- •ДонНует Донецьк
- •Рецензенти:
- •Спеціальність 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» (спеціалізація «Менеджмент організацій торгівлі»), денна форма навчання
- •Спеціальність 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» (спеціалізація «Менеджмент організацій торгівлі»), заочна форма навчання
- •1.2 Ідентифікація навчальної дисципліни
- •1.3 Тематичний план навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •1.4 Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •1.5 Зміст самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •1.6 Індивідуальні навчально-дослідні завдання з навчальної дисципліни «корпоративне управління» (денна форма навчання)
- •1.7 Засоби проведення контролю з навчальної дисципліни «корпоративне управління» засоби для проведення поточного і підсумкового контролю
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам спеціальностей 7.03060101, 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» (спеціалізація «Менеджмент організацій торгівлі») денної форми навчання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» (спеціалізація «Менеджмент організацій торгівлі») заочної форми навчання
- •Шкала оцінювання
- •Якісне визначення оцінки за шкалою ects
- •2 Навчально-методичні рекомендації щодо самостійного вивчення тем за змістовими модулями навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •Тема 1 Сутність та принципи корпоративного
- •1.1 Сутність корпоративного управління
- •1.2 Корпоративне управління в Україні: основні риси
- •1.3 Системи і моделі корпоративного управління
- •1.4 Принципи корпоративного управління. Середовище функціонування корпорацій
- •Тема 2 об’єкти корпоративного управління
- •2.1 Роль акціонерних компаній у ринковій економіці та необхідність організації системи їх корпоративного управління
- •2.3 Особливості установчих документів акціонерного товариства
- •2.4 Права акціонерів
- •Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій.
- •Захист прав акціонерів - працівників товариства.
- •2.5 Обов’язки акціонерів
- •3.1 Форми і функції державного регулювання ринку цінних паперів та корпоративного сектора. Управління державними корпоративними правами
- •3.2 Органи державного регулювання корпоративного сектора
- •3.3 Депозитарна система в корпоративному регулюванні. Реєстр акціонерів
- •Тема 4 структура та зміст корпоративного управління
- •4.1 Структура органів управління акціонерним товариством
- •4.2 Загальні збори акціонерів товариства
- •4.2.1 Загальні збори акціонерів як вищий орган управління акціонерним товариством
- •Компетенція загальних зборів. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
- •Позачергові загальні збори. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою1:
- •4.2.3 Проведення загальних зборів акціонерів
- •Спосіб голосування. Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування2.
- •Протокол про підсумки голосування. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів1.
- •Протокол загальних зборів. Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів2.
- •4.3 Наглядова рада акціонерного товариства
- •Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради2.
- •4.4 Виконавчий орган акціонерного товариства
- •4.5 Ревізійна комісія акціонерного товариства
- •Тема 5 управління капіталом у корпораціях
- •5.1 Види цінних паперів. Положення щодо цінних паперів
- •5.2 Акції, їх види і особливості обігу. Вплив відносин власності на повноваження учасників і контроль у товаристві
- •5.3 Роль фондової біржі та систем позабіржової торгівлі в регулюванні руху акцій. Фінансове посередництво в системі корпоративного управління
- •Змістовий модуль 3 баланс інтересів учасників корпоративного управління Тема 6 Реорганізація акціонерних товариств. Дочірні підприємства
- •6.1 Правові аспекти створення і діяльності підприємств при реорганізації
- •6.2 Особливості виконання заходів щодо реорганізації акціонерного товариства в різних формах
- •6.4 Банкрутство та ліквідація товариства
- •Тема 7 Конфлікт інтересів посадових осіб
- •7.2 Документи акціонерного товариства
- •Питання для самоконтролю за темою 2 Об’єкти корпоративного управління
- •Змістовий модуль 2 особливості організації управління
- •Корпораціями
- •Питання для самоконтролю за темою 3
- •Державне регулювання корпоративного сектора
- •Питання для самоконтролю за темою 4 Структура та зміст корпоративного управління
- •Питання для самоконтролю за темою 5 Управління капіталом у корпораціях
- •4 Тематичні тести з навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •Державне регулювання корпоративного сектору
- •Структура та зміст корпоративного управління
- •Управління капіталом у корпораціях
- •Комплекс економіко-правових заходів, спрямованих на припинення існування юридичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності без переходу прав та обов’язків у порядку правонаступництва – це:
- •Конфлікт інтересів посадових осіб акціонерного товариства. Інформація з обмеженим доступом
- •5 Ситуації та практичні завдання з навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •Акції товариства.
- •Емісія цінних паперів.
- •Оплата цінних паперів.
- •Особливості обігу цінних паперів.
- •Анулювання акцій.
- •Консолідація та дроблення акцій.
- •Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій.
- •Викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів.
