіткнення ідей, життєвих позицій, цілей, як окремих людей, так малих і великих колективів, інших співтовариств. Постійно виникають розбіжності і суперечності різних сторін, які нерідко переростають в конфлікти. Необхідне відповідне управління цим процесом, задачею якого повинне бути попередження виникнення небажаних, негативного плану конфліктів, додання неминучим конфліктним ситуаціям конструктивного характеру.
В даний час служби управління персоналом, разом з іншими повинні виконувати наступні функції:
• соціально-психологічну діагностику;
• аналіз і регулювання групових та особистих взаємостосунків, відносин керівництва;
• управління виробничими і соціальними конфліктами чи стресами.
В умовах командно-адміністративної системи перераховані функції розглядалися як другорядні. При переході до ринку вони висувалися на перший план.
Особлива увага, слід приділити методам забезпечення безболісної адаптації членів колективу до нових вимог і умов праці, яка буває двох видів:
- Первинної (пристосування молодих співробітників, що не мають досвіду роботи (випускників учбових закладів). Методи, що слід застосовувати: оцінка ступеня підготовленості; ознайомлення з обов'язками і вимогами адміністрації; пристосування фахівця до нового статусу; перехід до самостійної роботи.
- Вторинної (пристосування після зміни об'єкту діяльності або посади). Методи: бесіда про історію і традиції підприємства; ознайомлення з організаційною структурою і виробничими задачами; роз'яснення системи заробітної платні, правил внутрішнього трудового розпорядку; призначення наставника; налагодження виробничих контактів з членами групи; створення умов для самостійної роботи.