Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на ОМ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
250.37 Кб
Скачать

50. Виробнича інфраструктура.

Інфраструктура підприємства –це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діял-тю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура суттєво впливає на економіку підприємства. Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури пояснюється тим, що:

1) підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт із ремонтуй налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструмент, оснастки і пристосувань;

2)перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищують вимоги до якості та збільшують потребу в різних видах енергії;

3) ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків між підрозділами збільшують обсяги робіт і транспортування вантажів;

4) навантаження на комунікаційні мережі та природоохоронні споруди постійно зростають.

До виробничої інфраструктури відноситься:

1.допоміжні та обслуговуючі цехи, дільниці й господарства 2.комунікаційні мережі 3.засоби збирання та обробки інформації 4.природоохороннні споруди.

51. Харрак-ка організації та упр-ня виробничою інфраструктурою.

Виробнича інфраструктура – це комплекс обслуговуючих допоміжних виробництв, що забезпечують основ-ний виробн процес сировиною, мате-ріалами, паливом, енергією, інстру-ментом, оснащенням, а також всього, що підтримує технологічне та енерге-тичне обладнання в робочому стані.

Комплекс цих робіт складає зміст технічного обслуговування вир-ва. Звідси, склад підрозділів технічного обслуговування складає виробничу інфраструктуру підприємства, в яку входять: допоміжні цехи, служби чи господарства: ремонтне, енергети-чне, інструментальне, транспорт-не, постачальницько-складські і ін. Склад та масштаби цих підрозділів підприємства визначаються особли-востями основного вир-ва, типом та розміром підприємства і його вироб-ничими зв’язками з зовнішнім та внутрішнім середовищем.

Ремонтні цехи та служби підприє-мства забезпечують постійну експлуа-таційну готовість технологічного обла-днання шляхом ремонту та модерніза-ції. Задачі цих цехів та служб в тому, щоб ремонт та модернізація обладна-ння виконувались якісно в встановле-ні строки та при оптимальнх витратах.

Енергетичні цехи та служби за-безпечують підприємство всіма вида-ми енергії, організують раціональне її використання, підтримують електро-обладнання в постійній експлуатацій-ній готовності шляхом їх ремонту та модернізації, впроваджують нове ене-ргетичне обладнання, здійснюють ко-нтроль за виконанням правил експлу-атації електроустановок в основних виробничих цехах, забезпечують телефонний та радіозв’язок.

Інструментальні цехи та служби підприємства забезпечують основне вир-во інструментом та оснащенням високої якості при мінімальних витратах на його виготовлення та експлуатацію. Основними задачами інструментального господарства є:

  • Безперебійне забезпечення високоякісними інструментами всіх цехів та робочих місць;

  • Контроль за правильною експлуатацією інструмента та оснащення, зменшення його витрат;

  • Зменшення витрат на виготовлення, придбання, зберігання, ремонт та відновлення інструменту;

  • Підтримка мінімально необхідних запасів інструментів.

Транспортні, складські господар-ства, цехи та служби забезпечують своєчасну поставку всіх матеріальних ресурсів, їх збереження і рух в процесі вир-ва. Від їх роботи залежить ритмічність роботи підприємства і економічність використання ресурсів.

Основні задачі Складського господарства:

  • Своєчасне забезпечення сиро-виною, матеріалами, обладнанням, запаснми частинами,комплектуючими

  • Забезпечення збереженості матеріальних цінностей;

  • Зниження витрат, пов’язаних з існуванням складських операцій та утримання складів;

  • Підвищення продуктивності праці і покращення умови праці робітників, хто обслуговує склади.