43. Оперативне упр-ня операційною діял-тю.

Під системою оперативного упр-ня вир-вом треба розуміти єдину і взаємо обумовлену сукупність методів організації, планування, обліку, аналізу і регулювання ходу вир-ва з метою забезпечення комплексного та своєчасного виконання плану поставок продукції при накращому використанні існуючих ресурсів

Оперативне упр-ня вир-вом має на меті забезпечення чіткого виконання заданого плану випуску продукції за кількістю кожної номенклатури і в за-даний час на основі раціонального ви-користання виробничих ресурсів, а та-кож за допомогою виявлення і мобілі-зації внутрішніх резервів. Для реаліза-ції мети підсистема оперативного упр-ня вир-вом вирішує завдання, що по-лягає у забезпеченні ритмічної діял-ті переробної підсистеми в ефективному перетворенні ресурсів у кінцевий продукт ( товари, послуги) для задоволення потреб споживачів.

Зміст ОУ вир-вом полягає: у визначенні місця ( цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів; в обліку фактичного часу виробничого процесу; установленні відхилень від виробничого процесу; у регулюванні ходу вир-ва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного упр-ня

Розглядаючи системи оперативного упр-ня вир-вом треба знати загальни-ми вимогами що до їх висуваються. Такими вимогами є: наукова обгрунтованість, оптимальність управлінських рішень, точність та оперативність управлінських рішень.

Розрізняють три рівні оперативного планування: міжцеховий (заводський), внутрішньоцеховий, дільничний

За характером методів, які використовуються, планові роботи поділяються на три послідовні етапи:

ОУ являє собою складну організа-ційно-планову систему, в яку входять такі підсистеми як функціональна, по-елементна, організаційна Складовими елементами ОУ називають її взаємо-пов’язані функції: планування, облік, контроль, аналіз та регулювання. Центральною ланкою всієї системи оперативного упр-ня вир-вом є оперативно-виробниче планування. А чотири останні часто об’єднують в систему оперативного контролю, яку ще називають диспетчеризації.

44. Види систем оперативного планування.

Під системою оперативного планування розуміється методика і техніка планової роботи, що визначається ступенем її централізації, вибраною планово-обліковою одиницею, складом і точністю календарно-планових нормативів. Розрізняють 3 основних види систем оперативного планування: 1.подетальна, 2.покомплектна 3.позамовна. Вибір та область використання визначається типом вир-ва.

45. Оперативне упр-ня одиничного типу вир-ва

Підгрунтям оперативно-календар-ного планування цього типу вир-ва є календарно-планові нормативи які включають:

• розрахунок тривалості вироб-ничого циклу виконання замовлення;

• визначення календарних випереджень в роботі окремих цехів по виготовленню замовлення;

• складання плана-графіка виконанні замовлення;

• розробка зводного графіка виконання замовлень, що передбачені виробничою програмою на плановий період;

• розрахунок загрузки виробни-чих площ, обладнання, робочих по ка-лендарним періодам, так звані об”єм-но-календарні розрахунки, коригуван-ня зводного графіку з метою вирівню-вання загрузки по окремим періодам.

Планово-обліковою одиницею є окреме замовлення на виріб або складальну одиницю у вигляді конструкторського вузла; в оборотних і заготівельних цехах комлект деталей або заготовок на замовлення.

Розрахунок виробничого циклу за кожним замовленням починається з розподілу трудомісткості замовлення по видах робіт і розрахунку необхідної кількості робочих місць ( Срм):

Cрм = t з/Fd

Т цз = t з/Cрм Fd

де t з - трудомісткість даного виду робіт на замовлення, год.;

Fd - дійсний фонд часу роботи устаткування на замовлення, год/од.,

Fd ‑дійсний фонд робочого часу одиниці обладнання за добу. год/од.доб.