5. Метаплазія
У більшості випадків регенераторних процесів залишається правило збереження специфічності тканини, тобто клітини, що розмножуються, утворюють ту тканину, з якої вони виникли (розмноження епітелію дає епітеліальну тканину). Однак в межах певної системи має місце зміна виду тканин, тобто метаплазія — перехід в процесі регенерації одного виду тканини в інший в межах одного зародкового листка (наприклад, перехід сполучної тканини рубця в кістку, циліндричного епітелію в багатошаровий плоский та ін.)
Найчастіше регенерація спостерігається в тканинах першої групи (див. вище), клітини яких швидко оновлюються шляхом мітозу (клітинна форма регенерації). Виникає вона в результаті того, що на стадії проліферації недиференційованих клітин при переході на стадію диференціювання відбувається дозрівання клітин з утворенням тканини іншого виду. Це часто має місце на слизових обо-
лонках (кишечна метаплазія епітелію шлунка, плоскоклітинна метаплазія епітелія дихальних шляхів, метаплазія сполучної тканини в кісткову або хрящеву тканину та ін.)
6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
В результаті порушення процесів регуляції та диференціювання клітинних елементів на фоні метаплазії може виникати диспла-зія, що характеризується розвитком клітинної та тканинної атипії різного ступеня, непластичною трансформацією та виникненням раку.
Перебудова тканин в морфологіному відношенні є процес наближений до регенерації, коли мова йде про пристосування в інших умовах існування тканини. Адаптаційна перебудова тканин проявляється досить різноманітне.
Це означає, що в окремих випадках відбувається лише розмноження тих або інших тканин, в інших — має місце розростання якої-небудь з них або мова йде про більш складні варіанти перебу-
дови. У більшості акомодаційних процесів (від acomodare — пристосовуватись) можна бачити, як зміна функції тканини обумовлює зміну її форми. В легенях, наприклад, після резекції частини тканини спостерігається рефлекторне розширення альвеол і збільшення таким чином дихальної поверхні; при колатеральному кровотоку (звуження аорти) відбувається розширення просвітів артерій, які його забезпечують, що супроводжується гіпертрофією м'язевого шару та новоутворенням еластичної тканини, прикладом може бути також перебудова кістки при зміні напрямку навантаження на неї; при регенерації оперованого шлунка в частині, що збереглася, спостерігається перебудова залоз слизової оболонки.
Організація є проявом процесів пристосування (адаптації), коли відбувається заміщення ділянки некрозу або тромбів сполучною тканиною з формуванням в окремих випадках капсули. Цей процес, як і метаплазія, дуже тісно переплітається з запаленням та регенерацією. Ділянка пошкодження (або тромб) заміщається молодою сполучною тканиною (грануляційна тканина), яка складається з новоутворених судин та клітинних елементів гістіогенного та гематогенного походження. У своєму розвитку вона проходить стадії:
• Очищення зони альтерації.
• Проліферації та трансформації фібробластів.
• Стадія ангіогенезу.
• Формування рубця.