
- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
1. Морфологічна характеристика папілом
Органонеспецифічні епітеліальні пухлини виникають з плоского або залозистого епітелію, який не виконує якихось спеціалізованих функцій. У групі доброякісних (зрілих) пухлин розрізняють папіломи та аденоми, які в залежності від локалізації мають деякі клініко-анатомічні особливості.
Папілома — пухлина з плоского або перехідноклітинного епітелію. Основу її складає сполучнотканинно-судинний стрижень, що є продовженням підепітеліальної сполучної тканини. Зовні пухлина має вигляд квітчастої капусти, тому що складається з великої кількості окремо розташованх сосочків, поверхня яких покрита багатошаровим плоским або перехідноклітинного типу епітелієм. Клітини збільшені за розмірами, кількість шарів епітелію також збільшена. Для папіломи характерна класична гістологічна тріада: гіперпапільоз, акантоз та гіперкератоз.
Папіломи зустрічаються на шкірі, слизовій оболонці гортані, сечового міхура. На шкірі сосочки покриті багатошаровим епітелієм з ознаками гіперкератозу.
В гортані папілома буває плоскоклітинного та перехідноклітинного типів. Плоскоклітинна папілома (епідермощна, тверда папілома) — буває на тонкій ніжці або широкій основі, поверхня покрита потовщеним шаром епітелію з ознаками гіперкератозу, дискератозу, акан-тозу. Перехідноклітинна папілома покрита перехідним типом епітелію, екзофітна форма її характеризується розростанням ніжних сосочків, що легко кровоточать, дають рецидиви після оперативного видалення. Має вигляд сосочкових розростань (інколи через 5—10 років) з великою кількістю щілеподібних структур та кіст, висланихепітелієм перехідного типу. Це стосується ендофітної форми (інвертована папілома), для якої характерним є інвазивний ріст, вона проростає кістки черепа, орбіту ока, як правило, метастазів не дає. В середині епітеліальних пластів спостерігаються ділянки ослизування з появою великих за розмірами клітин та мікрокіст.
Перехідноклітинна папілома сечового міхура вважається облігат-ним передраком. Характерні рецидиви пухлини, кровотечі. Росте у вигляді сосочка на тонкій ніжці. Кожен сосочок покритий 4—5 шарами клітин перехідного типу, які зберігають вертикальну орієнтацію по відношенню до базальної мембрани. Поліморфізм клітин виражений слабо, мітози поодинокі. Інвертований тип макроско-пічно нагадує поліп на широкій ножці з гладкою або нерівною поверхнею. Мікроскопічне спостерігаються множинні інвагінації перехідно-клітинного епітелію в підслизовий шар. Ці тяжі епітелію еквівалентні сосочковим розростанням на поверхні при екзо-фітних формах папілом. Епітеліальні елементи інвертованої форми зберігають полярність по відношенню до базальної мембрани. Пухлинні клітини в центрі тяжів можуть знаходитись в стані некрозу з утворенням порожнин, виповнених аморфними масами. Плоскоклітинна папілома сечового міхура зустрічається рідко, має будову аналогічну папіломі шкіри: сосочки покриті пластами багатошарового епітелію, інколи з ознаками гіперкератозу.
2. Морфологічна характеристика аденом
Аденома — зріла доброякісна пухлина, яка виникає з призматичного та залозистого епітелію. [Рис. 44] Зустрічається на слизових оболонках, покритих призматичним епітелієм та в залозистих органах. Аденоми слизових оболонок, що виступають над їх поверхнею, називають аденоматозними (залозистими) поліпами. Аденома росте експансивно, має вигляд добре відокремленого вузла, м'яко-еластичної консистенції, рожево-білого кольору. Інколи в пухлині зустрічаються кісти: в цих випадках говорять про кісто-або цистоаденому. Аденоми бувають від декількох міліметрів в діаметрі до декількох десятків сантиметрів.
Аденома має органощну будову, паренхіма найчастіше складається з клітин призматичного або кубічного епітелію. Епітелій зберігає комплексність і полярність, розташований на базальній мембрані і формує різноманітні залозисті структури. Залозисті структури, оточені волокнистою сполучною тканиною, в якій знаходяться судини. Питання про походження стромального компоненту аденом залишається відкритим.
В залежності від гістологічної будови розрізняють альвеолярну (ацинозну) аденому, тубулярну аденому, трабекулярну аденому, солідну аденому, сосочкову аденому. За співвідношенням паренх-
іми та строми розрізняють просту аденому — паренхіма переважає над стромою, фіброаденому — строма переважає над паренхімою, аденофіброму — нагадує за своєю будовою фіброму, але містить поодинокі залози.
Аденоми завжди чітко відмежовані від материнської тканини, з якої вони виникли. Ріст пухлини іде шляхом збільшення розмірів та кількості залозистих структур.