52. Матеріально-технічне забезпечення операційної діял-ті.

У своїй діял-ті підприємство викор-истовує різноманітні матеріально-те-хнічні ресурси (сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо). Для цього організується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки, зберігання і видачі окремим споживачам на підприємстві.

Вибираючи постачальників МР,слід враховувати низку чинників, у тім чис-лі: відповідність виробничій потужнос-ті постачальників потребі підприємст-ва в матеріалах, якість і ціну останніх, репутацію постачальника, його тери-торіальну віддаленість та оператив-ність поставок, швидкість реакції на потреби покупця, умови розрахунків тощо. Ці характеристики постачальни-ків ретельно аналізуються й вибира-ється той партнер, який забезпечує найліпші умови постачання за мінімальних витрат.

МТР поступають на склад підприє-мства, з якого далі подаються в цехи й на робочі місця. Постачання матері-алів на робочі місця є регулярними і вважається завершальними етапом МТЗ. Воно здійснюється за певною системою. За умов масового та вели-косерійного вир-ва зі стабільною но-менклатурою продукції й ритмічним споживанням матеріалу застосовуєть-ся централізована система забезпе-чення робочих місць. Склад достав-ляє матеріали в цех безпосередньо на робочі місця в потрібній кількості й у належний час згідно з календарними графіком у межах встановленого лімі-ту. Централізована система дає змогу ефективніше використовувати склад-ські приміщення, транспорті засоби, успішніше механізувати та автомати-зувати транспортно-складські опера-ції. Вищої форми набуває централізо-ване постачання матеріалів у цехи й на робочі місця за інтегрованої системи вир-ва й постачання “точно за часом” (“канбан”), коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюється згідно з чітким календарним графіком.

53. Сучасні підходи до упр-ня обслуговуванням та використанням устаткування.

Експлуатація устаткування операторами, що працюють на ньому організаційно об’єднаними в малі групи. Система ТРМ охоплює як тех. обслуговування потужностей в процесі їх експлуатації, так і їхнє виготовлення і передбачає активну участь в процесі покращення використання устаткування працівників в усіх сферах ОС всіх рівнів упр-ня, в першу чергу операторів.

Характеристика ТРМ:

1. Спрямована на максималізацію ефективності використання устаткування

2. Охоплює весь життєвий цикл устаткування

3. Охоплює всі підрозділи, що займаються проектуванням експлуатації

4. Залучає до участі в обслуговуванні весь персонал

5. Забезпечує обслуговування устаткування операторами, об’єднаними в малі групи.

ТРМ є частиною JIT та TQM.

Ремонт основних фондів на підприємстві виконують наступні служби: головного механіка, головного енергетика, головного приборіста, головного архітектора. Всі ці служби складають ремонтне господарство підприємства вони можуть бути представленні повністю або в різних варіаціях в залежності від специфіки підприємства, а також його розмірів. Основний об’єм робіт виконує служба головного механіка – ремонтно-механічна служба (РМС). В залежності від розмірів підприємства і характеру вир-ва використовують наступні типи організаційних структур упр-ня ремонтними господарствами: децентралізовані, змішані, централізовані.

На невеликих підприємствах всі види ремонту, модернізація обладнання і міжремонтне обслуговування виконують ремонтно-механічні цехи під керівництвом головного механіка.

Метою удосконалення РМС є створення комплексного ремонтного господарства яке б виконувало всі види ремонту обладнання, установок, комунікацій та ін., а також забезпечувало б нагляд за їх експлуатацією.

54. Упр-ня запасами матеріальних ресурсів.

Упр-ня запасами має два основних аспекти. Один відноситься до рівня обслуговування споживачів, тобто до забезпечення здібності виробляти потрібний товар в достатній кількості, в потрібний час і в потрібному місці. Другий аспект пов’язаний з витратами для підтримки запасів.

Основна ціль упр-ня запасами – досягти задовільного рівня обслуговування споживачів, в той же час утримувати витрати на підтримку запасів у розумних межах, а також утримувати на мінімальному рівні річну загальну суму витрат на забезпечення запасів.

Саме з цієї точки зору керівник повинен збалансовувати рівень матеріальних запасів вир-ва. Два основних питання, які йому доводиться при цьому вирішувати, -- це термін і об’єм замовлень (тобто коли і скільки замовляти) і моделі, які допомагають у прийнятті подібних рішень.

Отже, упр-ня запасами – це система прийняття рішень щодо визначення величини та складу запасів матеріальних ресурсів. Це певний вид виробничої діял-ті, об’єктом якої являється створення і зберігання запасів.

Неправильне упр-ня запасами може призвести до появи недостатніх або надлишкових запасів. Нестача запасів призводить до пропуску запасів, втрат об’єму продаж, до незадоволенню покупців і простоям у виробничому процесі, надлишок запасів пов’язує кошти, які можна десь застосовувати з більшою користю. Вартість їх підтримки на певному рівні може бути дуже високою.