- •Структура акціонерного капіталу товариства:
- •Ситуаційна задача № 10
- •Ситуаційна задача № 11
- •Ситуаційна задача № 12
- •6 Глосарій з навчальної дисципліни «корпоративне управління»
- •Іі. Додаткова література
- •1 Господарський кодекс України, ст. 79 «Поняття господарського товариства». Закон України «Про господарські товариства», ст. 1 «Господарські товариства».
- •3 Закон України «Про господарські товариства», ст. 62 «Вимоги до посадових осіб органів акціонерного товариства».
- •1 Закон України «Про господарські товариства», ст. 20 «Ліквідаційна комісія».
- •1 Закон України «Про акціонерні товариства», ст. 77 «Зберігання документів акціонерного товариства».
Змістовий модуль 3 баланс інтересів учасників корпоративного управління Тема 6 Реорганізація акціонерних товариств. Дочірні підприємства
Правові аспекти створення і діяльності підприємств при реорганізації.
Особливості виконання заходів для реорганізації акціонерного товариства в різних формах.
Дочірні підприємства: сутність і порядок функціонування.
Банкрутство та ліквідація товариства.
6.1 Правові аспекти створення і діяльності підприємств при реорганізації
У теперішній час існує певний стереотип, що реорганізація відбувається в якихось екстремальних для товариства випадках. Процедура реорганізації, ліквідації і, звісно, банкрутства, сприймаються як «НП». При цьому мови про покращання роботи внаслідок цих заходів узагалі не йдеться. Найголовніше завдання, яке ставить керівництво під час проведення цих заходів – збереження життєдіяльності загалом. Дуже рідко все це відбувається без «маленької війни». А тим часом, усі ці три моменти є інструментами власника і менеджерів для досягнення оптимального режиму роботи товариства, його фінансової стабільності тощо. Ґрунтовні знання про ці речі та вміле застосування цих знань на практиці значно розширить можливості товариства досягнути очікуваного результату.
Сутність реорганізації полягає в правонаступництві однієї юридичної особи за всіма зобов’язаннями (під час злиття, приєднання, перетворення) чи частини зобов’язань (під час виділу, поділу) іншої юридичної особи.
Розрізняють такі форми реорганізації товариства: злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення.
Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади1.
Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.
Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов'язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.
Порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції новоствореного (новостворених) акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Для товариства будь-яка з форм реорганізації можлива лише за рішенням Загальних зборів акціонерів. Рішення повинні ухвалюватися більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Під час чотирьох з п’яти можливих форм реорганізації (крім приєднання) виникає нова юридична особа - правонаступник, до якого застосовуються всі вимоги законодавства, що поширюються на знову створені юридичні особи. Наприклад, товариство, яке знову виникло внаслідок реорганізації, повинно мати статутний капітал розміром не менше 1250 мінімальних зарплат, які діють на момент його реєстрації. Це необхідно враховувати при вивченні питання економічної доцільності реорганізації кожного конкретного підприємства.
Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділу, перетворення), які повинні містити2:
1) повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні;
2) порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат акціонерам;
3) відомості про права, які надаватимуться підприємницьким товариством-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів;
4) інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими особами товариства у підприємницькому товаристві - правонаступнику після завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації.
Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 100 осіб, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок має містити оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів, застосованих для оцінки вартості майна кожного з акціонерних товариств і обчислення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів.
Матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта повинні включати:
1) проект договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення);
2) пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);
3) висновок незалежного експерта щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу;
4) у разі злиття (приєднання) - річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті (приєднанні), за три останні роки.
За поданням наглядової ради загальні збори кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, вирішують питання про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення), а також про затвердження умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та виділу).
Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні бути ідентичними.
Дуже важливим документом, що складається в процесі реорганізації, є передавальний акт чи розподільний баланс, який, залежно від форми реорганізації, повинен містити відповідні положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями реорганізованої юридичної особи щодо всіх його кредиторів і боржників1.
Передавальний акт - документ, який складається в довільній формі під час реорганізації способом приєднання, злиття і перетворення та містить перелік активів і пасивів підприємства, що реорганізується, які передаються знову створеній юридичній особі. Як правило, до передавального акту додається баланс підприємства, яке реорганізується, на день передачі.
Розподільний баланс – баланс знову створеного підприємства в процесі реорганізації способом поділу чи виділу на момент реорганізації.
Передавальний акт чи розподільний баланс затверджується органом, який ухвалив рішення про реорганізацію. Наприклад, у разі поділу за рішенням Загальних зборів акціонерів розподільний баланс затверджується Загальними зборами акціонерів; у разі примусового поділу товариства в арбітражному порядку за ініціативою Антимонопольного комітету розподільний баланс затверджується в судовому порядку.
Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов'язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне товариство зобов'язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу1.
Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо кредитор не звернувся у визначний строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
Злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити до кого з правонаступників перейшло зобов'язання або чи залишилося за ним зобов'язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники та товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов'язанням.