![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
4. Венозне повнокрів'я в печінці
В
печінці в результаті порушення відтоку
крові по нижній порожнистій вені
виникають досить характерні дисциркуляторні
та дистрофічно-некробіотичні зміни в
центрі та на периферії часточок
(«мускатна»
печінка). В центральних
відділах спостерігається повнокрів'я
v.centralis,
крововиливи,
дискомплексація та некроз гепатоцитів
(темно-червоне забарвлення), а на периферії
— жовте забарвлення гепатоцитів.
Зазначені зміни пояснюються особливостями
кровопостачання печінки. При цьому
застій крові не розповсюджується на
периферію, тому що тут існує високий
тиск в синусоїдах в результаті впадіння
гілочок печінкової артерії, який заважає
ретроградному розповсюдженню венозної
крові.В центрах часточок розростається
сполучна тканина за рахунок активації
клітин синусоїдів — ліпофібробластів
(клітини Іто) та
розташованих в адвентиції v.centralis.
Виникає
феномен капіляри-зації
синусоїдів —
в них з'являється базальна мембрана,
прогресує гіпоксія, утворюються
вузли-регенерати, формується цироз
печінки (мускатний або кардіальний
цироз).
Клінічно це характеризується появою колатерального відтоку крові поза судинної системи печінки, тобто з'єднанням систем нижньої та верхньої порожнинних вен через систему анастамозів (колатеральна гіперемія). Існують декілька її варіантів:
а) порто-люмбальний шлях — призводить до відкриття гемороїдальних судин прямої кишки (кров з воротньої вени по нижній брижовій вені поступає в вени прямої кишки, звідки — в систему нижньої порожнистої вени);
б) порто-абдомінальний шлях — виникає «голова Медузи» в результаті розкриття в області пупка вен, що призводить до притоку крові по параумбілікальних венах (в подальшому по грудній та епігастральних венах кров поступає в систему нижньої та верхніх порожнистих вен);
в) порто-езофагальний шлях — при цьому має місце ретроградний рух крові по v. lienalis, коротких венах шлунку в вени стравоходу, звідки через непарну вену кров поступає в верхню порожнисту вену.
Крім того, при цирозі печінки відбувається здавлювання гілочок портальної вени внаслідок розростання сполучної тканини, в результаті чого виникає водянка черевної порожнини (асцит).
Разом з тим, в окремих випадках це може і не спостерігатись, тому, що встановлюється колатеральний відток крові воротної вени повз вени печінки: він іде по вище зазначеним анастамозам між корінцями (витоками) воротної вени та вен стравоходу, венами малого тазу та через вени, які знаходяться в круглій зв'язці в ділянці пупка і далі по венах передньої стінки черевної порожнини та венах грудної стінки.
По венах передньої черевної та грудної стінок може встановлюватись колатеральний кровоток у випадках звуження нижньої порожнистої вени (наприклад, при фіброзній облітерації правої плевральної порожнини). Колатеральний венозний відток може бути штучно створений при цирозі печінки шляхом підшивання сальника до передньої стінки черевної порожнини (відток з системи портальної вени через вени сальника і вени передньої стінки черевної порожнини). [Рис. 22]