- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
1. Тромбоз — загальна характеристика
Тромбоз — це процес прижиттєвого утворення в просвітах судин та порожнинах серця згортка крові (тромбу) з її форменних елементів та компонентів плазми.
Умови тромбоутворення бувають:
1) Загального характеру —- порушення співвідношень між системою згортання крові та протизгортальною системою; зміна складу крові (підвищення в'язкості її);
2 ) Місцевого характеру — пошкодження стінок судин, порушення кровотоку (зміна ламінарного току крові на турбулентний, уповільнення току крові).
Найбільш важливим серед зазначених факторів є зміна якості крові, що супроводжується появою факторів, які спричиняють коагуляцію та склеювання форменних елементів.
В залежності від зовнішнього вигляду та будови розрізняють: білий тромб, червоний тромб, змішаний тромб, гіаліновий тромб. Білий тромб складається з тромбоцитів, фібрину, лейкоцитів; у червоному тромбі переважають еритроцити; у змішаному тромбі є елементи червоного і білого тромбів; гіалінові тромби зустрічаються в системі мікросудин. Крім тромбоцитів, фібрину та зруйнованих еритроцитів у складі їх виявляються преципітовані білки плазми крові, що нагадують маси гіаліну, звідки і виникла їх назва. [Рис. 23]
У змішаному тромбі розрізняють головку (фіксована біля поверхні ендотелія, за будовою це білий тромб), тіло (за будовою це змішаний тромб), хвіст (за будовою це червоний тромб). В залежномті від форми розрізняють: а) довгастий тромб — складається з головки, тіла, хвоста; б) кулеподібний тромб (дилятаційний тромб) в порожнинах серця та аневризмах; в) дрібні тромби у вигляді бородавок («бородавчасті» тромби на стулках клапана серця при ревматизмі — бородавчастий тромбоендокардит). По відношенню до просвіту судин тромби бувають пристінкові, при цьому частина просвіту судин залишається вільною, не зайнятою масою тромба; обтуруючі тромби — при цьому просвіт судин перекривається повністю. В залежності від походження розрізняють артеріальні тромби — утворюються повільно при швидкому току крові (білі тромби); венозні тромби — утворюються досить швидко при повільному току крові (червоні тромби).
Тромб відрізняється від посмертного згортка крові щільною консистенцією, крихкістю, він завжди фіксований біля стінки судин, поверхня його нерівна, в окремих випадках утворюються зони Цана. Вийнятком є кулеподібний тромб лівого передсердя, який не фіксований до поверхні ендокарда.
2. Морфогенез тромба
В морфогенезі тромба розрізняють стадії: [Рис. 24]
1. Агглютинація тромбоцитів — на поверхні тромбоцитів знаходиться фібронектін, завдяки якому вони прилипають до поверхні ендотелія. Каталізатором цього процесу є фактор Вілебранда, який виділяється ендотелієм. В подальшому тромбоцити виділяють тром-боксан, який викликає спазм мікросудин та агрегацію кров'яних пластинок, тобто утворення первинної тромбоцитарної бляшки.
2. Коагуляція фібриногени з утворенням фібрину. Виникає як результат активації внутрішньої і зовнішньої систем згортання крові; як результат протромбін переходить в тромбін, який 'стимулює перехід фібриногену в фібрин.
3. Агглютинація еритроцитів — відбувається склеюванням їх між собою в ячейках сіточки з фібрину.
4. Преципітація білків — носить не послідовний, а паралельний характер і може з'являтись в період формування фібрину.
Серед наслідків тромбозу розрізняють аутоліз (асептичний та септичний), організацію — проростання тромба сполучною тканиною, петрифікацію — випадіння в тромб вапна, тромбоемболію — відрив тромба з місця основної локалізації та перенос його з током крові.