- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
7. Ознаки загальної смерті
Ознаками біологічної смерті є: охолодження тіла, трупне задубіння, трупне висихання, перерозподіл крові, трупні плями, розпад тканин трупа. Охолодження трупа («algor mortis») виникає в результаті припинення процесів обміну речовин і поступового вирівнювання температури тіла і навколишнього середовища. Трупне задубіння («rigor mortis») характеризується різким ущільненням соматичних м'язів у зв'язку з зникненням з них після смерті АТФ-ної кислоти та нагромадженням в них молочної кислоти (через 2— 5 годин після констатації смерті). Висихання тіла виникає внаслідок випаровування вологи з його поверхні: це стосується шкіри, очних яблук, слизових оболонок. Перерозподіл крові характеризується нагромадженням її у венах, тоді як просвіти артерій залишаються пустими. У венах можливе посмертне згортання крові. Трупні плями виникають у зв'язку з перерозподілом крові і пред
ставлені у вигляді трупних гіпостазів (з'являється через 3-6 годин) або трупної імбібіції (з'являється значно пізніше в результаті гемоліза еритроцитів і імбібіцією тканин плазмою крові, забарвленою гемоглобіном). Трупний розпад обумовлений процесами аутоліза та життя тіла у зв'язку з розмноженням гнилісних мікроорганізмів у кишечнику.
Морфологічні зміни при некрозі (інфаркті) можна проілюструвати деякими прикладами. Так, при ішемічному інфаркті селезінки макроскопічно вона буває збільшена за розмірами, ущільнена, поверхня її гладка. На розрізі спостерігаються ділянки жовто-білого кольору у вигляді трикутника, основа якого звернена до капсули, а верхівка - до воріт органа.
Мікроскопічно межа між некротично зміненою та здоровою ділянками досить чітка. В зоні некрозу ядра клітин блідо забарвлені, в синусах відсутні еритроцити, лімфоїдні фолікули слабо контуруються. При збільшенні терміну інфаркту зона некрозу інша: вся тканина, крім трабекул, перетворюється в дрібнозернисту, блідно забарвлену масу, структура органу в цих місцях відсутня. По периферії інфаркту з'являються поліморфноядерні лейкоцити (нейтрофіли), деякі з них з ознаками каріорексису. В центральних відділах некрозу лейкоцити відсутні.
При коагуляційному некрозі лімфовузла змертвілі ділянки гомогенні, безструктурні рожевого кольору. В зоні некрозу спостерігається каріорексис та каріопікноз, зустрічаються окремі фрагменти волокнистих структур (при імпрегнації сполучної тканини за Гоморі).
Каріолізис в нирках характеризується тим, що епітеліоцити звивистих канальців гомогенно рожевого кольору, ядра в них не контуруються, цитоплазма дрібнозерниста, просвіти в канальцях звужені. Процес носить вогнищево-розповсюджений характер, тому зустрічаються канальці, епітелій яких зберігає свою структуру.
Електронномікроскопічно спостерігається лізис мембрани ядра, дифузія в цитоплазму хроматинових гранул, вільне розташування їх у вигляді зернистого матеріалу високої електронної щільності.
При панкреонекрозі зона змертвіння безструктурна, гомогенно рожевого кольору, клітинні елементи з ознаками каріорексису та каріопікнозу. По периферії некрозу структури підшлункової залози виявляються досить чітко.
Таким чином, місцева та загальна смерть характеризують різний рівень структурних змін, які виникають при пошкодженні клітини і завершуються незворотним припиненням процесів її життєдіяльності. Вивчення матеріальних основ некрозу має важливе значення при вирішенні проблем трансплантології, а також реакцій діагностики для своєчасного лікування та профілактики, наприклад інфаркту міокарда.
Розділ VI
ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ: ГІПЕРЕМІЯ, ІШЕМІЯ, КРОВОТЕЧА, СТАЗ
ОСНОВНІ ПИТАННЯ:
1. Класифікація порушень кровообігу.
2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія).
3. Венозне повнокрів'я (гіперемія).
4. Венозне повнокрів'я в печінці.
5. Венозне повнокрів'я в легенях.
6. Недокрів'я (ішемія).
7. Кровотеча (геморагія) та стаз.