- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
Некроз (від грец. «nekros» — мертвий) — виникає в окремих клітинах, їх групах, частинах (або цілих) органів та тканин, окремих ділянках тіла. Некроз є динамічним процесом, який протікає в декілька стадій: паранекроз, некробіоз, загибель клітини, аутоліз. Кожній з них притаманні певні структурні та функціональні зміни. Серед механізмів розвитку некрозу можна виділити наступні: зв'язування клітинних білків з убіхіноном; дефіцит АТФ;
генерація активних форм кисню; порушення локалізації гомеостазу; втрата селективної проникності цітолеми. Класифікують некроз за різними принципами: [Рис. 16] І. Етіологічний
а) травматичний некроз — при дії фізичних, хімічних, механічних факторів;
б) токсичний некроз — при дії різноманітних токсинів;
в) трофоневротичний некроз — виникає як результат порушення мікроциркуляції та іннервації тканин;
г) алергічний некроз — при різних імунопатологічних процесах в організмі;
д) судинний некроз — в результаті припинення кровопостачання органу або тканини.
II. В залежності від механізму розвитку:
а) прямий некроз — в результаті безпосередньої або прямої дії на тканину;
б) непрямий некроз — в результаті непрямої, або опосередкованої дії на тканину;
III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
а) коагуляційний некроз — в основі його лежать процеси коагуляції та денатурації білка;
Різновидностями коагуляційного некрозу є казеозний некроз, фібриноїдний некроз, восковидний та жировий некроз. Казеозний некроз спостерігається при туберкульозі, сифілісі; фібриноїдний — при ревматичних захворюваннях; восковидний — при черевному та висипному тифах; жировий некроз може виникати в результаті травми підшкірної клітковини або як результат дії ферментів (при гострому панкреатиті).
б) колікваційний некроз — в основі його лежать процеси гідратації, розплавлення некротичних тканин;
в) секвестр — змертвілий кусочок тканини, який знаходиться серед живої тканини (переважно в кістках);
г) гангрена — некроз тканин, які мають контакт з навколишнім
середовищем і набувають чорного кольору («кольоровий некроз»).
Розрізняють суху та вологу гангрени: в першому випадку змерт
віла тканина висихає, зморщується, стає щільною, у другому — виникає набряк змертвілої тканини, неприємний запах. Окремо виділяють анаеробну гангрену, що викликається анаеробними мікроорганізмами (Вас. perfringens), виникає при вогнепальних пораненнях з значними пошкодженнями тканин трофонейротичного генезу. Спостерігається у важких хворих на ділянках тіла з найбільшим стискуванням тканин (крижі, остисті відростки хребців, великий вертел стегнової кістки).
д) інфаркт — різновидність неркозу, що виникає в результаті припинення кровопостачання окремої ділянки органу або тканини (непрямий, судинний некроз); вивчається в розділі порушень кровообігу.
2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
Макро- та мікроскопічні ознаки некрозу спостерігаються тільки на стадії аутоліза, тобто, як правило, через декілька годин після моменту загибелі клітини, але при дослідженні в електронному мікроскопі або проведенні гістохімічних досліджень вони можуть бути виявлені раніше.
У світловому мікроскопі ці зміни представлені у вигляді каріопікнозу, каріорексису та каріолізісу, а зміни цитоплазми — у вигляді плазмокоагуляції, плазморексису та плазмолізу. Морфологічні зміни в позаклітинному середовищі представлені у вигляді розщеплення ретикулярних, колагенових та еластичних волокон під впливом протеаз та ліпаз. Вони можуть супроводжуватись фібриноїдною дезорганізацією (некрозом), пропитуються фібрином. По периферії зони некрозу виникає захисне демаркаційне (реактивне) запалення з метою відшарування вогнища некрозу, з подальшим розчиненням некротичних мас.
У електронному мікроскопі ці зміни представлені у вигляді агрегації хроматину ядра, набухання мітохондрій, дескомплексації їх кріст, фрагментації канальців ендоплазматичної сітки, розпаду полісом, дегрануляції мембранозв'язаних полірибосом гранулярної ендоплазматичної сітки, розриву мембран лізосом, зниженням (або зникненням) активності більшості ферментів.
Наслідками некрозу є організація — проростання в зону некрозу молодої сполучної тканини з подальшим формуванням рубця, інкапсуляція — формування капсули по периферії некрозу, петрифікація — відкладання вапна, осефікація, утворення кісти — при колікваційних некрозах, гнійне розплавлення некротичних мас.