
- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
3. Будова пухлин
Будова пухлини різна в залежності від того, з якої тканини вона виникла, якого напрямку та характеру набув її ріст. Розрізняють органоїдний та гістіоїдний типи будови. У першому випадку пухлина складається із чітко відмежованих двох елементів: паренхіми та строми. Вони не є ізольованими одна від одної, а тісно зв'язані між собою біологічно і гістогенетично в єдине ціле. Так, живлення паренхіми залежить від стану кровопостачання через систему судин строми, з іншого боку, паренхіма впливає на стан і структуру строми (кількість та характер строми залежать від характеру та стану паренхіми). У другому випадку в деяких пухлинах строма може бути нерізко виражена і представлена лише судинами з невеликою кількістю сполучної тканини (гістіоїдний тип будови).
Сьогодні отримані переконливі експериментальні дані про виникнення клітинних елементів строми пухлин із передіснуючих нормальних сполучнотканинних похідних тканини, що оточує пухлину. Пухлинні клітини впливають на утворення строми — виділяють цитокіни, що активують проліферацію сполучнотканинних клітин, секретують колаген, фібронектин, стимулюють процеси ангіогенезу, а також міграцію в строму клітин гематогенного походження — моноцитів, плазмоцитів, лімфоїдних елементів.
4. Ріст пухлин
Ріст пухлин характеризується значною різноманітністю. Однак, вона завжди росте тільки сама із себе, тобто за рахунок розмноження своїх власних клітин, яких би розмірів та розповсюдже-ності не досягала. Як правило, ніякі нові клітини в процес росту не залучаються. В окремих випадках відбувається неопластична трансформація нормальних клітин в межах пухлинного поля.
Розрізняють різні типи росту пухлин — експансивний, інфільтративний, екзофітний, ендофітний, уніцентричний, мультіцентрич-ний. При експансивному рості (характерний для доброякісних пухлин) не спостерігається руйнування навколишніх тканин, ріст іде з поступовим відокремленням пухлини і появою капсули, що відмежовує пухлину від материнської тканини. Інвазивний (інфільтративний) ріст, навпаки, характерний для злоякісних пухлин. Він характеризується руйнуванням навколишніх тканин (гістоліз). Разом з тим, Інвазивний ріст не завжди співпадає з злоякісністю пухлини — існує група так званих напівзлоякісних пухлин, які ростуть інфільтративне, але не дають метастазів, а морфологічно єзрілими формами. Внаслідок інвазивного росту злоякісні пухлини бувають спаяні з навколишніми тканинами і тому клінічно є нерухомими, їх границя з материнською тканиною нечітка.
Швидкість росту пухлин залежить від їх виду. Так, незрілі (злоякісні) пухлини, що складаються переважно з паренхіми, ростуть досить швидко, тоді як зрілі, а також пухлини з відносно розвиненою стромою ростуть досить повільно. Швидкість росту пухлини є однією із найважливіших ознак злоякісності пухлини, тому що від цього залежить ступінь проростання і руйнування навколишніх тканин. Тому можна сказати, що найбільш швидко ростуть злоякісні пухлини, елементи яких є найменш зрілими. Деяке значення для швидкості росту можуть мати такі фактори, як запалення, період статевого дозрівання, вагітність, стрес та інш. Інвазія найчастіше спостерігається в напрямку найменшого опору по міжтка-нинних щілинах, по ходу нервових волокон, кровоносних та лімфатичних судин. При екзофітному рості пухлина росте назовні або в порожнину органа. При цьому вона може виповнювати значну його частину (рак шлунка, рак кишечника, рак бронха). При ендо-фітному рості пухлина росте всередину органа. При цьому зовні вона може бути непомітна і виявляється тільки на розрізі у вигляді тканини, що проростає стінку порожнинного органа. При виникненні пухлини з одного зародка говорять про уніцентричний характер її росту, при рості пухлини з декількох пухлинних зародків говорять про мультіцентричний характер росту. В останньому випадку з'являються декілька пухлинних вузлів в одному органі (хон-дроми пальців), в інших випадках мова йде про однотипні пухлини, які виникають одночасно або поступово в різних частинах організму абсолютно незалежно одна від одної. Такі пухлини майже завжди носять системний характер, тобто виникають в певних системах організму (множинні пухлини шкіри — ліпоматоз; нервової системи — нейрофіброматоз, або хвороба Реклінгаузена, гемобластози та інш.). крім того, можливе і одночасне утворення декількох різних пухлин у одного і того ж хворого.
Однією із важливих ознак пухлин є їх прогресія, тобто тенденція росту в напрямку постійної клональної еволюції пухлинних клітин. Показано, що більшість пухлин виникає із однієї клітини і одного пухлинного зародка, тобто мають моноклональний характер розвитку. В міру росту пухлина стає все більш гетерогенною, тобто з'являються різноманітні клітинні клони, які «забезпечують» різноманітні ознаки зростаючої злоякісності пухлини (рецидиви, метастази, інвазивний ріст, атипізм).